МОЗ прозвітувало перед Комітетом про поточний стан поширення COVID-19

ПРОТИДІЯ COVID-19

Михайло Радуцький, коментуючи Звіт МОЗ, наголосив, що в Україні стрімко підвищуються захворюваність, рівень госпіталізації та смертність від COVID-19. Наразі швидкість поширення вірусу найвища за весь час його реєстрації в Україні.

Так, минулого тижня з коронавірусною хворобою госпіталізовано майже 35 тис. осіб, з яких 93% не отримували жодної дози вакцини проти COVID-19. Тому така негативна загальнонаціо­нальна динаміка з COVID-19 вимагає якнайшвидшого впровадження обмежень «червоного» рівня епідемічної небезпеки в усіх областях.

Водночас введення цих обмежень стало каталізатором вакцинації, і темпи вакцинації сягнули свого максимуму від початку кампанії. При цьому в областях з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки темпи її проведення зросли більше ніж у 3 рази. За словами М. Радуцького, якби українці так вакцинувалися влітку, то сьогоднішня ситуація з поширенням COVID-19 була набагато кращою.

На засіданні Комітету Звіт представляв Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України. Він поінформував, що наразі Україна повністю забезпечена медичним киснем для хворих на COVID-19, які потребують кисневої підтримки. Вже 35 підприємств виробляють понад 400 тонн кисню на добу, абсолютна більшість з яких працює на максимальних потужностях. Крім цього, відновили роботу два великих підприємства, які до цього зупинили виробництво для проведення регламентних робіт.

За словами посадовця, МОЗ тримає ситуацію з постачанням кисню під контролем та опрацьовує всі логістичні складнощі в екстреному режимі, оскільки хвилі захворюваності на COVID-19 мають різний характер, а необхідність у кисні залежить від їх інтенсивності.

Так, на сьогодні хворий на COVID-19 може споживати в 5–6 разів більше медичного кисню, ніж це було при попередніх хвилях захворюваності. Якщо на початку жовтня в Україні споживалося на добу 829 тонн медичного кисню, а на середи­ну жовтня — 330 тонн, то вже зараз — 387 тонн. Зважаючи на напружену ситуацію та підвищене споживання кисню, МОЗ продовжує працювати над додатковим забезпеченням киснем закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19.

У 2021 р. на потребу вдосконалення системи постачання кисню виділено 1,148 млрд грн, з яких восени направлено в області майже 400 млн грн. Додатково МОЗ зверталося до Міністерства інфраструктури України та отримало його підтримку у вирішенні питання оперативного надання дозволів дистриб’юторам кисню для перевезення вантажів автомобільним транс­портом міжнародного сполучення з метою доставки кисню з території Польщі на період регламентних робіт національних підприємств.

Стосовно стану медичної системи для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 наразі виділено 74 162 ліжко-місця для лікування таких пацієнтів, з них 70 228 забезпечені можливістю проводити кисневу терапію. Пацієнтами, яким потрібна така терапія, зайнято 57% ліжко-місць з киснем. Впродовж останнього місяця Україна витримує мінімальний резерв в 20–30 тис. вільних ліжко-місць з киснем.

З 1 серпня 2021 р. МОЗ виділено 35 479 ліжко-місць для надання медичної допомоги хворим на COVID-19, але лише за жовтень додатково введено 30 828 ліжко-місць. Однак цей показник все одно нижчий порівняно з ситуацією, яка склалася зі зростанням захворюваності навесні 2021 р, коли на ці цілі було виділено більше 80 тис. ліжко-місць.

Стосовно стану проведення вакцинальної кампанії доповів Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України. Він поінформував, що за останній тиждень жовтня кількість проведених щеплень зросла майже в 2 рази. Також в МОЗ очікують подальшого попиту на вакцинацію, оскільки в областях, в яких запроваджено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, кількість охочих зробити щеплення збільшилася на 50–60%.

На рівні областей встановлено показники на рівні 30–50 тис. проведених щеплень на добу. Ведеться щоденний моніторинг кількості проведених щеплень, забезпечується контроль за графіком роботи пунктів щеплень, центрів вакцинації. Для цього використовується Центр конт­ролю та профілактики хвороб МОЗ. Окрім цього, для областей сформовано запит на продовження графіку роботи пунктів щеплення та центрів вакцинації населення.

ПІДРОБКА КОВІДНИХ ДОКУМЕНТІВ

Про заходи МОЗ з протидії підробці документів з вакцинації та проведених тестувань повідомила Марія Карчевич, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Вона зазначила, що наразі МОЗ взаємодіє з правоохоронними органами, в рамках чого здійснюється обмін запитами стосовно можливих фактів підробки таких документів. Зокрема, Міністерство приймає такі запити через Націо­нальний контакт-центр із питань COVID-19. Також здійснюється моніторинг повідомлень, які з’являються в публічному просторі та соціальних мережах, стосовно пропозицій придбання таких документів. Наразі виявлено 210 таких повідомлень, які направлено до правоохоронних органів.

Окрім того, МОЗ звернулося до місцевих рад стосовно відсторонення від роботи керівників закладів охорони здоров’я, щодо працівників яких проводяться кримінальні провадження з приводу підробки документів. Наразі звільнено 3 лікарів і оголошено догану ще 3 лікарям, ведуться службові розслідування в 6 регіонах.

МОЗ використовує електронні інструменти для профілактики підробки документів. Зокрема, проводиться облік залишків вакцин, показник яких порівнюється з показниками проведених щеплень через електронну систему охорони здоров’я. Таким чином, ведеться звірка на рівні кожного закладу на предмет появи різниці в цих показниках.

МОЗ разом з Міністерством цифрової трансформації України готують запровадження двох нових видів споріднених COVID-сертифікатів. Зокрема, вже запущено бета-тестування сертифікатів, згенерованих на підставі ПЛР-тестів, а наступного тижня заплановано розпочати генерацію сертифікатів про одужання від COVID. Для цього 3 листопада Уряд прийняв необхідні нормативні зміни, і технічно МОЗ буде готове наступного тижня видавати людям такі сертифікати.

Крім цього, профільне міністерство включено до робочої групи при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ), яка, зокрема, займатиметься цифровізацією міжнародного свідоцтва про вакцинацію, що на сьогодні передбачене міжнародними правилами і видається в паперовому вигляді та не містить додаткових елементів захисту. Наразі на рівні ВООЗ не озвучені строки, коли технічні рішення і запровадження національного компоненту захисту будуть впроваджені. Тому Україна планує розробити власне національне рішення з цифровізації цього паперового документа та впровадити додаткові елементи захисту. Це планується реалізувати протягом місяця. Таким чином, міжнародне свідоцтво про вакцинацію міститиме додаткові елементи захисту, які можна буде перевіряти на предмет його справжності.

Володимир Бурзак, перший заступник начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (СБУ), поінформував, що СБУ продовжує систематично вживати заходів з протидії підробленню документів з вакцинації та проведених тестувань. Наразі за матеріалами відомства відкрито 72 кримінальних провадження; викрито та припинено 28 протиправних схем з підробки цих документів; 23 фігурантам справ повідомлено про підоз­ру у вчиненні злочину; 7 обвинувальних актів направлено до суду і вже винесено обвинувальний вирок 1 лікарю.

Він зазначив, що про факти причетності лікарів до вказаної протиправної діяльності СБУ інформує МОЗ для вжиття ним відповідних заходів реагування.

Також СБУ вживає превентивних заходів шляхом висвітлення відповідних матеріалів про цю протиправну діяльність на офіційних ресурсах, в ЗМІ та матеріалах соціального спрямування.

В. Бурзак додав, що для посилення контролю за дотриманням карантинних обмежень потрібно забезпечити працівників суб’єктів господарювання, які надають послуги вакцинованим громадянам чи громадянам, які здійснили необхідне тестування, програмним забезпеченням для перевірки дійсності відповідних документів та законодавчо врегулювати повноваження таких працівників на проведення цієї перевірки. Також варто законодавчо врегулювати й обов’язок громадян пред’являти ці документи для перевірки.

Артур Добросердов, заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України (НПУ), повідомив, з початку року НПУ розпочато 1057 кримінальних проваджень за фактами підробки результатів ПЛР-тестів, національних та міжнародних довідок і сертифікатів про вакцинацію. У 53% випадків предметом розслідуваних кримінальних проваджень є підроблені сертифікати про вакцинацію та внесення недостовірних даних до електронних баз. 46% — це підроблені документи про результати ПЛР-тестування. Зокрема, в цих провадженнях встановлено причетність до вчинення вказаних злочинів 78 медичних працівників та 35 представників туристичних агентств.

Крім того, з початку року 162 особам повідомлено про підозру у вчиненні 518 кримінальних правопорушень. До суду направлено 120 обвинувальних актів про вчинення 414 кримінальних правопорушень. Наразі судами першої інстанції ухвалено більше 60 обвинувальних вироків за фактами придбання та використання підроб­лених ковід-сертифікатів. Здебільшого це стосується проваджень, коли такі сертифікати виявляли під час перетину державного кордону. Судом до таких осіб застосовано санкції у вигляді штрафу, максимальний з яких становив 15 300 грн.

А. Добросердов звернув увагу, що з метою контролю за карантинними правилами щодоби працюють рейдові групи. Зокрема, впродовж 2 листопада функціонувало 1372 мобільні рейдові групи, з яких 848 створено НПУ і 524 спільно з іншими структурами. До їх складу включено 2795 поліцейських, 529 працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба), 68 санітарних лікарів, 27 працівників Державної служби України з безпеки на транспорті та 70 працівників муніципальної охорони.

Тетяна Сомова, головний спеціаліст Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства та розслідуванням епідеміологічних спалахів Держпродспоживслужби, повідомила, що за останній тиждень жовтня здійснено майже 40 тис. заходів державного нагляду і порушення встановлені на кожному п’ятому перевіреному об’єкті. Зокрема, серед перевірених:

• більш ніж 15 тис. об’єктів торгівлі продовольчими товарами, в кожному п’ятому встановлено порушення;
• 11 тис. об’єктів торгівлі непродовольчими товарами, порушення встановлено на кожному шостому об’єкті;
• 4100 закладів громадського харчування, 107 розважальних центрів та 54 кінотеатрів, порушення виявлено в кожному п’ятому;
• 1169 перукарень, салонів краси, порушення виявлено в кожному сьомому.

Також з 1900 відвідувань агропродовольчих ринків встановлено порушення в кожному третьому. Обстежено 384 заклади загальної середньої освіти, з яких порушення виявлено в кожному десятому.

В усіх випадках вжито заходів адміністративного впливу, надано приписи, складено протоколи та поінформовано органи місцевої влади і правоохоронні органи.

З метою запобігання поширенню COVID-19 Держпродспоживслужбою за тиждень проведено майже 150 тис. заходів з інформування населення через телебачення, соціальні мережі, ЗМІ та проведено 316 інформаційно-просвітницьких заходів.

Під час обговорення член Комітету Ольга Стефанишина зауважила, що вже є дослідження, які доводять, що з часом знижується захист від COVID-19 після вакцинації, і багато країн світу вводять третю, бустерну дозу. В Україні вже півроку минуло з моменту, як перші громадяни робили щеплення, зокрема особи з груп ризику. Тому вона поцікавилася, чи планує МОЗ дозволяти вводити третю дозу вакцин, в першу чергу для груп ризику, а потім для всього населення, чи вистачить вакцин наступного року для цих цілей, чи планується розширення переліку професій, працівники яких підлягають обов’язковій вакцинації, зокрема медичними працівниками та професіями, які мають багато контактів з людьми?

І. Кузін відповів, що 18 жовтня Національною технічною групою експертів з питань імуно­профілактики (НТГЕІ) розглядалося питання застосування третьої дози вакцини або ревакцинації чи застосування додаткової дози. Тоді НТГІ рекомендувало введення додаткової до завершеного курсу імунізації дози вакцини для осіб, які мають первинні/набуті імунодефіцити, осіб, які отримують імуносупресивну терапію, а також осіб з хронічними імуноопосередкованими запальними захворюваннями і пацієнтів, які отримали високі дози стероїдів. НТГІ теж рекомендувало щепити додатковою дозою всіх осіб віком 60+, щеплених вакциною CoronaVac.

Стосовно осіб з груп ризику, то їм рекомендовано отримати ревакцинальну дозу щонайменше через 6 міс після первинної вакцинації проти COVID-19. При цьому в таких випадках рекомендується використовувати вакцину на платформі мРНК. Наразі готується відповідний наказ МОЗ для нормативного врегулювання цих рекомендацій.

Відносно ревакцинації людей, які не належать до груп ризику, то НТГІ поки не рекомендує це робити. Водночас НТГІ наголошує, що додаткова або ревакцинальна доза може вводитися будь-яким особам для виїзду в країни, де існує вимога про необхідність отримання додаткового щеплення.

Стосовно розширення переліку професій, працівники яких підлягають обов’язковій вакцинації, І. Кузін зауважив, що відповідний проєкт наказу МОЗ вже розроблено. Ним пропонується зобов’язати вакцинуватися, зокрема, працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів захисту прав дітей, реа­білітаційних закладів та ін. Однак поширювати це зобов’язання на медичних працівників поки що не планується.

Оксана Дмитрієва, заступник голови Комітету, звернула увагу на дефіцит сімейних лікарів в Україні, що призводить до неможливості громадянами укласти відповідну декларацію.

Лариса Білозір, заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та місто­будування, додала, що особливо дефіцит кадрів відмічається в сільській місцевості, де може бути один сімейний лікар на кілька громад. Також вона зауважила, що Національній службі здоров’я України (НСЗУ), можливо, варто переглянути капітаційну ставку таких сімейних лікарів, адже територіально пацієнти можуть знаходитися досить віддалено від сімейного лікаря і їм складно набрати 1800 пацієнтів для отримання належного фінансування.

Дмитро Самофалов, т.в.о. голови НСЗУ, зазначив, що відповідно до видатків бюджету на 2022 р. підвищуватиметься капітаційна ставка та вводитимуться певні індикатори, за досягнення яких сімейним лікарям надаватиметься грошова премія.

М. Радуцький поінформував, що в мережі Інтернет поширюється відео, в якому організатори антивакцинального мітингу, який відбувся 3 листопада, зізнаються, що гроші на акцію вони отримували з міст країни-агресора. У зв’язку з цим він звернувся до В. Бурзака з проханням перевірити цю інформацію та вжити заходів, передбачених законодавством.

Після завершення обговорення члени Комітету ухвалили рішення прийняти до відома озвучену інформацію.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЛІКАРІВ

Розглядаючи законопроєкт № 6192, М. Радуцький повідомив, що проєкт покликаний встановити рівні права на соціальний захист сімей загиблих внаслідок COVID-19 медичних працівників незалежно від місця їх роботи.

Він нагадав, що в травні 2020 р. прийнято Закон України № 588, яким запроваджено страхові виплати медичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я в разі встановлення інвалідності чи їх смерті, що настали внаслідок інфікування COVID-19 при виконанні професійних обов’язків.

У той же час ці норми не поширюються на медичних працівників приватних закладів охорони здоров’я, найманих медичних працівників, фізичних осіб — підприємців та медичних працівників, які працюють як самозайняті особи. Це призводить до порушення їх права на отримання передбачених законом № 588 страхових виплат. У зв’язку з цим законопроєктом № 6192 пропонується поширити цю норму на всіх медичних працівників незалежно від місця їх роботи. Також ним дозволяється медичним працівникам приватних закладів або їх рідним отримати ці страхові виплати, якщо до моменту ухвалення законопроєкту № 6192 вони їх не отримували через прогалину в законодавстві.

По завершенню обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 6192 до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України IX скликання та за результатом розгляду в першому читанні прийняти його за основу та в цілому як закон.

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Під час засідання члени Комітету заслухали інформацію про організацію навчання у закладах освіти в період встановленого карантином «червоного» рівня епідемічної небезпеки (зокрема закладів освіти, в яких усі працівники щеплені проти COVID-19).

О. Стефанишина зазначила, що обов’яз­ковість вакцинації аргументувалася необхідністю продовження освітнього процесу в очній формі у разі посилення карантинних обмежень. Водночас нині працюють громадські заклади, державні органи, але школи не працюють. Однак положеннями постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 передбачено, що при запровадженні «червоного» рівня епідемічної небезпеки заклади освіти мають працювати, якщо 80% їх працівників завершили курс вакцинації проти COVID-19. При цьому вона не уповноважує місцеву владу запроваджувати додаткові обмеження. У зв’язку з цим виникає питання, чому наразі, наприклад, у Києві не працюють школи?

За словами народного депутата, виникає колізія між рішенням Міністерства освіти і науки України (МОН), яке рекомендувало продовжити канікули, та рішенням Київської міської державної адміністрації (КМДА) про введення дистанційної форми навчання. Тому вона поцікавилася, чому так відбулося і скільки за часом триватиме дистанційна форма навчання.

Володимир Божинський, в.о. генерального директора Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти, відповів, що МОН завжди тісно співпрацює з МОЗ в рамках опрацювання карантинних правил, передбачених постановою № 1236.

Однак МОН та місцева влада балансують на межах повноважень з приводу того, як МОН може втручатися в ситуацію з організацією освітнього процесу, яка в рамках реформи децентралізації віднесена до рішень органів місцевого само­врядування та власників закладів освіти. Тому МОН може лише рекомендувати зміни в організації освітнього процесу.

Рішення київської влади про заборону проведення освітнього процесу в очній формі прокоментував Валентин Мондриївський, заступник голови КМДА. Він зауважив, що КМДА постійно знаходиться в комунікації з МОЗ та МОН і під час прийняття рішень, в тому числі рішень Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Київ (далі — комісія ТЕБ та НС), завжди враховує ту епідеміологічну ситуацію і думки експертів щодо прогнозу можливого рівня поширення COVID-19. Так само й інші області приймають ті чи інші рішення з урахуванням ситуації з пандемією, яка у них склалася. В. Мондриївський запевнив, що органи місцевого самоврядування мають право вводити додаткові обмеження при запровадженні «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Тому в разі покращення епідемічної ситуації КМДА відразу прийме рішення про повернення до очної форми навчання.

Директор департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург поінформувала, що наразі у Києві відмічається підвищення захворюваності серед дітей та збільшення кількості їх госпіталізацій. Водночас щотижня переглядаються рішення комісії ТЕБ та НС, і до кінця тижня стане зрозуміло, продовжувати заборону очного навчання чи відмінити її.

У свою чергу І. Кузін додав, що згідно з постановою № 1236 рішенням місцевих комісій ТЕБ та НС дозволяється встановлювати додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи за певних умов. Однак це дозволяється робити лише при запровадженні «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, а не «червоного», який наразі діє в м. Київ. Тому, на його переконання, потрібно звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка керує роботою комісії ТЕБ та НС, для отримання додаткових роз’яснень з цього питання.

ДОГОВОРИ КЕРОВАНОГО ДОСТУПУ

М. Радуцький нагадав, що 29 вересня членами Комітету було порушено питання про необхідність проведення робочої наради з обговорення нагальних проблем з організації та проведення державних закупівель за договорами керованого доступу в 2021 та наступному роках.

Тетяна Кулеша, голова Ради Громадської спілки «Орфанні захворювання України», заува­жила, що всі хворі на орфанні захворювання чекають початок роботи механізму закупівель шляхом укладання договорів керованого доступу. Однак, на її думку, даний механізм закупівель цього року може не встигнути запрацювати. Тому вона попросила народних депутатів не допустити цього і зробити все необхідне, аби закупівлі за договорами керованого доступу почали здійснюватися вже цього року.

Також вона додала, що наразі МОЗ розроб­ляється проєкт Концепції розвитку охорони здоров’я до 2030 року, але, за її словами, документ не містить положень, які стосуються лікування орфанних захворювань. Тому вона попросила МОЗ та народних депутатів виправити цю ситуацію.

Під час обговорення даного питання було вирішено провести підкомітетом з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету робочу нараду з питань орфанних захворювань.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!