Медичні закупівлі Міноборони у період пандемії: корупційні ризики та рекомендації

1 липня 2021 р. у приміщенні Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулася пресконференція, під час якої представники Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) презентували результати дослідження та свої рекомендації щодо підвищення ефективності медичних закупівель Міністерства оборони України (далі — Міноборони). Експерти НАКО проаналізували публічні закупівлі Міноборони у 2020 р. у медичній сфері та представили широкому загалу свій звіт «Медичні закупівлі Міноборони у період пандемії: корупційні ризики та рекомендації». Аналіз охоплює закупівлі медичного обладнання, фармацевтичної продукції й засобів гігієни, які здійснювало це міністерство та ще 6 найбільших замовників, підпорядкованих відомству.

Відкрила пресконференцію Олена Трегуб, виконавчий директор НАКО, яка відзначила, що експертами проаналізовано найбільші тендери на закупівлю медичних товарів Міноборони у 2020 р. з фокусом на процедури відкритих торгів та звітування щодо COVID-19. Під час аналізу відкритих торгів автори звіту оцінювали тендерну документацію, надану замовниками, і пропозиції учасників торгів. У ході моніторингу були виявлені певні корупційні ризики, деякі з них вже розслідуються правоохоронними органами, а також певні системні проблеми, які існують у сфері постачання медичних товарів Збройним силам та Міноборони. Належне медичне забезпечення військовослужбовців є дуже важливою темою, оскільки цього чекають і україн­ські платники податків, і зарубіжні партнери.

Медичні закупівлі для Міноборони у 2020 р. здійснювали 117 замовників, оголошено тендерів на 1,3 млрд грн, на 909,2 млн грн укладено угоди

До обговорення цієї надзвичайно важливої теми долучилася Мар’яна Безугла, заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, зауваживши, що, ознайомившись зі звітом НАКО, вона зробила висновок, що порушень не так вже й багато, проте існують певні корупційні ризики, а також звернула увагу на випадки зловживання службовим становищем з метою надання преференцій певним компаніям, щодо яких наразі Державне бюро розслідувань (ДБР) проводить розслідування. Також виникали ситуації обмеження конкуренції та недостатнього вивчення ринку, однак у таких випадках слід враховувати специфіку медичної сфери, адже певні категорії товарів або окремі їх характеристики є унікальними і їх поставки можуть забезпечити лише 1–2 виробники.

Світлана Мусіяка, провідний експерт з вироблення політик НАКО, презентуючи звіт, зазначила, що експертами НАКО було проаналізовано понад 120 закупівель (9 відкритих торгів, оголошених Міноборони), і по 20 найбільших тендерів, оголошених кожним із 6 відібраних замовників.

Мета аналізу — дослідити, наскільки ефективно Міноборони й підпорядковані йому установи здійснюють публічні закупівлі, виявити наявні в них корупційні ризики через аналіз конкретних кейсів та розробити рекомендації, як удосконалити процес закупівель, щоб підвищити їх ефективність і заощаджувати бюджетні кошти.

У 2020 р., в умовах пандемії COVID-19, неможливо оминути увагою закупівлі товарів для протидії коронавірусній інфекції. У 2020 р. Міноборони провело 561 закупівлю таких товарів на суму 385 млн грн. Для аналізу експерти НАКО використовували дані «ProZorro», модуль bi.prozorro.org, інформацію з відкритих реєстрів тощо. Обрані замовники закуповували за спрощеною процедурою лише товари, які було дозволено постановою. Також слід зауважити, що дороговартісне обладнання замовники Міноборони переважно закуповували дешевше, ніж лікарні в регіонах.

Найбільше договорів уклали за спрощеною процедурою звітування для закупівлі товарів, призначених для запобігання і боротьби з коронавірусною хворобою

Водночас за результатами аналізу закупівель виявлено наступні типові корупційні ризики. По-перше, обмеження конкуренції внаслідок зазначення необґрунтованих вимог у технічній документації, які звужують коло потенційних учасників (наприклад вимога надати гарантійний лист від виробника продукції або його офіційного представника, зазначення конкретної торговельної назви чи встановлення вимог до фасування). Тендери всіх семи досліджуваних замовників є доволі закритими: у 90% випадків участь у закупівлях брали лише двоє учасників, і в результаті середнє зниження ціни не перевищувало 5%. А в тендерах з більшою кількістю учасників вдавалося заощадити до 18%. З точки зору впливу конкуренції, показовою є закупівля антибіотика меропенем військовою частиною А4615: у торгах взяли участь 5 різних постачальників, і під час аукціону ціна знизилася на 41% порівняно з початковою вартістю.

По-друге, завищення вартості закупівлі, а також недостатнє вивчення ринку (зокрема, замовник може покладати на постачальника додаткові витрати, не пов’язані з предметом закупівлі). Так, тендерна документація Військово-медичного клінічного центру Західного регіону містила положення щодо оплати послуг юридичного консультанта з проведення торгів. Переможець мав сплатити 10–12 тис. грн за консультаційні послуги, які замовнику надавала третя сторона. У рамках 18 проаналізованих закупівель (загалом були й інші подібні тендери) Військово-медичний клінічний центр замовив у консультантів послуги вартістю 194 тис. грн. Таку суму можна порівняти із заробітною платою одного додаткового працівника-закупівельника.

По-третє, недоброчесна поведінка учасників закупівель або представників замовника, яка може виявлятися у змові потенційних учасників тендеру, необ’єктивності й упередженості під час розгляду тендерних пропозицій або неповній перевірці учасників закупівель. Так, номінальна конкуренція є характерною особливістю тендерів деяких проаналізованих замовників. Зокрема, військова частина А4615 оголосила закупівлю фармацевтичної продукції з очікуваною вартістю 1 878 764 грн, при цьому у вимогах було зазначено конкретні торгові марки препаратів певного виробника. У цих торгах взяли участь лише два учасники: офіційний дистриб’ютор виробника і його конкурент, ТОВ «Торговий дім «Нео Лайф», яке не подало значної частини документів. «Нео Лайф», вірогідно, виконує роль «статиста» у подібних торгах, тобто долучається лише для того, щоб була необхідна мінімальна кількість учасників й аукціон відбувся. При цьому Торговий дім «Нео Лайф» за 2 роки участі в тендерах ProZorro не здобув жодної перемоги.

В Україні для бюджетних закупівель характерний високий рівень корупційних ризиків

Крім того, є доволі резонансні кейси порушення з боку посадових осіб замовника. Так, у травні 2020 р. закуплено 2,5 млн медичних масок для армії. При цьому командування Медичних сил Збройних Сил України (полковника медичної служби разом з іншими особами) звинувачують у тому, що вони, вступивши у змову, отримали неправомірну вигоду у вигляді «відкату» — 1 грн за кожну маску. За висновком ДБР, посадовці сприяли укладанню договору Мін­оборони з конкретним підприємством і прий­няли товар без необхідних документів. Строки постачання було прострочено, втім за товар сплачено повну вартість. У червні 2021 р. ДБР передало кримінальне провадження до суду. Посадовцям загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Ще одним таким кейсом є закупівля Командуванням Медичних сил Збройних Сил України у травні 2020 р. 10 апаратів штучної вентиляції легенів на суму 11 млн грн. При цьому, за інформацією ДБР, апарати були непридатними для використання, комплектація і технічні характеристики не відповідали вимогам тендерної документації. Наразі триває розслідування.

