Запровадження посади Уповноваженого з медичних питань: Комітет рекомендує прийняти проєкт за основу

21 Травня 2021 12:34 Поділитися
19 травня під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). До розгляду на порядок денний було винесено 2 законопроєкти, а саме: № 5475 про Уповноваженого з медичних питань та № 5460 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проєктування та встановлення кисневих станцій. Депутати також розглянули подання Прем’єр-міністра України про призначення Віктора Ляшка міністром охорони здоров’я України (прим. ред.: 20 травня Парламент призначив міністром охорони здоров’я України Віктора Ляшка. За відповідне рішення проголосували 262 народні депутати).

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представив кандидатуру Віктора Ляшка, внесену фрак­цією політичної партії «Слуга народу» на правах коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді дев’ятого скликання, на посаду міністра охорони здоров’я. «Біографія кандидата і його робота на посаді заступника міністра охорони здоров’я свідчать про спроможність В. Ляшка очолити й дуже ефективно управляти Міністерством, особливо в умовах епідемії, в контексті світової пандемії, забезпечення програми вакцинації», — зазначив очільник Уряду.

Зі свого боку, Віктор Ляшко зауважив, що серед основ­них викликів, які стоять перед Міністерством, є подолання епідемії коронавірусної хвороби та її наслідків, а шляхом її вирішення є вакцинація населення, а саме суттєве збільшення кількості щеплень у короткостроковій перспективі. Також пріо­ритетом є приведення протягом літа системи охорони здоров’я в якісно нову готовність до реагування на інфекційні хвороби і епідемії.

В. Ляшко повідомив, що з 1 червня цього року буде визначена нова мережа лікарень, які прийматимуть хворих на COVID-19, з подальшим переформатуванням їх у такі, що в рамках пакетів послуг Програми медичних гарантій (ПМГ) отримуватимуть фінансування відносно готовності до реагування на інфекційні хвороби та епідемії. «Для нас також пріоритетом цього року стане збільшення профілактичних програм. Ми переорієнтуємося на проведення скринінгових програм за тими хворобами, неінфекційними і інфекційними, доступ до яких було втрачено під час епідемії коронавірусної хвороби. Це стосується серцево-судинних, онкологічних хвороб, а також інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу, ВІЛ-інфекції тощо», — наголосив він.

Окремими питаннями, які потребують вирішення є, зокрема, забезпеченість ліками. За словами В. Ляшка, слід налагодити процес поставки закуп­лених лікарських засобів, адже доволі часто трапляються збої, перегляд протоколів лікування та якості освіти середнього медичного персоналу та лікарів у цілому, створення повноцінних університетських клінік за кращими європейськими підходами, перегляд питання заробітної плати медиків, забезпечення фармацевтичної незалежності країни.

Щодо останнього пункту він зауважив, що краї­на не може існувати без власного виробництва як вакцин, так і лікарських засобів, що входять до мінімального переліку, який необхідний країні для реагування на епідемії та пандемії. «Першочергово ми розглядаємо питання трансферту технологій не тільки для виробництва вакцин проти коронавірусної хвороби, але й проти всіх інших, які є в націо­нальному Календарі щеплень з формуванням державного замовлення як мінімум на 5-річний термін. Щодо власного виробництва вакцин, наразі держава вже фінансує виробництво 2 вакцин проти COVID-19 в академічних інститутах Національної академії наук України», — наголосив В. Ляшко.

Відповідаючи на запитання, В. Ляшко розповів про свій управлінський досвід. До посади заступника міністра охорони здоров’я він обіймав посаду першого заступника директора Центру громадського здоров’я МОЗ України, здійснював керівництво лабораторним центром Київської обл. Державної санітарно-епідеміологічної служби України (Держсанепідслужби), був керівником департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду Держсанепідслужби, очолював власну громадську організацію, здійснював керівництво великими колективами.

Стосовно підвищення заробітної плати медиків, за його словами, в першу чергу необхідно звернути увагу на розвиток елементів корпоративного управління в закладах охорони здоров’я, які перейшли на автономізацію. Це слід зробити для того, щоб зменшити одноосібний вплив керівника закладу на розмір заробітної плати та зменшити диспропорцію, яка існує в заробітній платі молодшого медичного працівника та адміністрації тієї чи іншої лікарні.

В. Ляшко пообіцяв, що в перші 100 днів літнього періоду проти COVID-19 в країні зроблять 10 млн щеплень (5 млн осіб, які отримають по 2 дози вакцини, тобто закінчать вакцинацію). Окрім того, він зауважив, що варіантів бачення страхової медицини наразі є велика кількість та один із них буде представлений під час одного із засідань Комітету.

Підсумовуючи, В. Ляшко наголосив, що робота, розпочата попереднім міністром, не припинятиметься, зокрема щодо впровадження електронних лікарняних та рецептів, розширення програми реімбурсації «Доступні ліки», перегляду ПМГ тощо.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати подання Прем’єр-міністра і призначити В. Ляшка на посаду міністра охорони здоров’я України.

Члени Комітету розглянули проєкт закону № 5475, яким пропонується створення та врегулювання правового статусу Уповноваженого з медичних питань як нового суб’єкта державного контро­лю за реалізацією прав пацієнтів та медичних працівників, а також посередника у вирішенні конфліктів між ними. Цим проєктом також пропонується визначити порядок призначення Уповноваженого, вимоги до кандидата на дану посаду, його основні повноваження та права тощо.

За словами депутата Оксани Дмитрієвої, позитивний досвід інших країн свідчить про актуальність цієї ініціативи. «У таких країнах, як Ізраїль, Австрія, Норвегія, Хорватія та Португалія, медичні омбудсмени працюють у регіонах чи окремо в кожному закладі охорони здоров’я. Вони надають консультативну допомогу пацієнтам щодо їх прав, приймають від них скарги, проводять перевірки», — поінформувала вона.

Обговоривши дану ініціативу, Комітет ухвалив рішення рекомендувати включити проєкт закону до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради та за результатами розгляду в першому читанні прий­няти його за основу з урахуванням пропозицій Комітету щодо необхідності внесення змін в інші закони, що не були предметом розгляду в першому читанні.

Останнім розглянуто проєкт закону № 5460, яким пропонується виділити 800 млн грн з Державного бюджету на забезпечення закладів охорони здоров’я незалежними джерелами кисню, а саме — кисневими станціями. Комітет підтримав законопроєкт та пропонує Комітету з питань бюджету, визначеному головним з підготовки цього документа, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу та в цілому як закон.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті