Розвиток медичних закладів Донеччини стримує неефективне управління обласного Департаменту охорони здоров’я — Рахункова палата

24 Листопада 2021 11:05 Поділитися

Рахункова палата України (РПУ) повідомляє про результати аудиту ефективності використання залишків медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих на спеціалізовану стаціонарну медичну допомогу населенню Донецької обл. Аудит показав, що неефективне управління стримує розвиток стаціонарних медичних закладів Донеччини попри виділення значних бюджетних асигнувань на їх розбудову.

Упродовж 2016–2020 рр. на розвиток відповідної мережі медичних закладів за рахунок різних джерел фінансування використали понад 3,5 млрд грн капітальних інвестицій. Однак у лікарнях досі немає необхідного ліжкового фонду, пацієнтів розміщують у коридорах і холах, черги на госпіталізацію не зменшуються. Приміщення стаціонарних відділень занедбані, більша частина медичного обладнання зношена, а деяке взагалі не використовується. Відповідно, пацієнти не отримують якісної, комплексної медичної допомоги і змушені звертатися до медичних закладів інших регіонів чи лікуватися за кордоном. Для вирішення нагальних проблем матеріально-технічного забезпечення відповідних медичних закладів Донеччини необхідно понад 1,8 млрд грн капітальних інвестицій.

Протягом 2019–2020 рр. Донецька обласна державна адміністрація та обласна військово-цивільна адміністрація розподілили 534 млн грн залишків субвенції на спеціалізовану стаціонарну медичну допомогу населенню, з яких використано 522 млн грн, що частково покращило стан матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я регіону. Так, деякі медичні заклади отримали сучасне лікувально-діагностичне обладнання: устаткування для оснащення операційних блоків, апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, біохімічні аналізатори, апарати ультразвукової діагностики та ендоскопічну апаратуру, завдяки чому кількість діагностичних маніпуляцій та хірургічних операцій в області збільшилася на 18%, операцій — на 23%.

За два роки із 24 проєктів, які планували здійснити із залученням залишків медичної субвенції, виконано 19, зокрема, оснащено обласний центр телемедицини в Комунальному некомерційному підприємстві (КНП) «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» та КНП «Обласна клінічна травматологічна лікарня» м. Лиман комп’ютерним і телекомунікаційним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням, технічними приладами із засобами зберігання та передачі даних і зображень, щоб дистанційно надавати населенню області спеціалізовану кваліфіковану медичну допомогу та консультації без витрат часу на дорогу до пацієнта.

Прорахунки обласного Департаменту охорони здоров’я (ДОЗ) під час розподілу видатків та вибору напрямів їх використання, а також необґрунтовані управлінські рішення керівників різних рівнів спричинили неефективне використання 34,7 млн грн залишків медичної субвенції.

Упродовж 2019 р. ДОЗ не розподілив 8,2 млн грн залишків медичної субвенції, що унеможливило їх вчасне спрямування на покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. У 2020 р. департамент вчасно не подав пропозиції голові облдержадміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації щодо перерозподілу 106,3 тис. грн залишків медичної субвенції за дослідженими бюджетними програмами, що призвело до їх повернення до державного бюджету. Ці кошти, зокрема, можна було спрямувати на відновлення пошкодженої внаслідок бойових дій будівлі інфекційного відділення міської лікарні Світлодарська, відкриття відділення мікрохірургії ока в КНП «Міська лікарня № 2» м. Краматорськ або реконструкцію будівлі радіологічного відділення КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ» (ОТМО), що дозволило б збільшити його ліжковий фонд.

Аудит виявив недосконалість механізму управління щодо розподілу залишків медичної субвенції за напрямками використання та їх врахування у складі видатків обласного бюджету за бюджетними програмами. Це обмежувало роль департаменту фінансів у здійсненні аналізу поданих ДОЗ пропозицій щодо відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів, що в окремих випадках створило ризики неефективного використання коштів. Наприклад, у м. Слов’янськ на реконструкцію будівлі поліклініки для розміщення діагностичного центру коригування загалом виділили майже 86 млн грн, з яких 28,7 млн грн — залишки медичної субвенції. При цьому діагностичний центр розташований далеко (майже 15 км) від стаціонарних медичних закладів м. Краматорська і Святогірська, і пацієнти, яких там лікують, зокрема онкохворі, змушені користуватися послугами приватного діагностичного центру.

Ще одна проблема — недоліки в системі внутрішнього контролю. Встановлено, зокрема, що в КНП «ОТМО» побудували приміщення під конкретний лінійний прискорювач, за допомогою якого засобами сучасної променевої терапії за день можна пролікувати 70 онкохворих. Вартість проєкту — 90 млн грн. Згодом виявилося, що тип апарата застарілий, тому приміщення вирішили перебудувати. Крім того, заклад прийняв і оплатив підряднику будівельні роботи з матеріалами, ціни яких суттєво перевищували ринкові. Як наслідок, неекономно витрачено 1,4 млн грн.

Через неефективну управлінську діяльність ДОЗ не реалізовано 5 проєктів із залученням залишків медичної субвенції (3 не завершено, 2 не розпочато).

Надання якісних медичних послуг ускладнюється через зношене і застаріле медичне обладнання. Так, у міській дитячій лікарні м. Слов’янськ, яка обслуговує більше 30 тис. дітей, використовують рентгенологічний діагностичний апарат РУМ-20М, 1994 р. випуску, який не надає чітких знімків. Це впливає на якість діагностики. В офтальмологічному відділенні КНП «Міська лікарня № 2» м. Краматорськ через зношеність та застарілість обладнання не проводять високотехнологічні операції. У КНП «Міський онкологічний диспансер» м. Маріуполя та КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ» процедури променевої терапії проводять украй застарілими гамма-терапевтичними апаратами АГАТР і РОКУС, які за характеристиками не відповідають рекомендаціям Міжнародної агенції з атомної енергії. В основі їх роботи використовуються радіаційні ізотопи Со-60, які спричиняють ранню та пізню променеву реакцію шкіри, головний біль, розлади шлунково-кишкового тракту, органів кровотворення тощо. Рахункова палата рекомендувала МОЗ вивести таку техніку з експлуатації та замінити на прискорювачі променевої радіотерапії.

За матеріалами rp.gov.ua

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті