Електронний рецепт, фальсифікація іспиту «КРОК» — підсумки засідання профільного комітету

16 червня під головуванням Михайла Радуцького відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Під час засідання члени Комітету розглянули звернення Міністерства внутрішніх справ (МВС) України стосовно зафіксованого поліцією Закарпатської обл. факту масштабної фальсифікації під час складання інтегрованого тестового іспиту «КРОК» в Ужгородському національному університеті і запобігання неперсональному складанню іспитів у тестовому форматі та розглянули законопроєкт за реєстраційним № 5609 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та деяких інших осіб». Крім того, за ініціативи голови Комітету до порядку денного засідання було додано питання щодо поточного стану впровадження електронного рецепта, а за ініціативи секретаря Комітету Яни Зінкевич було заслухано доповідь про ситуацію, яка склалася в 66-му Військово-медичному госпіталі м. Покровськ, а також плани щодо звільнення керівництва госпіталю.

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ІСПИТУ «КРОК»

Михайло Радуцький, обговорюючи звернення МВС, поінформував, що 2 червня співробітники Національної поліції Закарпатської обл. спільно з представниками Центру тестування при МОЗ України (далі — Центр тестування) виявили факти, що замість студентів-медиків іспит «КРОК» мали складати підставні особи. Це питання також розглядалося 16 червня під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

«Це ганебний випадок, який не може залишитися без зауважень з боку нашого Комітету. Тим більше, що мова йде про підготовку майбутніх медиків, яким ми з вами будемо довіряти своє життя та життя своїх рідних», — наголосив М. Радуцький.

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що під час складання іспиту «КРОК» викрито 20 студентів, які прийшли здавати цей іспит за 20 інших студентів. У зв’язку з цим підставних осіб було затримано поліцією і вже встановлено студентів, які за грошову винагороду для цього їх найняли. Також ідентифіковано студента Ужгородського національного університету, який за грошову винагороду організовував це порушення. Наразі ще проводяться оперативно-розшукові заходи для того, щоб встановити, чи не були деякі викладачі цього університету причетні до фальсифікації іспиту.

За словами А. Геращенка, такі випадки можуть мати масовий характер по всій Україні, особ­ливо, коли мова йде про іноземних студентів. Тому він запропонував членам Комітету проаналізувати механізм проведення контролю осіб, які складають іспит «КРОК», оскільки про даний випадок фальсифікації стало відомо лише у зв’язку з тим, що в Ужгородському національному університеті перебував з раптовим візитом заступник голови Центру тестування, який і звернув увагу на те, що в деяких паспортах здобувачів освіти, які мали складати іспит, вклеєно фото інших осіб. Зараз ці документи знаходяться на експертизі для підтвердження факту їх підробки.

Тому МВС пропонує, щоб МОЗ та Міністерство освіти і науки України (МОН) виступили з ініціативою щодо запровадження персональної відповідальності ректорів закладів вищої освіти (ЗВО) за організацію процесу тестування.

Ірина Микичак, заступник міністра охорони здоров’я, повідомила, що такі ситуації виникають упродовж кількох років і тільки за період 2020–2021 рр. працівники Центру тестування разом з правоохоронцями встановлювали факти фальсифікації результатів іспитів студентами іноземних держав, які складали іспит «КРОК».

Центр тестування впродовж 2020–2021 рр. проводив роботу з мінімізації ризику таких фальсифікацій. Зокрема, в усіх приміщеннях, у яких проводяться іспити, здійснюється відеонагляд, працівники центру тестування МОЗ проводять огляд документів, хоча відповідальність за ідентифікацію студентів покладено на ЗВО. Також за студентами наглядають працівники органів внутрішніх справ і спільними зусиллями вдається виявляти спроби фальсифікації іспиту.

І. Микичак зауважила, що згідно з чинним законодавством керівництво ЗВО не несе персональної відповідальності, оскільки це автономні заклади і впливати на їх діяльність МОЗ не в змозі.

Водночас Міністерство дещо вдосконалило взаємодію Центру тестування з МОН шляхом унеможливлення допуску студентів-медиків до складання іспитів без внесення про них даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для подальшого вдосконалення процедури складання цього іспиту в МОЗ пропонують проводити тестування «КРОК» поза територією університетів за аналогією до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), що зменшить вплив ЗВО на проведення іспиту.

Леся Олійник, директор Центру тестування, повідомила, що у зв’язку з виявленням працівниками центру факту фальсифікування паспортів студентів-медиків виїзди з перевірками процесу складання іспиту було запроваджено на постійній основі.

Вона зауважила, що 16 червня під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій обговорювалося питання внесення змін до нормативних актів, зокрема, до Положення про акредитацію Вищих навчальних закладів та відповідних Ліцензійних умов. Цими змінами планується позбавляти ЗВО акредитації у разі виявлення факту фальсифікації іспитів і, на переконання Л. Олійник, це суттєво зменшить кількість таких випадків.

Олександр Сливка, перший проректор Ужгородського національного університету, зазначив, що керівництво університету анулювало загальні результати та результати іспиту «КРОК» студентів, які порушили правила академічної доброчесності, і їх буде відраховано з університету.

Також заклад самостійно проводить службове розслідування щодо обставин цієї події, і для цього надіслало лист в поліцію для отримання інформації стосовно того, чи є підозри щодо керівництва факультету та викладачів університету, які наказом ректора були призначені для допомоги в проведенні іспиту «КРОК». За цим запитом в поліції повідомили, що викладачі університету наразі розглядаються слідством як свідки.

О. Сливка додав, що оскільки безпосередньо в проведенні іспиту «КРОК» беруть участь представники університетів, Центру тестування та працівники поліції, варто спільно проаналізувати їх дії під час тестування і напрацювати механізми, які б не допускали фактів фальсифікацій, як в окремих ЗВО, так і по всій Україні.

Після завершення обговорення цього питання М. Радуцький підтримав пропозицію МОЗ проводити тестування «КРОК» поза територією університетів за аналогією до ЗНО і висловив впевненість, що в разі винесення на розгляд відповідної ініціативи члени Комітету її обов’язково підтримають.

Також Комітет ухвалив рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з рекомендацією доручити відповідним органам виконавчої влади розробити та запровадити механізм проведення персональної перевірки осіб, які здають іспити, з метою запобігання неперсональному їх складанню.

ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЦЕПТ

Під час засідання члени Комітету заслухали представників МОЗ та керівників ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) і Національної служби здоров’я України (НСЗУ) щодо поточного стану впровадження електрон­ного рецепта.

Ярослав Кучер, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, поінформував, що за підтримки фінансових донорів МОЗ розроблено технічне завдання для впровадження проєкту eStock. Для його запуску необхідна модернізація Державного реєстру лікарських засобів (далі — Реєстр ліків) та запровадження елект­ронного рецепта.

За словами Я. Кучера, запуск електронного рецепта можна розділити за кілька етапів. Перший етап — це розширення програми «Доступні ліки» і запровадження електронного рецепта під час відпуску препаратів інсуліну та психотропних препаратів, які підлягають реімбурсації. Цей етап можна реалізувати вже в цьому році у разі повноцінного оновлення Реєстру ліків. За наявною у заступника міністра інформацією, це можна зробити до 30.07.2021 р.

Другий етап потребує доопрацювання відповідних довідників і отримання торгових назв препаратів, які необхідно буде вносити до Реєстру ліків, та створення функціоналу щодо допуску до цієї інформації аптечних мереж, закладів охорони здоров’я і т.д. Це дозволить: 1) запустити списання ліків зі стаціонарів; 2) запровадити один універсальний рецепт на всі Rx-препарати, у тому числі підконтрольні речовини. За попередньою оцінкою, цей етап можна буде реалізувати не раніше І кв. 2022 р., оскільки необхідним є доопрацювання центрального компонента електронної системи охорони здоров’я (eHealth).

Я. Кучер повідомив, що наразі МОЗ та ДЕЦ мають вирішити питання розширення Реєстру ліків та обрати відповідальне за його майбутнє адміністрування відомство, адже кількість запитів через центральний компонент eHealth збільшиться, тому якщо власником Реєстру ліків залишиться ДЕЦ, то виникатимуть питання технічної спроможності цього підприємства його утримувати, та адмініструвати. Зі свого боку, ДП «Електрон­не здоров’я», яке є адміністратором центрального компоненту eHealth, готове виступати адміністратором Реєстру ліків.

Ореста Піняжко, директор Департаменту оцінки медичних технологій ДЕЦ, повідомила, що перед ДЕЦ було поставлено завдання привести у відповідність і структурувати всі дані в Реєстрі ліків згідно з міжнародними вимогами та правилами. Цю роботу планується завершити до кінця липня 2021 р.

Проєкти словників лікарських форм та упаковок також вже адаптовані відповідно до рекомендацій Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), Європейського директорату з якості лікарських засобів та охорони здоров’я (European Directorate for the Quality of Medicines & HealthCare — EDQM) та стандартів ISO.

Андрій Віленський, т.в.о. голови НСЗУ, додав, що на сьогодні електронний рецепт в рамках eHealth реалізовано для здійснення реімбурсації лікарських засобів за програмою «Доступні ліки». Протягом 2021 р. електронні рецепти будуть впроваджені для інших програм реімбурсації, а саме препаратів інсуліну та ліків, призначених для пацієнтів з розладами психіки та поведінки і деяких неврологічних захворювань.

Водночас повноцінний запуск електронного рецепта на всі рецептурні лікарські засоби блокується у зв’язку з технічною неготовністю Реєстру ліків та питаннями фінансування розробки електронного рецепта, яке може здійснюватися, як за рахунок НСЗУ, так і іншого джерела. Цей аспект ще узгоджується з МОЗ.

Сергій Кузьміних, член Комітету, поцікавився в Я. Кучера, чи є можливість вже в 2021 р. забезпечити функціонування електронного рецепта для антибактеріальних засобів та ліків з Націо­нального переліку основних лікарських засобів.

На це Я. Кучер відповів, що в разі хоча б часткової модернізації Реєстру ліків така можливість буде, але в обмеженому вигляді. Тому позиція МОЗ полягає в необхідності повноцінного запуску електронного рецепта. Також він зауважив, що електронний рецепт підвищить навантаження на центральний компонент eHealth, що теж потрібно враховувати.

У свою чергу, М. Радуцький наголосив, що Комітет вже 2 роки від різних керівників МОЗ та ДЕЦ отримує інформацію про кроки, які потрібно зробити для впровадження електронного рецепта і строки його впровадження постійно зміщуються. При цьому наразі Комітет готує й розглядає законопроєкти, які так чи інакше стосуються електронного рецепта на лікарські засоби. Зокрема, зараз врегульовується питання відпуску медичного канабісу, адже необхідність в ньому є в 2,5 млн пацієнтів. Однак вони не зможуть його отримати навіть якщо відповідний закон буде прийнято, оскільки відсутній електронний рецепт.

Також лікарі постійно скаржаться на антибіотикорезистентність через неконтрольований відпуск антибіотиків, і цю проблему може вирішити саме електронний рецепт.

На це А. Віленський підтвердив, що в 2020 р. не було плідної співпраці з різними стейкхолдерами стосовно реалізації проєктів, які стосуються лікарських засобів та ін. Водночас наразі є повне взаєморозуміння з МОЗ, про що свідчить запуск електронного лікарняного, сертифікату вакцинації і функціоналу для реімбурсації препаратів інсуліну. Тому він запевнив, що НСЗУ й надалі активно співпрацюватиме з МОЗ для реалізації проєктів, необхідних для повноцінної реалізації eHealth.

При цьому він наголосив, що на сьогодні важливим питанням є навчання лікарів, бо не всі вони спроможні активно працювати з електронними інструментами eHealth.

У свою чергу Олексій Соловйов, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України, попросив МОЗ, щоб відносно антибактеріальних, гормональних препаратів та імуномодуляторів електронний рецепт було введено вже в 2021 р.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення взяти до відома надану інформацію та доручити МОЗ, ДЕЦ, НСЗУ не більше, ніж в 2-тижневий термін надати Комітету чіткий план із зазначенням відповідних дат та кроків від кожного відомства для поетапного запровадження електронного рецепта.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Представляючи законопроєкт № 5609, М. Радуцький зауважив, що члени Комітету можуть надати свої пропозиції до проєкту лише в частині, яка стосується охорони здоров’я, бо головним парламентським комітетом з його підготовки визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, законопроєктом пропонується ліквідувати прогалину в правовому регулюванні статусу лікарсько-експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), оскільки чинним Законом України від 19.11.1992 р. № 2801 «Основи законодавства України про охорону здоров’я» регламентовано лише питання проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовців військових формувань, наприклад, Збройних сил України, Служби безпеки України і т.д. Однак ще в 2005 р. було проведено демілітаризацію військ Цивільної оборони України і Державної пожежної охорони МВС України та на їх основі створено службу цивільного захисту. Тому наразі співробітники ДСНС не є військовими, а проходять державну службу особливого характеру.

У зв’язку з цим військово-лікарська експертиза не поширюється на службу цивільного захисту, але водночас існує потреба у проведенні відповідної лікарської експертизи щодо придатності рятувальників до майбутньої або подальшої служби, встановлення професійної природи захворювань і травм у колишніх службовців, призначення їм санаторно-курортного лікування чи медико-психологічної реабілітації.

Законопроєктом пропонується доповнити закон № 2801 відповідними положеннями та визначити, що така експертиза буде здійснюватися лікарсько-експертними комісіями в системі ДСНС.

Після завершення обговорення Комітет підтримав проєкт Закону № 5609 та запропонував Комітету Верховної Ради України з питань націо­нальної безпеки, оборони та розвідки рекомендувати Парламенту за результатами першого читання прийняти його за основу.

ВІЙСЬКОВИЙ ГОСПІТАЛЬ

Яна Зінкевич поінформувала членів Комітету, що до неї звернувся очільник 66-го Військово-медичного госпіталю м. Покровськ, який повідомив про плани Міністерства оборони України звільнити його у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Однак він готовий і надалі нести службу і просить Комітет підтримати його прохання про залишення на посаді. Також Я. Зінкевич повідомила, що з часу його керівництва в госпіталі зафіксовано один з найнижчих показників летальності. Тому вона попросила членів Комітету підтримати її пропозиції щодо звернення до Міністерства оборони України, Генерального штабу України, Медичних сил Збройних сил України з проханням розглянути можливість продовження служби керівника цього госпіталю. Після обговорення Комітет підтримав цю пропозицію.

Євген Прохоренко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті