100 років інсуліну: що необхідно для удосконалення системи реімбурсації цих препаратів в Україні?

Відкриття інсуліну та початок його використання в 1921–1922 рр. здійснили переворот як в ендокринології, так і медицині в цілому. Ця знаменна подія подарувала мільйонам хворих на цукровий діабет не тільки можливість жити, а й надію на те, щоб життя з цим захворюванням було повноцінним.

Однак, навіть незважаючи на постійну еволюцію інсулінотерапії, цукровий діабет залишається актуальною проблемою для людства і нині.

«На сьогодні кількість людей із цукровим діабетом в Україні, за різними статистичними даними, становить близько 3,5 млн. З них лише у 1,2 млн хворобу було діагностовано. У той же час кількість випадків цукрового діабету в усьому світі постійно збільшується протягом останніх десятиліть», — підкреслив серйозність пандемії цукрового діабету Оле Егберг Міккельсен, посол Королівства Данії в Україні.

Зміни в програмі реімбурсації інсулінів

Прагнучи забезпечити доступ до інсулінів якомога більшій кількості пацієнтів, Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) спільно з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) розробили план змін у системі реімбурсації інсулінів, які мають запрацювати вже в жовт­ні цього року.

«За прогнозними даними, у 2021 р. препаратів інсуліну потребуватимуть понад 217 тис. пацієнтів. Цукровий діабет входить до трійки захворювань, які найчастіше призводять до інвалідності та смерті. Саме тому МОЗ та НСЗУ приділяють особливу увагу таким пацієнтам.

Поетапне запровадження змін в адмініструванні програми реімбурсації інсулінів працюватиме в інтересах пацієнта та покликане покращити доступ до таких життєво необхідних лікарських засобів», — зазначила Наталія Гнатюк, головний спеціаліст відділу моніторингу потреб населення аналітичного управління НСЗУ.

За словами Н. Гнатюк, у 2021 р. передбачається перехід програми реімбурсації під адміністрування НСЗУ, і ключовими змінами такого переходу стануть:

• удосконалення чинної категоризації пацієнтів, що потребують інсулінотерапії;
• зміни моделі та правил ціноутворення на препарати інсуліну;
• запровадження ведення медичних записів та, відповідно, електронного рецепта для отримання препаратів інсуліну пацієнтами.

«Запропоновані зміни до категоризації пацієнтів дозволяють здійснити чіткий розподіл пацієнтів за категоріями і тим самим мінімізувати можливість перетікання пацієнтів із категорії в категорію, що, у свою чергу, має гарантувати доступ до безоплатних інсулінів в аптеках протягом усього періоду та забезпечення інсулінами якомога більшої кількості пацієнтів.

Загалом варто зазначити, що запропоновані зміни до категоризації суттєво не відрізняються від діючої категоризації, яка визначає пільгові категорії пацієнтів та інші категорії пацієнтів, які можуть отримувати інсулін безоплатно чи з певним видом оплати.

Щодо відшкодування інсулінів, ця нова категоризація спирається на такі засади: всі пацієнти, які потребують інсулінотерапії, матимуть гарантований доступ до ліків протягом року за кошти державного бюджету без оплат з власної кишені відповідно до категорії. При бажанні отримати інсулін у більш зручній формі, ніж у певній категорії, пацієнти можуть здійснити доплату у розмірі 15%. Окрім того, пацієнти з алергією на людський інсулін зможуть отримувати препарати-аналоги у будь-якій зручній для них формі», — пояснила спікер.

Щодо зміни моделі ціноутворення, то Н. Гнатюк підкреслила, що запропонована модель розроблена з огляду на європейський досвід реімбурсації лікарських засобів та враховує значну обмеженість бюджетних коштів в Україні, низьку платоспроможність пацієнтів та зобов’язання держави перед такими хворими.

«Вважаємо, що перехід від ціноутворення за торговими найменуваннями до ціноутворення за АТС-класифікацією та формою випуску інсуліну є найбільш збалансованим та оптимальним для всіх учасників процесу. Найголовніше, що це дає нам можливість виконувати зобов’язання щодо гарантованого інсуліну для всіх пацієнтів, які його потребують.

Хочу звернути вашу увагу, що зараз у діючій програмі реімбурсації існує 2 підходи до ціноутворення і вони відрізняються для українських та зарубіжних виробників інсуліну. Ми пропонуємо підхід, який уніфікує правила і зробить цей процес більш зручним в адмініструванні. Він буде із деякими відмінностями, схожий на процес, який зараз працює в програмі «Доступні ліки», де пацієнти отримують препарати безоплатно або з частковою доплатою», — зауважила Н. Гнатюк.

Також спікер зазначила, що за адміністрування НСЗУ відбудеться ще одна важлива зміна — лікарі-ендокринологи зможуть створювати електронні плани лікування для відслідковування стану пацієнтів та присвоєння їм відповідної категорії, а також формувати призначення на лікарські засоби та виписувати на них елект­ронні рецепти.

