Кодекс етичної промоції: громадське обговорення триває

Високо оцінюючи ідею створення системи захисту пацієнтів від недобросовісної реклами лікарських засобів і користуючись правом участі у публічному обговоренні проектів нормативних документів, які мають суттєвий вплив на умови ведення підприємницької діяльності, ТОВ «Богмарк-Україна» надсилає в  рамках даного листа свої пропозиції щодо проекту Правил належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров’я.

У виступі на загальних зборах Комітету Європейської Бізнес Асоціації з питань охорони здоров’я, Олексій Соловйов, голова Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, підкреслив, що задача всіх учасників фармацевтичного ринку, від виробників до провізорів першого стола, — забезпечити захист пацієнта від недобросовісної реклами лікарських засобів. Хотілося б наголосити на слушності цієї тези — саме інтереси пацієнтів мають стати камертоном при підготовці будь-яких документів у фармацевтичній галузі.

Але при цьому слід зберігати здоровий глузд і не створювати штучних перепон для функціонування ринку. Розуміючи, що Правила є лише першим кроком у створенні Етичного кодексу фармацевтичного працівника, і підтримуючи створення законодавчої бази з питань етики промоції лікарських засобів на фармацевтичному ринку України, закликаємо винести на публічне обговорення загальну концепцію і загальний перелік нормативно-правових актів у цій сфері з метою побудови дієвого механізму регулювання цього важливого питання. Комплексний підхід і структурне бачення нормативної бази важливе для всіх, хто її формує — адже ступінь деталізації кожного положення залежить і від того, чи є воно прописаним в  інших пов’язаних з ним документах.

Створення Правил етичної поведінки на ринку дуже на часі, і тому хотілося б бачити їх ефективно діючими. Й оскільки Правила в  поточному варіанті декларуються як документ, що не має юридичної сили, треба створити пов’язані з ними документи, що передбачали б відповідальність за неналежне їх виконання; адже для загального блага споживачів і галузі виконання Правил не може залежати виключно від доброї волі учасників ринку. Саме тому створення логічного механізму для функціонування Правил ми вважаємо дуже важливим завданням.

Оскільки дані Правила є першою частиною Етичного кодексу, вважаємо за доцільне вже на цьому етапі окреслити всі його майбутні частини і, можливо, прописати спільну для них всіх преамбулу — таким чином окресливши русло документа і узгодивши наскрізну термінологію. Власне по тексту Правил виникає важливе питання: весь він виписаний для регулювання стосунків між фармацевтичними компаніями (в  особі «медичного представника» та «професіонала охорони здоров’я» (держслужбовці та лікарі)). І тут відсутня така важлива ланка відносин в  системі охорони здоров’я як оптово-роздрібний сегмент. Проте, зважаючи на реалії українського фармацевтичного ринку, розділення лікаря і аптеки, з точки зору їх значення для хворого, видається дещо штучним. Дистриб’ютори та аптеки — вкрай важлива ланка в  обігу препаратів. Саме через аптеку більша частина лікарських засобів в  Україні потрапляє до хворого, і, не применшуючи значення лікаря, провізор першого стола часто, особливо для безрецептурної групи товарів, має великий вплив на пацієнта при прийнятті ним рішення про придбання медичного товару.

І хоча в  п. 2 Заключних положень до виконання Правил закликають всіх учасників фармацевтичного ринку, в  тому числі й аптечні заклади, самі Правила не враховують специфіку діяльності оптово-роздрібного сегменту, а тому є малоприйнятними для їх належного виконання. Тому видається необхідним визначити — або дані Правила як частина Кодексу створюються виключно для урегулювання взаємодії фармкомпаній і держслужбовців та лікарів (в  такому разі слід видалити з тексту пропозицію підписатись під Правилами іншим учасникам ринку — наприклад, аптекам) або доповнити текст Правил таким чином, щоб він враховував специфіку діяльності оптово-роздрібного сегменту фармацевтичного ринку.

Наступна пропозиція стосується продукції, на яку поширюється дія Правил і майбутнього Кодексу загалом. В  обігу на фармацевтичному ринку — не тільки лікарські засоби. До товарів, що при неналежній промоції можуть зашкодити здоров’ю пацієнта, необхідно віднести весь спектр продукції, що продається в  аптеці: це і косметичні засоби, і БАДи, і діагностичні засоби, і вироби медичного призначення (особливо стерильні). Тому, прописуючи Правила, пропонуємо перелічити всі ці групи медичних товарів, щоб ні в  кого з учасників ринку не виникло спокуси ігнорувати етичні норми, якщо його продукція не підпадає під законодавче визначення «лікарські засоби».

Стосовно матеріальних стимулів. На наш погляд, сама ідея отримання додаткових вигод при промоції товарів на ринку — звичайна практика на багатьох ринках, проте така діяльність виробника не повинна зашкодити інтересам людини, яка з власної кишені оплачує товар. Аморально спокушати продавця пропозицією винагородити за продаж конкретного товару, якщо робити це без відома і за рахунок хворого. В  такій ситуації пацієнт не може бути впевненим у тому, що йому запропонували товар, який йому необхідний, а не той, збут якого вигідний продавцю.

Сьогодні, на жаль, нормою фармацевтичного ринку стало матеріальне стимулювання як лікарів, так і суб’єктів оптово-роздрібного сегменту всіх рівнів за виконання плану продаж продукції виробників. Оплачуючи промоційний для фармацевта чи лікаря товар, пацієнт є ошуканим двічі: по-перше, йому запропоновано, можливо, не найоптимальніший варіант (за ціною, властивостями тощо), а по-друге, хворий мимоволі оплачує премію продавця, вартість якої закладена в  ціну товару.

Таким чином, стимулювання продаж — один із стандартних видів маркетингової діяльності підприємства, але застосування його в  такій сфері, як охорона здоров’я, має бути розумно обмежено.

Декілька пропозицій по тексту Правил:

1. Назва документа: «Лікарські засоби» пропонуємо замінити на ширший термін (див. п. 3 пропозицій).

2. Основною метою Правил в  преамбулі визначено поліпшення здоров’я населення.

Проте очевидно, що виконання Правил не може вести безпосередньо до поліпшення здоров’я населення, але воно є важливим елементом створення умов для його збереження.

Тому пропонуємо викласти в  наступній редакції:

«Основною метою Правил належної промоції фармацевтичними і компаніями медичних товарів професіоналам охорони здоров’я є створення умов для поліпшення здоров’я населення при збереженні принципу «Не зашкодь» шляхом забезпечення доступу до ефективних, безпечних і якісних медичних товарів за прийнятними цінами й повної та вичерпної інформації про товар.».

3. Пропонуємо розширити перелік понять в  ст. 1 таким чином: загальний термін, який можна використовувати в  тексті документа для позначення всіх товарів, що можуть зашкодити при неналежній промоції, може бути термін «медичні товари» чи «фармацевтична продукція».

4. Пропонуємо п. 1.5. ст. 1 викласти в  наступній редакції:

«Професіонал охорони здоров’я — особа, яка працює у сфері охорони здоров’я, або пов’язана з нею таким чином, що в  силу своїх службових обов’язків чи повноважень може тією чи іншою мірою впливати на рішення про реєстрацію, допуск на ринок, призначення, продаж, придбання (в  тому числі, на всіх рівнях, починаючи з державного) медичних товарів, або ж ухвалення програм, проектів та заходів, що можуть сприяти прийняттю таких рішень».

5. Ст. 5 — Матеріальні стимули. Нам видаються прийнятними такі принципи проведення стимулюючих акцій:

– для успішного виводу на ринок нових препаратів припускається стимулювання продажу у вигляді надання додаткових знижок у грошовій чи товарній формі, у разі, якщо такі знижки, надані підприємству, роблять препарат більш доступним для пацієнта.

У створенні Етичного кодексу фармацевтичного працівника Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення має визначальну роль. Сподіваємося, що разом з громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами, її фахівцями буде створений справді дієвий механізм, що забезпечить надійний захист пацієнтів від неналежної промоції та реклами медичних товарів. n

З повагою генеральний директор
ТОВ «Богмарк-Україна»
Анатолій Подорожний