В Україні запрацював електронний лікарняний

В Україні 4 червня запрацював електронний лікарняний. Одну з найпопулярніших довідок у країні тепер видаватимуть без черг та папірців, а онлайн. З приводу цього 10 червня відбулася пресконференція у приміщенні Київської клінічної лікарні № 7. У ній взяли участь Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації, Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, та Євген Котик, перший заступник міністра соціальної політики України.

Михайло Федоров зауважив, що лікарняні — одна з найпопулярніших послуг в Україні. Щороку їх отримують понад 5 млн українців, виплачують більше 18 млрд грн за листками непрацездатності. Частина з них видавалися необґрунтовано, тобто особам, які насправді не хворіли. «Цифровізація лікарняних збереже Україні мільярди гривень та сприятиме знищенню корупційних зловживань у цій сфері», — зазначив М. Федоров.

Які ж переваги запровадження цієї довідки онлайн? По-перше, вони стосуються лікарів. Адже відтепер їм не потрібно заповнювати велику кількість різноманітної паперової документації, що, у свою чергу, займатиме менше часу.

Для пацієнта також спрощується процес отримання цієї довідки. Після обстеження лікар створює електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків у системі eHealth (далі — Реєстр eHealth) та завіряє його власним кваліфікованим електронним підписом. Пацієнт отримує про це повідомлення. Потім дана інформація із Реєстру eHealth надходить до іншого реєстру, а саме до Пенсійного фонду, звідки пацієнт отримує друге повідомлення. Саме там формується електронний листок непрацездатності — документ, за яким пацієнт отримуватиме виплати.

Як зауважив М. Федоров, захист персональних даних — одне з важливих питань сучасного світу. Тому ані Пенсійний фонд, ані роботодавець не знатимуть діагноз пацієнта, як це було раніше. Відкритою залишається лише та інформація, яка необхідна для нарахування виплат:

  • причина недієздатності,
  • період дії лікарняного,
  • лікар, який виписав лікарняний.

Підсумовуючи, він наголосив, що впровадження електронного лікарняного — важливий крок у напрямку впровадження режиму «без паперів».

Віктор Ляшко зазначив, що, впроваджуючи електронний лікарняний, країна на крок стає ближчою до пацієнтоорієнтованої медицини. З 4 червня до 1 вересня триватиме перехідний період — можна користуватися і електронним лікарняним, і паперовим листом непрацездатності. А з 1 вересня цього року всі медичні заклади мають формувати їх в електронному вигляді. Лікарні, які вже перейшли на електронний формат документа, відкриватимуть та закриватимуть їх виключно в електронній формі. Якщо ж до моменту впровадження е-лікарняного заклад видав ще паперовий документ, його мають закрити в паперовій формі.

«Запроваджені зміни запрацюють поступово, для них потрібен час. Адже необхідно навчити медичних працівників та роз’яснити всім, хто є учасником даного процесу. Але хочу запевнити, що ми, зі свого боку, готові підтримувати та додатково пояснювати за потреби. Ми йдемо до того, щоб зробити процес отримання лікарняного максимально зручним та прозорим», — підкреслив міністр.

Євген Котик наголосив, що в перший день формування е-лікарняного його відразу можуть побачити роботодавець, страхова компанія та, відповідно, застрахована особа, яка отримає такий документ. Цифровізація листків непрацездатності дасть можливість більш ефективно підійти до аналізу тих лікарняних, які видаються, статистичних даних та їх обліку, а також спростить процедуру проведення та одержання виплат. Є. Котик повідомив, що кожен електронний лікарняний можливо буде перевірити за спеціальним номером на сайті Пенсійного фонду.

Щодо заборгованості з виплат лікарняних, вона виникла наприкінці 2020 р. через спалах епідемії коронавірусної хвороби. Внаслідок цього кількість лікарняних збільшилася вдвічі, також збільшилася їх тривалість. Відтак кількість кош­тів, які надходять до Фонду соціального страхування як частка від єдиного соціального внеску, не була достатньою, щоб оплатити весь обсяг лікарняних, тому і виникла заборгованість.

Відповідаючи на запитання від журналістів, В. Ляшко зауважив, що 3 міс перехідного періоду для лікарень необхідні, щоб лікарі пройшли відповідне навчання. За його словами, на сьогодні в Академії Національної служби здоров’я України є курс, який навчає процесу оформлення електрон­ного лікарняного. Також до переходу на цифровий формат листка непрацездатності мають бути готові і медичні інформаційні системи.

Ярослав Кучер, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, поінформував, що модель роботи електронної системи охорони здоров’я встановлена за принципом державно-приватного партнерства. Тобто якщо в країні відбувається впровадження чогось нового, держава має дві лінії підтримки:

1. Національна служба здоров’я України, яка займається навчанням персоналу.

2. Медичні інформаційні системи. На українському ринку знаходиться близько 40 таких систем, з них 8 займають 80% ринку.

Я. Кучер, підсумовуючи, повідомив, що станом на 10 червня більше 250 лікарень вже перейшли на ведення лікарняного в електронному форматі.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
фото facebook.com/mykhailofedorov.com.ua

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті