У 2020 р. українці витратили 14 млрд грн на ліки без доведеної ефективності — звіт Центру протидії корупції

20 Жовтня 2021 12:19 Поділитися

Громадська організація «Центр протидії корупції» разом з експертами медичної сфери представили звіт «Як в Україні щорічно зливаються мільярди гривень на сумнівні ліки». Дослідження здійснено за ініціативи ГО «Центр протидії корупції» за інформаційної та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Згідно з даними звіту, минулого року українці витратили майже 14 млрд грн на ліки, які не передбачені сучасними стандартами лікування. Це більше чверті коштів, які громадяни витрачають на лікарські засоби загалом.

Такі ліки у 2020 р. закуповувала і держава: із Держбюджету було витрачено 130,5 млн грн на ліки без доведеної ефективності, 5,8 млн — на рослинні препарати та 425,3 тис — на гомеопатичні ліки. Ще 22,8 млн грн держава витратила на біологічно активні добавки та допоміжні засоби у 2020 р., що є значно більшою сумою порівняно з попередніми роками.

«Препарати без доведеної або сумнівної ефективності — це такі засоби, які не мають надійних доказів щодо їх ефективності та безпеки, а також відсутні у клінічних настановах та стандартах надання медичної допомоги», — пояснив один з авторів звіту Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.

Експерти також виявили значне зростання продажу в аптеках та під час закупівель державою лікарських засобів без доведеної ефективності, які позиціонувалися як препарати, що застосовуються при COVID-19.

«2020 р. Верховна Рада дозволила не здійснювати тендерні процедури для закупівель ліків та засобів захисту для ефективного подолання коронавірусу. Однак це рішення депутатів насправді викликає сумнів: протягом усього минулого року ми в Центрі протидії корупції фіксували, як замість необхідних ліків купувалися меблі, будувалися дороги або ж банально завищувалися ціни. Зрештою, у списках закупівель опинилися і засоби без доведеної або сумнівної ефективності для боротьби з коронавірусом. Хоча держава за бюджетні кошти має надавати перевагу передусім визнаним офіційно ефективним лікам», — зазначила заступник виконавчого директора Центру протидії корупції, юрист Олена Щербан.

Вона навела приклад, що навіть наукова установа — Національна академія медичних наук — офіційно рекомендувала Уряду засіб з екстрактом трави щучки дернистої для лікування пацієнтів з коронавірусною інфекцією.

Як визначено у звіті, відсутність у публічному доступі належних даних, що ґрунтуються на засадах доказової медицини, щодо ефективності та безпеки лікарського засобу та відсутність доступної інформації про клінічні дослідження конкретного препарату створюють умови для спотворення інформації про ефективність ліків виробниками. «Подібна ситуація створює недовіру та корупційні ризики в роботі регуляторних органів, які, прикриваючись закритістю інформації про результати клінічних досліджень, фактично можуть погоджувати непідтверджені дані в інструкціях щодо ефективності лікарських засобів», — зазначається у звіті.

За результатом проведеного дослідження визначено причини ситуації та представлено рекомендації для її виправлення.

Так, автори звіту відзначають, що загалом ситуація з лікарськими засобами вимагає внесення змін до законодавства, які змусять виробників оприлюднювати результати клінічних досліджень, аби доступ до деталей таких досліджень отримали експерти, медики та пацієнти і змогли оцінити написане в інструкціях. Держава ж має здійснити аудит зареєстрованих ліків, аби всі препарати з недоведеною ефективністю мали спеціальне маркування чи перейшли до категорії добавок. Потребує змін і законодавство, яке стосується реклами лікарських засобів та дієтичних добавок, а також роботи Антимонопольного комітету України. Хоча цей орган і може встановлювати неправдиві дані в рекламі препаратів, проте його незначні штрафи неспівмірні з прибутками виробників.

Що стосується витрат державними закладами бюджетних коштів на ліки без доведеної або сумнівної ефективності, то це має бути підставою для перевірок формування їхніх потреб. Потреби мають ґрунтуватися винятково на засадах доказової медицини.

За матеріалами antac.org.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті