Що не так із забороною реклами ліків у ЗМІ з точки зору СОТ та міжнародних зобов’язань України?!

Міжнародні зобов’язання України у сфері послуг

Міжнародні зобов’язання України у сфері послуг закріплені Генеральною угодою з торгівлі послугами (ГАТС), а також угодами про вільну торгівлю, які спеціально регулюють питання послуг. Наприклад, Угода про Асоціацію з ЄС містить зобов’язання у сфері послуг, а от Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем, Канадою — ні.

І ГАТС, і відповідні угоди про вільну торгівлю передбачають максимальну лібералізацію міжнародної торгівлі послугами. Зокрема, за загальним правилом Україна повинна надавати вільний доступ для послуг інших членів СОТ на свою територію без будь-яких обмежень і дискримінації як серед зарубіжних надавачів послуг, так і між іноземними і національними надавачами послуг. Якщо з певних міркувань Україна вважала необхідним обмежити надання певних послуг, це потрібно було робити на етапі приєднання до ГАТС або укладення відповідної угоди про вільну торгівлю. У такому разі всі відповідні застереження мають фіксуватися в додатках (розкладах поступок) до зазначених угод.

Якщо ж застереження не було зроблено, ГАТС і угоди про вільну торгівлю допускають певні винятки, тобто умови, за наявності яких Україна має право запровадити певні обмеження в торгівлі послугами. Однак, перелік таких виключень є вичерпним і, зокрема, передбачає:

• ст. XII ГАТС дозволяє застосовувати обмеження торгівлі послугами в умовах серйозних проблем з платіжним балансом та в умовах зовнішніх фінансових проблем;
• ст. XIІI ГАТС дозволяє застосувати обмеження у разі, якщо мова йде про публічні закупівлі послуг державними органами, які здійснюються для державних потреб і без подальшого комерційного перепродажу/використання;
• ст. XIV ГАТС дозволяє запроваджувати обмеження для досягнення важливих національних цілей, а саме:

а) необхідних для захисту публічної моралі або підтримання публічного порядку;

б) необхідних для захисту життя або здоров’я людей і тварин;

в) необхідних для забезпечення дотримання вимог законодавства, пов’язаних з перешкоджанням поширенню оманливих та шахрайських практик; пов’язаних із захистом прав фізичних осіб; пов’язаних з обробкою і поширенням персональних даних, а також захистом конфіденційності персональних даних; пов’язаних з безпекою;

г) запровадження заходів, спрямованих на рівне та ефективне стягнення податків з послуг або надавачів послуг — інших членів СОТ;

д) якщо відповідні заходи спрямовані на виконання угод про уникнення подвійного оподаткування;

• ст. XIV-bis ГАТС передбачає, що жодне положення ГАТС не може тлумачитися, як таке, що:

а) вимагає від члена СОТ надавати будь-яку інформацію, розкриття якої може суперечити суттєвим інтересам такого члена у сфері безпеки;

б) перешкоджати члену СОТ у застосуванні заходів, які такий член вважає необхідними для захисту власних суттєвих інтересів у сфері безпеки, зокрема в умовах війни чи іншої надзвичайної ситуації в міжнародних відносинах;

в) перешкоджати члену СОТ застосовувати заходи, спрямовані на виконання його зобов’язань, передбачених Статутом ООН про підтримання миру та безпеки.

Чи зробила Україна потрібні застереження щодо рекламних послуг у своїх розкладах зобов’язань?

Як у СОТ, так і в угодах про вільну торгівлю, які містять розділи щодо послуг, Україна не зробила жодних застережень у сфері рекламних послуг. Це означає, що Україна не може просто так взяти і запровадити мораторій на рекламу лікарських засобів у ЗМІ. Для цього спочатку потрібно внести зміни до відповідних міжнародних договорів, а це, ох, яка непроста справа.

Чи може Україна скористатися винятками, щоб виправдати заборону?

Очевидно, що в цій ситуації Україна мог­ла б спробувати обґрунтувати заборону, використовуючи два винятки: а) стаття XIV ГАТС, яка передбачає право членів СОТ застосовувати заходи/обмеження, необхідні для захисту життя і здоров’я людей; і б) статтю XIV-bis ГАТС, яка передбачає право членів СОТ вчиняти будь-які дії, які вони вважають необхідними для захисту суттєвих інтересів безпеки. Угоди про вільну торгівлю містять аналогічні положення шляхом посилання на угоди СОТ.

Виняток згідно зі ст. XIV ГАТС

Застосування винятків з міжнародних зобов’язань — це дуже непростий процес. Як свідчить відповідна практика СОТ з оскарження різних обмежень, які застосовувалися з посиланням на винятки, член СОТ, який застосовує виняток, повинен багато чого зробити.

На члена СОТ, який планує застосовувати обмеження і обґрунтовувати їх ст. XIV ГАТС, покладається обов’язок довести, що їх застосування необхідне для захисту життя і здоров’я людини. Як показує досвід, доведення такої необхідності, у тому числі того, що саме це обмеження дозволить досягти поставлених цілей (у нашому разі зниження рівня самолікування), має ґрунтуватися на реальних доказах/наукових дослідженнях і не може підмінятися просто гучними заявами. Окрім того, член СОТ повинен довести, що не існує альтернативних варіантів, окрім заборони реклами, досягнення поставлених цілей.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України взагалі не містить посилання на ст. XIV ГАТС, не кажучи вже про наукові дослідження чи обґрунтування. Відповідно, вже є великі питання, чи може Україна виправдати запропоновані обмеження винятками, передбаченими ст. XIV ГАТС.

Виняток згідно зі ст. XIV-bis ГАТС

Для того, щоб застосувати виняток, передбачений ст. XIV-bis ГАТС, знову ж таки Україна повинна, по-перше, добросовісно і обґрунтовано визначати відповідні інтереси у сфері безпеки, а, по-друге, застосувати заходи, які знову ж таки мають бути спрямовані на захист саме цих інтересів.

У Рішенні Рада національної безпеки і оборони України посилається на пандемію коронавірусу як на загрозу безпеці країни. Здавалося б, таким чином можна виправдати потенційну заборону реклами лікарських засобів у ЗМІ. Однак останнім часом зарубіжні експерти говорять про те, що у разі пандемії, яка може тривати декілька років або навіть десятиліть, не можна говорити про наявність надзвичайної ситуації в міжнародних відносинах, оскільки для учасників відповідних відносин пандемія вже стає нормою їх діяльності.

Можливі негативні наслідки неправомірної заборони рекламування ліків

У разі, якщо Україна неправомірно застосує заборону реклами лікарських засобів у ЗМІ, члени СОТ, чиї інтереси порушуються, маю право оскаржити таку заборону за процедурою, передбаченою в СОТ, або передбаченою угодою про вільну торгівлю. Якщо Україна програє відповідний спір, вона буде зобов’язана відмінити заборону. Якщо не відмінить, торгові партнери, що постраждали внаслідок таких дій, матимуть право застосувати певні обмеження щодо товарів/послуг, які постачаються з України у відповідні країни, причому такі обмеження стосуватимуться не лікарських засобів чи реклами, а товарів/послуг, які в найбільших обсягах експортуються у відповідні країни… А це означає, що потенційно може постраждати металургія, сільське господарство — драйвери українського експорту. Тож, Україні треба добре подумати, чи, дійсно, без заборони реклами в ЗМІ не обійтися. 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!