«Саме на основі таких первинних призначень пацієнт зможе отримувати електронні рецепти та отримувати препарати інсулінів в аптечних закладах.

Також важливо зазначити, що трохи зміниться маршрут пацієнта. Крім лікарів-ендокринологів, можливість виписувати електронні рецепти матимуть лікарі первинної медичної допомоги (на основі первинного плану лікування, встановленого лікарем-ендокринологом). Щоб отримати свій препарат інсуліну, пацієнту не потрібно буде кожного разу йти до лікаря-ендокринолога. Це можна буде здійснити через свого сімейного лікаря», — наголосила Н. Гнатюк.

Підсумовуючи, Н. Гнатюк зазначила, що запуск процесу реімбурсації препаратів інсуліну та лікарських засобів для терапії цукрового діабету через НСЗУ передбачає такі етапи:

• з 1 липня 2021 р. стане обов’язковим ведення медичних записів щодо плану лікування таких пацієнтів та реєстрація їх у системі. Також відбуватиметься навчання лікарів роботі з новими електронними інструментами, які будуть запроваджені для реалізації програми реімбурсації інсулінів;
• з 1 жовтня 2021 р. розпочнеться відшкодування вартості цих препаратів через НСЗУ. На інсулін запроваджуватиметься електронний рецепт, аналогічний такому, що зараз діє в програмі «Доступні ліки». Такі рецепти виписуватимуть ендокринологи, а також лікарі первинки. Пацієнти отримуватимуть препарати за цим рецептом безоплатно або з доплатою відповідно до встановленої категорії, в аптеках і аптечних закладах, які матимуть договір з НСЗУ. У свою чергу, НСЗУ відшкодовуватиме аптекам кошти за відпущені ліки та препарати інсуліну.

«Для реалізації в цих напрямках та забезпечення пацієнтів лікарськими засобами в рамках Програми медичних гарантій необхідно внести відповідні зміни до нормативно-правових актів. Ці зміни передбачені проєктом постанови. Зокрема, зміни до Порядку розрахунку граничних оптово-відпуск­них цін на лікарські засоби, Порядку реімбурсації лікарських засобів загалом, а також Перехідні норми для забезпечення прав та інтересів як пацієнтів, так і аптечних закладів, які відпускають інсуліни», — відмітила Н. Гнатюк.

Наразі проєкт постанови КМУ «Про реімбурсацію лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення» вже опублікований.

Зміни викликають стурбованість: на що варто звернути увагу?

Запропоновані зміни створюють певний рівень стурбованості серед пацієнтських організацій України, громадськості та виробників. Учасники круглого столу запропонували НСЗУ та МОЗ врахувати деякі важливі моменти і внести зміни до програми, які дозволять покращити якість життя пацієнтів та нададуть можливість спростити роботу лікарів, а саме:

• забезпечити рівноправний доступ для всіх категорій пацієнтів до всіх форм і типів інсуліну;
• скасувати рішення про запровадження обов’язкової госпіталізації для підтвердження гіпоглікемії і отримання необхідного інсуліну;
• оновити існуючі протоколи лікування цукрового діабету відповідно до міжнародних рекомендацій;
• ввести формат персоналізованого лікування для певних груп пацієнтів;
• впровадити систему окремого реферування цін на інсулін для оригінальних препаратів і біосимілярів для запобігання формуванню несправедливої конкуренції на ринку.

«Необхідно передбачити можливість залучення коштів місцевих бюджетів до фінансування нової системи реімбурсації. Це дуже важливо для того, щоб регіони України мали стовідсоткову можливість забезпечення препаратами інсуліну», — підсумувала пропозиції від діабетичної спільноти Наталія Власенко, голова Київського благодійного фонду «Діабетик».

Учасники круглого столу також наголосили на тому, що для подальшого удосконалення забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та необхідними медичними послугами потрібно налагодити тісну взаємодію між державою, лікарями, пацієнтами та виробниками у той спосіб, як це працює в багатьох країнах світу.

Доцільність інноваційних методів лікування

Особливу увагу учасники заходу приділили питанню необхідності раціонально лікувати людей із цукровим діабетом сучасними інсулінами. Адже це дозволяє уникнути багатьох хронічних ускладнень, які призводять до передчасних смертей, інвалідизації хворих та втрати економічно активного населення.

Застосування інноваційних методів лікування може значно підвищити якість життя пацієнтів та водночас знизити навантаження на бюджет системи охорони здоров’я.

Так, за даними дослідження Київської школи економіки, які були представлені на заході, щорічні економічні втрати від ускладнень цукрового діабету в Україні становлять 104 млрд грн, або 2,5% валового внутрішнього продукту країни.

Також, за оцінками Київської школи економіки, потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита лише на 70%. А доступ до сучасних аналогових інсулінів, які сприяють контролю захворювання та знижують ризик ускладнень, мають лише 20% людей із цукровим діабетом.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!