Рутинна імунізація під час пандемії: як бути?

28 липня в інформаційному агентстві «ГолосUA» відбулася пресконференція на тему «Епідемія кору і дифтерії на тлі коронавірусу: як захиститися українцям?». Доповідачами на заході виступили Людмила Мухарська, лікар-епідеміолог, ексзаступник головного санітарного лікаря, Вік­тор Корогод, керівник проєктів Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, Сергій Кравченко, голова Національної медичної палати України, а модерував захід Олексій Гавриленко. Під час пресконференції обговорювалася ситуація з вакцинацією населення від інфекційних захворювань згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні.

Олексій Гавриленко повідомив, що сьогодні крім штаму коронавірусу «дельта» існує безліч інших інфекційних захворювань, які становлять загрозу для здоров’я та життя громадян, і для запобігання епідеміям яких потрібно вакцинуватися. Так, заступник міністра охорони здоров’я України — головний санітарний лікар України Ігор Кузін в інтерв’ю виданню «Апостроф» зазначив, що за підсумками 2020 р., коли країна була в умовах жорсткого локдауну, проти основних інфекційних хвороб щеплено 80% всіх дітей при рекомендованому показнику в 95%. Тому, за словами І. Кузіна, при недостатньому охопленні плановою вакцинацією не виключена поява спалахів таких інфекційних хвороб, як кір і дифтерія. Також А. Гавриленко поінформував, що, за підсумками 2020 р., в Україні на кір захворіли 245 осіб, з них 19 — діти віком до 1 року. Крім цього, спалах кору фіксували у 2017 р., а дифтерії — у 2019 р.

Людмила Мухарська зазначила, що близько 4 років тому цей показник становив 35–40%, тому 80% щеплених дітей — це вже хороший показник, але і його все одно недостатньо для забезпечення епідеміологічної безпеки, оскільки раніше Україна мала охоплення щепленням, у тому числі проти кору і дифтерії, на рівні 95–96%. Тому на сьогодні є ризик виникнення спалаху захворювань як через відсутність вакцинації, так і непроведення епідеміологічних розслідувань. Адже при виникненні того чи іншого випадку дифтерії або кору їх потрібно обов’язково розслідувати для уникнення подальшого поширення захворювання.

У зв’язку з цим, незважаючи на пандемію COVID-19, необхідно і далі проводити вакцинацію проти таких інфекцій. Тим більше що вікові групи, яким зараз проводять вакцинацію проти COVID-19, не стосуються дітей, у такому випадку ці види вакцинації не накладатимуться одна на одну.

В Україні вже зараз пропонується розпочати вакцинацію від COVID-19 окремих категорій дітей, починаючи з віку 12 років. Наприклад, діти з хронічними захворюваннями або ті, які планують, їхати вчитися за кордон, адже від них вимагається проведення відповідних щеплень. Але це будуть різні вікові групи, тому проведення вакцинації проти COVID-19 не заважатиме проведенню вакцинації від інших інфекційних захворювань.

Сергій Кравченко зазначив, що згідно з наказом МОЗ України від 19.07.1995 р. № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» кір і дифтерія класифікуються як небезпечне інфекційне захворювання. Тому навіть один такий випадок класифікується як спалах. Однак після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби України (СЕС) фактичні дані про такі захворювання відсутні. Через що, на думку доповідача, всі висловлювання посадових осіб державної влади — це емпіричні речі, які ґрунтуються на власних суб’єктивних даних.

Він додав, що в період спалаху кору в Украї­ні у 2017 р. відбувався перехід державних закупівель медичних виробів і лікарських засобів, у тому числі імунобіологічних препаратів (вакцин та сироваток), на закупівлі через міжнародні закупівельні організації. Тоді ці закупівлі були провалені, оскільки вакцини та сироватки термолабільні і мають свою специфіку виробництва, зберігання і транспортування із збереженням холодового ланцюга. Тобто вони не виробляються з метою тривалого зберігання на складах для подальшого продажу, а випускаються безпосередньо для конкретного замовника в необхідному для нього обсязі. Через провал закупівель якраз і виник­ли спалахи захворюваності на кір.

На запитання, чи потрібно в умовах пандемії коронавірусу вакцинуватися від інших хвороб, С. Кравченко відповів ствердно і звернув увагу, що як мінімум двома вакцинами здійснюється і профілактика онкологічних захворювань. У першу чергу, це вакцина від гепатиту В, тому що внаслідок цього захворювання розвивається рак печінки. В економічно розвинених країнах обов’язковою є також і вакцинація від папіломавірусів людини, що провокують рак шийки матки і прямої кишки. Тому проведення імунопрофілактики обов’язково необхідно здійснювати, незважаючи на ситуацію з пандемією.

Відносно сумісності в часі проведення імунопрофілактики С. Кравченко підкреслив, що оскільки всі вакцини, які використовуються при вакцинації проти COVID-19, зареєстровані за процедурою екстреного застосування, то слід протягом 30 днів після отримання вакцини від коронавірусу утриматися від проведення вакцинації від інших інфекційних захворювань. Адже всі можливі несприятливі прояви після імунізації від COVID-19 протягом 30 днів розслідуватимуться і визначатиметься причинно-наслідковий зв’язок, пов’язаний безпосередньо з використанням цієї вакцини.

А. Гавриленко додав, що І. Кузін також заявляв, що у зв’язку з пандемією COVID-19 в інших країнах показник вакцинації від різних інфекційних захворювань знизився до 60% і, за його словами, в Україні у 2021 р. показник таких вакцинацій може знизитися і становити 70%. Через що в МОЗ України не виключають виникнення епідемій кору і дифтерії.

Віктор Корогод погодився з такими побоюваннями профільного міністерства, оскільки порушення Календаря щеплень і відсутність відповідальності за затримку термінів проведення вакцинації вже через 3–5 міс підвищують ризик виникнення епідемій різних інфекційних захворювань.

Дана проблема не є новою або специфічною для України. Питання припинення/продов­ження рутинної вакцинації вперше прозвучало у світі з початком пандемії COVID-19. Однак єдиної думки з цього питання так і не було досягнуто. Тому кожна країна самостійно визначала, що їй робити в ситуації, що склалася. Але незважаючи на прийняття того чи іншого рішення, всі країни заявили про зменшення кількості вакцинацій з приводу інших інфекційних хвороб, оскільки населення стурбоване її проведенням на тлі поширення захворюваності COVID-19. Це все супроводжувалося підвищенням частоти і вираженості як самих інфекційних захворювань, так і випадків ускладнень на тлі коронавірусної інфекції.

Проте більшість авторитетних вчених, інфекціоністів, епідеміологів, а також спеціально проведене дослідження в США запевняють, що вакцинацію зупиняти не можна.

Л. Мухарська додала, що після заяви І. Кузіна про вакцинацію у 2020 р. 80% дітей при рутинній імунізації, він як головний державний санітарний лікар повинен знайти причину, чому саме такий показник вакцинованих. Наприклад, можливо, так сталося через відсутність вакцин, небажання батьків через якісь особисті застереження тощо. Це питання має бути детально вивчене, і після цього всі підстави, які заважають проводити вакцинацію в повному обсязі, мають бути усунені. Для цього необхідно розробити відповідний план і, дотримуючись його, досягти показників вакцинації в 95–98%.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті