Коментарі до Указу Президента України № 369/2021

Серед проблем в Указі виділяють відсутність системного підходу щодо реформування системи охорони здоров’я, відсутність єдиного медичного простору, невідповідність тарифів на медичні послуги фактичним витратам, а також відсутність послідовної стратегії забезпечення галузі фахівцями необхідного профілю.

В якості можливих інструментів вирішення проблем закріплені завдання Кабінету Міністрів України та ряду міністерств. При цьому необхідно зазначити, що ряд завдань виходить за межі компетенції Кабінету Міністрів і, отже, буде вимагати внесення змін до законів.

Кабінету Міністрів доручено до 1 грудня 2021 р. забезпечити розробку та затвердження Стратегічного плану розвитку системи охорони здоров’я населення на період до 2030 р. Вважаю це справжнім викликом для Уряду, оскільки за 3 міс потрібно розробити, погодити з іншими міністерствами та відомствами і винести на засідання Кабінету Міністрів досить серйозний документ.

Також Указ передбачає поетапне включення в тарифи на медичні послуги вартості лікарських засобів і медичних виробів, які зараз закуповуються централізовано. Думаю, що мова йде тільки про частину ліків, які зараз закуповуються за централізованими програмами, оскільки є дороговартісні позиції, призначені для орфанних пацієнтів, які немає сенсу віддавати для закупівлі закладам охорони здоров’я. Один заклад, закуповуючи невелику кількість таких ліків, ніколи не отримає ціну, як при централізованих закупівлях через ДП «Медичні закупівлі України».

Окреме доручення присвячено визначенню механізмів контролю за дотриманням національних клінічних протоколів та стандартів медичної допомоги, а також впровадженню вертикально інтегрованої системи контролю якості медичної допомоги. Вважаю, що питання створення реальної функції з контролю якості у вигляді окремого органу чи в рамках існуючої структури давно назріло. У частині національних клінічних протоколів складно заперечувати той факт, що з багатьох видів медичної допомоги вони просто відсутні. Ймовірно, першим мало бути доручення завершити роботу щодо розробки та затвердження таких протоколів, а вже потім контролювати їх виконання.

Позитивно сприймається впровадження ключових показників ефективності для керівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності. У сучасних умовах керівник закладу повинен бути в першу чергу хорошим менеджером і тільки потім — головним лікарем.

Додатково Указ порушує питання створення єдиного медичного простору. Між рядків зчитується, що до 1 квітня 2022 р. всі заклади охорони здоров’я мають перейти на оплату за медичні послуги за програмою медичних гарантій шляхом укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Немає винятків для інститутів Академії медичних наук, відомчих закладів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони, Міністерства інфраструктури і т.п.

Таке завдання вимагатиме внесення змін до відповідних кодексів і законів. На відміну від комунальних некомерційних підприємств казенні підприємства, в які будуть реорганізовані вищевказані заклади охорони здоров’я, не звільнені від сплати податку на прибуток і не мають пільг із земельного податку. У таких умовах вони не зможуть надавати медичну допомогу за чинними тарифами НСЗУ.

Необхідно зупинитися на дорученні розробити нормативно-правові акти, що будуть спрямовані на виключення з повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади невластивих їм функцій щодо централізованих закупівель лікарських засобів і медичних виробів. Фактично, мова йде про передання закупівель ліків і медичних виробів від міністерств і обласних департаментів охорони здоров’я централізованим закупівельним організаціям. Прогнозовано, однією з таких організацій може стати ДП «Медичні закупівлі України». Про закупівлі лікарських засобів закладами охорони здоров’я в Указі не згадується. У той же час Уряду доручено розширити програму реімбурсації.

Також Указ торкнеться випускників медичних закладів вищої освіти, які навчалися за бюджетні кошти. Тим з них, хто буде направлений у сільську місцевість, доведеться реально відпрацювати там 3 роки. Є сумніви, що механізм примусу виявиться ефективним без створення відповідних умов праці та життя в сільській місцевості.

Перший раз за останні роки піднімається питання щодо викорінення неофіційних платежів у сфері охорони здоров’я. При цьому вже який рік поспіль не виконується норма щодо фінансування системи охорони здоров’я на рівні не менше 5% від валового внутрішнього продукту, як це передбачено Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Виконання цієї норми гарантувало б гідний рівень заробітної плати для медичних працівників.

Фактично, дано доручення забезпечити супровід законопроєкту № 5547, яким пропонується прийняти нову редакцію закону України «Про лікарські засоби». Відповідно, можна очікувати голосування за даний законопроєкт у найближчі місяці. Це також означає, що наприкінці весни в Україні на базі ДП «Державний експертний центр МОЗ України» і Державної служби України з лікарських засобів і контролю за наркотиками (Держлікслужба) з’явиться новий єдиний регуляторний орган.

Передбачається внесення Кабінетом Міністрів України в термін до 15 грудня 2021 р. проєкту закону України «Про медичні вироби». Наскільки відомо, поки що немає навіть сирої версії такого законопроєкту. Відповідно, виконання цього доручення в такі терміни є малоймовірним.

На окрему увагу заслуговує введення мораторію до 1 січня 2024 р. на надання інформації рек­ламного характеру про лікарські засоби, медичні вироби та методи профілактики в теле- і радіопередачах, засобах масової інформації. Слід зазначити, що виконання такого доручення вимагає внесення змін до Закону України «Про рекламу». Повна заборона реклами, нехай і на певний період, суперечить Директиві ЄС 83, про яку згадується в іншому пункті Указу. Законопроєкт № 5547, який доручено супроводити в цьому році, також не містить повної заборони рек­лами лікарських засобів. Незрозуміло, чи така заборона в перспективі буде вводитися негайно, чи буде певний перехідний період.

Міністерству охорони здоров’я України дано доручення в місячний термін забезпечити внесення змін до нормативно-правових актів для того, щоб стало неможливим придбання без рецепта лікаря в роздрібній мережі антибактеріальних, противірусних та гормональних лікарських засобів, імуномодуляторів. Ймовірно, для реалізації такого доручення необхідним буде внесення змін у законодавство в частині зняття мораторію на позапланові перевірки Держлікслужби. В іншому випадку, виконати таке доручення буде практично неможливо, враховуючи, що в нашій країні 88% ліків фінансуються з кишені пацієнта.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!