Соматулін Аутожель у терапії нейроендокринних пухлин: ефективність і безпека підтверджені в ряді клінічних випробувань

Нейроендокринні пухлини (НЕП) — гетерогенна група рідкісних, повільно прогресуючих пухлин, які походять з нейроендокринних клітин, що виконують регуляторну функцію і дифузно розташовані по всьому організму (Маркович А.А., Анциферов М.Б., 2015). Клінічною особливістю НЕП є латентний перебіг та їх повільне прогресування. Хоча, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), захворюваність на НЕП становить усього 2–3 випадки на 100 тис. населення на рік, останніми роками відмічають підвищення частоти їх виявлення до 3,65. За даними Національної загальної онкологічної мережі (National Comprehensive Cancer Network — NCCN), США, серед усіх НЕП приблизно третина локалізується у легенях та тимусі, а дві третини — у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). При цьому НЕП досить складно діагностувати. Істотне погіршення якості життя пацієнтів, навіть за наявності метастазів, настає на досить пізній стадії захворювання. Більше 60% пацієнтів на момент встановлення діагнозу мають вже поширений, метастатичний і неоперабельний процес. У таких випадках залежно від ступеня диференціювання пухлини для лікування використовується медикаментозна терапія. Згідно з діючими рекомендаціями Європейського товариства нейроендокринних пухлин (European Neuroendocrine Tumor Society — ENETS) 2016 р. для лікування поширених високодиференційованих НЕП G1 і G2 (індекс клітинної проліферації Ki67 — до 10%) у якості терапії першої лінії застосовуються аналоги соматостатину (Исянгулова А.З. и соавт., 2019).

Соматостатин — це поліпептидний гормон, який відіграє важливу роль у регуляції ендокринних функцій, пригнічуючи секрецію різних гормонів, включаючи гормон росту, тиреотропний гормон і всі відомі гастроінтестинальні гормони. Клітини НЕП експресують на своїй поверхні рецептори до соматостатину 1–5-го типів (SSTR-2 і SSTR-5). Дослідження показали, що вплив соматостатину на дані рецептори призводить до пригнічення гормональної активності НЕП. Однак соматостатин має дуже короткий період напіввиведення (3 хв), що обмежує можливість його застосування в якості лікарського засобу. У зв’язку з цим розроблені синтетичні аналоги соматостатину, які мають схожі фармакологічні характеристики, але відрізняються більшою тривалістю дії (до 28 діб) (Хомяков В.М., 2014).

Наразі серед аналогів соматостатину на особ­ливу увагу заслуговує депо-форма ланреотиду, який на фармацевтичному ринку України представлений препаратом Соматулін Аутожель. Першим показанням до застосування ланрео­тиду при НЕП було купірування симптомів карциноїдного синдрому. У дослідженні 2004 р. ланрео­тид для підшкірного введення застосовували у 71 хворого із симптомами карциноїдного синдрому протягом 6 міс. Оцінювався симптоматичний ефект ланреотиду — зниження частоти припливів і діареї, а також зниження біо­хімічних маркерів НЕП: хромограніну А в крові і 5-гідроксиіндолоцтова кислота (5-ГІУК) у сечі. Було продемонстровано 50% зниження частоти припливів у 65% хворих, діареї — у 18% хворих. Медіана рівня 5-ГІУК і хромограніну А знизилася на 24 і 38% відповідно (Емельянова Г.С. и соавт., 2016).

Далі у міжнародному рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні III фази CLARINET (Controlled Study of Lanreotide Antiproliferative Response in NET) був доведений антипроліферативний ефект ланреотиду (Соматулін Аутожель) у дозі 120 мг щодо НЕП ШКТ і підшлункової залози. У дослідження включили 204 пацієнти з НЕП, локалізованими в підшлунковій залозі, різних відділах кишечнику або з невизначеним первинним осередком, у тому числі неоперабельні. Час спостереження становив 24 тижні. Протягом цього часу 65% пацієнтів, що приймали ланреотид, залишалися живими без прогресування захворювання, у групі плацебо — 33% пацієнтів (Иловайская И.А., 2016). Дослідження CLARINET підтвердило достовірне поліпшення виживаності без прогресування у хворих із високодиференційованими НЕП ентеропанкреотичної локалізації при застосуванні ланреотиду. Встановлено, що ефекти ланреотиду не обмежуються лише регресом клінічної симптоматики і зниженням рівня біохімічних маркерів пухлини, а й включають безпосередній вплив на пухлину (Иловайская И.А., 2016). Крім цього, у профілі безпеки ланреотиду в дозі 120 мг зафіксовано відсутність летальності, пов’язаної з терапією, і вкрай мала кількість відмов від лікування через небажані явища (Маркович А.А., Анциферов М.Б., 2015).

Наразі ланреотид включений до актуальних міжнародних клінічних настанов та настанов наукових товариств іноземних країн:

• ENETS: Керівні принципи діагностики та лікування нейроендокринних пухлин (Consensus Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Neuroendocrine Tumors), 2017 р.;
• Рекомендації з клінічної практики в онкології NCCN: Нейроендокринні та надниркові пухлини (Neuroendicrine and adrenal tumor), 2021 р.;
• Керівні принципи Північноамериканського товариства нейроендокринних пухлин (North American Neuroendocrine Tumor Society — NANETS), 2020 р.

Слід зазначити, що Соматулін Аутожель має зручну лікарську форму для глибоких підшкірних введень. Препарат випускається у формі готового розчину в попередньо заповненому шприці, що значно полегшує виконання ін’єкцій медичним персоналом. Крім того, ін’єкції Соматулін Аутожель пацієнт може робити самостійно або за допомогою родичів у домашніх умовах. Це значною мірою позитивно впливає на якість життя хворих і зменшує число візитів до лікаря, що є особливо актуальним в умовах пандемії COVID-19 (Хомяков В.М., 2014).

Тож Соматулін Аутожель наразі широко застосовується у світі для лікування НЕП, забезпечуючи медикаментозний контроль над пухлиною і захищаючи пацієнтів від прогресування тяжкої хвороби. Завдяки прогнозованій тривалості його дії є можливість бути впевненим у контролі над захворюванням. Це може позитивно впливати на зменшення фінансових витрат закладів охорони здоров’я за рахунок зменшення термінів лікування в стаціонарі та на оптимізацію використання робочого часу медичним персоналом.

Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників

СОМАТУЛІН АУТОЖЕЛЬ. Склад: 1 попередньо наповнений шприц містить ланреотид (у вигляді ланреотиду ацетату) 120 мг. Фармакотерапевтична група. Гормони гіпофіза та гіпоталамуса та їх аналоги; соматостатин та його аналоги. Код АТХ H01C B03. Показання. Лікування клінічних симптомів карциноїдних пухлин. Лікування нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози (GEP-NETs) 1-го ступеня диференціювання та підмножини пухлин 2-го ступеня диференціювання (індекс Ki67 до 10%) походженням з середньої кишки, підшлункової залози або невідомого походження, при виключенні походження з ділянок задньої кишки, у дорослих пацієнтів при нерезектабельних місцево-поширених або метастатичних пухлинах. Протипоказання. Соматулін Аутожель не можна призначати пацієнтам з гіперчутливістю до активної речовини, соматостатину або споріднених пептидів, або будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу, вказаних у розділі «Склад». Побічні реакції. Порушення з боку обміну речовин та харчування: гіпоглікемія, зниження апетиту, гіперглікемія, цукровий діабет — часто. Порушення з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, летаргія — часто. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, рідке випорожнення, біль у животі — дуже часто; нудота, блювання, запор, метеоризм, здуття живота, неприємні відчуття в животі, диспепсія, стеаторея — часто; зміна кольору калових мас — нечасто. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник. ІПСЕН ФАРМА БІОТЕК. Р.п. UA/13432/01/01. Термін дії необмежений з 02.01.2019 р. З повною інформацією можна ознайомитися в інструкції для медичного застосування препарату СОМАТУЛІН АУТОЖЕЛЬ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!