За результатами виконаного аналізу НАКО рекомендує:

  • запровадити професіоналізацію закупівель, наприклад, шляхом передання відкритих закупівель централізованій закупівельній організації;
  • удосконалити порядок визначення технічних вимог до предмета закупівлі для забезпечення належної конкуренції;
  • здійснювати попередній аналіз ринку відповідно до вимог Закону України «Про пуб­лічні закупівлі»;
  • включити положення про відповідальність постачальника до всіх проєктів договорів;
  • не вимагати від учасників надання гарантійних листів;
  • не зазначати в технічних вимогах закупівлі конкретне фасування лікарських засобів;
  • ставити реалістичні вимоги до строків постачання предмета закупівлі;
  • не включати вимогу щодо оплати послуг сторонніх консультантів до договорів про закупівлю лікарських засобів і медичних виробів;
  • перевіряти контрагентів та аналізувати раніше укладені з постачальниками договори на предмет їх повторності й систематичності;
  • організовувати регулярні навчальні тренінги для відповідальних посадових осіб замовників усіх рівнів.

Уповноважені органи неодноразово надавали схожі пропозиції (зокрема, вони є в аналізах Національного агентства з питань запобігання корупції, у спільному листі МОЗ і Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо закупівель лікарських засобів, датованому груднем 2018 р.), утім, очевидно, що на практиці їх не завжди дотримуються. Тому НАКО рекомендує державним замовникам зосередитися на впровадженні цих рекомендацій.

Михайло Загородній, старший офіцер відділу аналізу та координації закупівель управління медичного постачання Командування Медичних сил Збройних Сил України, погодився з тим, що існують певні проблеми і вони наразі вирішуються, а попередні помилки вже враховано відомством. Зокрема, він зазначив, що прий­нято відповідні рішення і кадрові зміни. Спікер запевнив, що Командування Медичних сил Збройних Сил України докладає максимальних зусиль, щоб запобігати виникненню подібних ризиків у майбутньому. Щодо обмеження конкуренції, спікер відзначив, що: «медична продукція для потреб Збройних сил має свою специфіку щодо використання, зберігання, і деякі моменти, які здаються дискримінаційними, насправді є життєво необхідними».

Тетяна Лук’яненко, головний спеціаліст відділу аналізу та координації закупівель управління медичного постачання Командування Медичних сил Збройних Сил України, додала, що, дійсно, існують ризики, як і під час будь-яких закупівель. Вона погодилася з ключовою рекомендацією НАКО щодо потреби професіоналізації закупівель. «Дійсно, у багатьох військових частинах немає кадрових ресурсів, які мог­ли б забезпечити це, тому тут потрібні якісь виважені рішення командування, я думаю, що потрібно працювати над професіоналізацією закупівель», — зазначила Т. Лук’яненко. Зокрема, було б доцільно розвивати певну співпрацю чи обмін досвідом з централізованою закупівельною організацією, зокрема, ДП «Медичні закупівлі України».

Тетяна Тахтуєва, головний спеціаліст відділу підготовки та проведення закупівель за напрямом оперативного, технічного та медичного забезпечення управління проведення закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони, також наголосила на доцільності професіоналізації закупівель. На думку спікера, військовим частинам потрібно займатися своїми професійними обов’язками, а не проводити закупівлі товарів, робіт і послуг. «Один командир частини не може знати все: і військові питання, і питання держзакупівель. І це потрібно якось вирішувати», — додала вона.

Ключова рекомендація НАКО: професіоналізація публічних закупівель

Катерина Приймак, заступник голови ГО «Жіночий ветеранський рух», зазначила, що дуже боляче слухати про корупцію в армії. Вона зосередила увагу на корупційних ризиках щодо військово-медичного формуляра, цим питанням наразі займається її організація. Існує військово-медичний формуляр, який містить ряд медикаментів, які військові чомусь так і не отримують. Тобто незрозуміло для кого закуповуються ці товари і для чого?

За результатами презентації було прийнято рішення, що НАКО буде співпрацювати з державними органами влади, зокрема, Міноборони та Парламентом, і партнерами з громадянського суспільства для адвокації наданих рекомендацій.

Пресслужба «Щотижневика «АПТЕКА»,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті