Cтан поширення COVID-19 та аудит інституту раку — результати засідання Комітету

20 жовтня під головуванням Михайла Радуцького відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Під час засідання обговорювали поточний стан із захворюваністю населення на коронавірусну хворобу COVID-19, хід вакцинації та забезпеченість ліжко-місцями для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Також парламентарі заслухали результати проведеного Рахунковою палатою України аудиту ефективності використання коштів, виділених з державного бюджету для здійснення діяльності Національним інститутом раку та зміцнення його матеріально-технічної бази. Окрім цього, вони прийняли рішення щодо проєктів постанов «Про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення належної діагностики та лікування хворих на хворобу Паркінсона» (реєстр. № 6023) та «Про додаткові заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 6154).

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА COVID-19

Обговорюючи питання поточного стану із поширенням COVID-19, Михайло Радуцький, голова Комітету, повідомив, що захворюваність населення стрімко зростає. Так, з 19 жовтня в «червоній» карантинній зоні перебувають 5 областей — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська та Херсонська. Також майже щодня встановлюються нові сумні рекорди за кількістю госпіталізацій та показниками смертності. Переважна більшість захворілих інфіковані штамом «дельта», який спричиняє тяжкий перебіг хвороби, що потребує лікування в умовах стаціонару із застосуванням штучної вентиляції легень. При цьому 97% госпіталізованих — невакциновані.

В окремих регіонах через зростання навантаження на систему охорони здоров’я почалися проблеми в організації госпіталізацій хворих на COVID-19 у заклади охорони здоров’я. Комітет отримує з областей велику кількість звернень про проблеми з доступом до кисню.

Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я України — головний державний санітарний лікар України, наголосив, що 4-й тиждень поспіль зростає рівень захворюваності на COVID-19 в Україні, і кількість госпіталізацій на 50% перевищує кількість виписаних хворих. Водночас, за його словами, ситуація поки конт­рольована.

Наразі пацієнти, яким призначена киснева терапія, займають 48% ліжко-місць з доступом до кисню. При цьому є можливість ще на чверть збільшити кількість ліжко-місць для надання медичної допомоги хворим на COVID-19, і на рівні областей вже сформовані попередні плани, зокрема з перспективного залучення закладів охорони здоров’я до прий­мання таких хворих. Наразі загальна кількість ліжко-місць, виділених під ці цілі, становить 63 525. Станом на 19 жовт­ня на стаціонарному лікуванні в ковідних закладах охорони здоров’я перебувають 35 049 хворих на COVID-19 і 5325 осіб з підозрою на це захворювання. На сьогодні зайнято 1505 апаратів штучної вентиляції легень, що становить 28,6% від загальної їх кількості.

Окрім цього, збільшилося навантаження на екстрену медичну допомогу. Так, за 19 жовт­ня було здійснено 20 773 виїзди бригад екстреної медичної допомоги, з яких 5142 виклики до пацієнтів з підозрою та підтверджених випадків на COVID-19, з них 3226 госпіталізовано.

Стосовно вакцинальної кампанії І. Кузін зазначив, що протягом 19 жовтня здійснено 226 тис. щеплень, і лише за останній тиждень вакциновано 1,5 млн населення країни. При цьому попит на вакцинацію в областях з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки зріс майже вдвічі. Тому МОЗ вбачає необхідність у відкритті додаткових пунктів щеплень або перегляді графіку їх роботи, аби забезпечити потребу в зростаючому попиті.

З початку вакцинальної кампанії найвищий рівень охоплення вакцинації відмічено в Києві, в якому середній показник охоплення перевищує такий по Україні майже у 2 рази, за ним слідують Полтавська та Київська області. Найнижчий показник виявлено у Волинській, Закарпатській та Івано-Франківській областях. При цьому за останні 7 днів найвищі темпи вакцинації зафіксовано в Херсонській обл., які двічі переважають середній показник по Україні. Посадовець відмітив, що 18 жовтня затверджено окреме доручення МОЗ, яким визначено необхідні показники вакцинації в кожній області, і вже протягом кількох днів відмічається збільшення кількості проведених щеплень.

Стосовно звернень до Комітету щодо проблем з доступом до кисню І. Кузін зазначив, що два національні виробники планують зупинити вироб­ництво для проведення регламентних робіт. У зв’язку з цим МОЗ проводить перемовини щодо альтернативних шляхів постачання кисню.

М. Радуцький теж звернув увагу, що наразі відсутній контроль за проведенням перевірок документів з вакцинації чи тестувань працівників суб’єктів господарювання та їх відвідувачів. На думку народного депутата, слід посилити контроль щодо цього питання.

І. Кузін поінформував, що 12 жовтня МОЗ разом з Національною поліцією України та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів домовилися про створення на загальноукраїнському та обласних рівнях майже 900 команд, які відповідатимуть за забезпечення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання необхідності перевірки у працівників та їх відвідувачів ковідних документів. Пріоритетними для перевірки стануть торговельно-розважальні центри, заклади громадського харчування та інші публічні заклади.

Вікторія Вагнєр, член Комітету, також поцікавилася у заступника міністра, як може отримати доступ до роботи без проведення вакцинації особа, яка перехворіла на COVID-19 і в неї високий рівень антитіл.

На це І. Кузін відповів, що з початку року була надана первинна рекомендація, яка радила особам, які перехворіли на COVID-19, відтермінувати проведення вакцинації на 6 міс після одужання. Проте на сьогодні Національна технічна група з імунізації (НТГІ) не надає такої рекомендації. Тому якщо особа перехворіла на COVID-19, то вакцинація може проводитися вже через 28 днів від дня появи перших симптомів або від дня лабораторного підтвердження діагнозу.

Лада Булах, член Комітету, теж запитала, а чи проводяться епідемічні розслідування контакт­них осіб, інфікованих COVID-19?

І. Кузін відповів, що вже прийнято алгоритми та опитувальники для проведення таких розслідувань. Водночас він підкреслив, що існуюча система відстеження контактних осіб ефективно працює лише тоді, коли кількість випадків інфікування не перевищує 11 тис. Тому з урахуванням поточної епідемічної ситуації ця система працює неефективно. На думку посадовця, варто розглянути питання залучення волонтерів та посилити роботу з первинною ланкою медичної допомоги, аби сімейні лікарі збирали інформацію про контактних осіб. Також він вважає за необхідне підвищити комунікацію з населенням, оскільки навіть особи, які знають про контакт з хворим, не розуміють, які дії їм необхідно зробити першочергово.

У свою чергу, член Комітету Михайло Макаренко поцікавився, чи розглядається можливість створення мобільних шпиталів з урахуванням погіршення епідемічної ситуації?

І. Кузін зазначив, що наразі більше 500 закладів охорони здоров’я можуть бути задіяні в наданні медичної допомоги хворим на COVID-19 в разі подальшого підвищення захворюваності. Окрім цього, є чинні процедури розгортання і пристосування немедичних закладів для надання медичної допомоги. Однак цей механізм використовуватиметься в останню чергу, якщо існуючої мережі закладів охорони здоров’я буде недостатньо.

Артем Дубнов, член Комітету, повідомив про випадки, коли особи завершили повний курс щеплення, однак антитіла так і не були сформовані. При цьому при зверненні для проведення додаткового щеплення вони отримують відмову, оскільки в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) вже є відмітка про проведене їм щеплення.

І. Кузін відповів, що технічно в ЕСОЗ можна внести відомості про ревакцинацію, яка зазначатиметься як помилково введена, оскільки дозволу на введення бустерної дози в Україні немає. Також він поінформував, що цього тижня НТГІ прийняла рішення про можливість використання додаткової дози вакцини, яка вводитиметься для досягнення кращого захисту в осіб, у яких за станом здоров’я відмічено нижчу ефективність вакцин. Зокрема, це особи з набутим імунодефіцитом, особи, які перебувають на імуносупресивній та імуномодулюючій терапії, тощо. Відповідні рекомендації НТГІ з цього питання МОЗ отримало 20 жовтня і після їх затвердження Міністерством певним категоріям осіб дозволятиметься вводити додаткову дозу вакцини.

Яна Зінкевич, секретар Комітету, теж звернула увагу, що на сьогодні вакциновано велику кількість військових. Однак через те що щеплення проводилося не сімейними лікарями в закладах охорони здоров’я, а військовими лікарями, то в них відсутні записи в ЕСОЗ про отримане щеплення.

На це І. Кузін зазначив, що Збройні сили України вже підключилися до ЕСОЗ, і наразі йде процес оцифровування медичних даних військово­службовців.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення озвучену інформацію взяти до відома, а також доручити МОЗ у 3-денний термін надати інформацію щодо:

  • забезпечення медичним киснем стаціонарних закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19 та з підозрою на це захворювання;
  • план заходів, які вжиті/вживаються та вживатимуться МОЗ для унеможливлення нестачі медичного кисню в таких закладах;
  • обсягів щоденного промислового виробництва в Україні медичного кисню, а також кисню, який в разі необхідності може бути перерозподілений для постачання в медичні заклади, з урахуванням положень постанови КМУ від 08.04.2021 р. № 337 «Деякі питання розширення доступу до кисневої терапії для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;
  • бачення або готове рішення, яке стосується показань до проведення вакцинації осіб, які перехворіли на COVID-19.

АУДИТ ІНСТИТУТУ РАКУ

М. Радуцький поінформував, що 4 жовтня до Парламенту надійшов звіт про результати ауди­ту ефективності використання коштів, виділених з державного бюджету для здійснення діяльності Національним інститутом раку та зміцнення його матеріально-технічної бази (далі — звіт). Він додав, що на початку каденції нового складу Комітету було ініційовано позаплановий внутрішній аудит діяльності Національного інституту раку, результати якого члени Комітету заслухали 7 листопада 2019 р. на виїзному засіданні в інституті. Тоді ж Комітет ініціював проведення аудиту цієї установи Рахунковою палатою України (РПУ) та Державною аудиторською службою України.

Представляючи звіт, Василь Невідомий, член РПУ, наголосив, що аудитом виявлено, зокрема, ряд суттєвих недоліків в управлінні інститутом. Так, протягом останніх 10 років не функціонувала Наглядова рада, і лише в червні 2021 р. Урядом було визначено її персональний склад.

Також відсутня ефективна господарська взаємодія між керівництвом інституту — керівництвом клініки та адміністративними — клінічними структурними підрозділами і їх посадовими особами. Внаслідок цього накопичувалися залишки лікарських засобів та медичних виробів, наявні розбіжності в організаційно-управлінській діяльності, через що є ризики недостовірного обліку матеріальних цінностей і крадіжок.

МОЗ не здійснено передачу майнових прав на 13 наукових винаходів (патентів) інституту, а окремі патенти взагалі не перебувають на обліку як об’єкти прав інтелектуальної власності і можуть бути втрачені.

На реалізацію проєкту щодо зміцнення матеріально-технічної бази інституту використано лише 3,5% від загального бюджету, який становить 1,6 млрд грн. Аудитом встановлено, що МОЗ та Національний інститут раку не забезпечили належного планування та затвердження відповідних кошторисів на 340,1 млн грн. Видатки на придбання лікарських засобів та медичних виробів на суму 116,9 млн грн визначалися без відповідно підтверджених розрахунків та обґрунтувань.

На завершення виступу В. Невідомий зазначив, що РПУ рекомендує Уряду розробити Національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 р. і відповідні законопроєкти про фінансування медичних послуг, які надаються клініками та підрозділами наукових установ на засадах державних фінансових гарантій. Також рекомендовано МОЗ і Міністерству фінансів розробити, зокрема, положення з планування, обліку, калькуляції собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

В. Ляшко повідомив, що МОЗ наразі розробляє План заходів щодо усунення виявлених аудитом недоліків і виконання рекомендацій РПУ. Також вже розроблено і подано до Уряду Національну стратегію здійснення контролю за онкологічними захворюваннями на період до 2030 р.

Після завершення обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати МОЗ спільно з керівництвом Національного інституту раку невідкладно вжити заходів з усунення виявлених аудитом порушень та забезпечити ефективне використання коштів, що виділяються для закупівлі ліків та медичних виробів, з урахуванням наявних залишків з метою недопущення їх нераціонального застосування та утилізації. Також Комітет звернеться до Офісу Генерального прокурора України з проханням забезпечити об’єктивний та неупереджений розгляд наданих РПУ матеріалів, зокрема щодо виявлених у ході аудиту ознак кримінальних правопорушень, та за результатом вжити передбачених законодавством заходів реагування.

ПРОТИДІЯ COVID-19 У ПАРЛАМЕНТІ

Комітет розглянув проєкт № 6154, яким пропонується на час карантину допускати у приміщення адміністративних будівель Верховної Ради України осіб за наявності одного з таких документів:

  • документа, що підтверджує отримання вакцинації від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин;
  • іноземного COVID-сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин;
  • негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест), який проведено не більш ніж за 72 год до пред’явлення документа, або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, що проведено не більш ніж за 48 год до пред’явлення документа;
  • довідки про одужання особи від COVID-19, якщо особа перехворіла не більше ніж за 6 міс до пред’явлення документа.

По завершенню обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту включити проєкт № 6154 до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України IX скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти її за основу та в цілому з урахуванням таких пропозицій, а саме передбачити:

  • набуття чинності постановою з моменту появи технічної можливості її реалізації, але не пізніше 15 листопада 2021 р.;
  • розміщення пункту вакцинації в приміщенні Парламенту під час пленарних засідань, щоб народні депутати, журналісти та інші відвіду­вачі Верховної Ради України могли вакцинуватися.

ХВОРОБА ПАРКІНСОНА

Під час засідання розглядався й проєкт постанови № 6023, яким, зокрема, пропонується доручити Уряду невідкладно розглянути питання щодо:

  • створення і забезпечення належного функціонування системи діагностування хвороби Паркінсона;
  • забезпечення впровадження міжнародних стандартів (протоколів) надання медичної допомоги пацієнтам з хворобою Паркінсона;
  • удосконалення порядку забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами пацієнтів з хворобою Паркінсона за кошти державного бюджету та інше.

Після обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту включити проєкт № 6023 до порядку денного шостої сесії Верхов­ної Ради України IX скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти її за основу та в цілому.

ПРОДАЖ БЕЗКОШТОВНИХ ЛІКІВ

Сергій Кузьміних, член Комітету, нагадав, що на початку жовтня Комітет розглядав питання виявлення Службою безпеки України (СБУ) у Житомирському обласному онкологічному диспансері факту продажу через аптечну мережу пацієнтам закуплених за бюджетні кошти лікарських засобів для лікування онкологічних захворювань. Однак, за словами народного депутата, наразі немає офіційної інформації про назву аптечної мережі, через яку здійснювався збут цих ліків. Тому Комітет ухвалив рішення направити до правоохоронних органів запит на отримання вказаної інформації, якщо це не шкодитиме проведенню слідчих дій.

Євген Прохоренко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті