Справи аптечні: українські перспективи та європейський досвід

Ми продовжуємо висвітлювати перебіг знакової події для аптечного ритейлу події — Аптечного саміту–2021, який відбувся 9 грудня 2021 р. У попередній публікації ми розглянули ключові законодавчі ініціативи, зокрема проєкт закону України «Про лікарські засоби» (яким запроваджується поняття Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP) та фармацевтичної послуги); вимоги до провадження діяльності з електронної торгівлі лікарськими засобами; поступове запровадження електронного рецепта на рецептурну групу препаратів та ін. У фокусі уваги цієї пуб­лікації — огляд стану консолідації аптечного ритейлу та прогнози щодо розвитку українського фармринку, а також зарубіжний досвід з впровадження електронних рецептів, електронної торгівлі лікарськими засобами, регулювання дієтичних добавок та GPP в європейських країнах.

Фармацевтичний ринок України 2021–2022 рр.

Аналітичний огляд ринку лікарських засобів України та прогнози представив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Світова економіка наразі переживає період активного відновлення. За даними Світового Банку, у 2021 р. очікується зростання глобальної економіки порівняно з попереднім роком на 5,6% — це найвищий показник темпів відновлення після рецесії за останні 80 років.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками 2021 р. очікується на рівні 3,5%. В основу розрахунків Державного бюджету України на 2022 р. покладено зростання ВВП на 3,8%. Прогнозується сповільнення споживчої інфляції до 6,2%, зниження рівня безробіття до 8,5% та підвищення середньої заробітної плати до 15 258 грн. Передбачені Держбюджетом на 2022 р. видатки на охорону здоров’я становлять 197 млрд грн, у тому числі 157 млрд грн на реалізацію Програми державних гарантій (ПМГ).

Частка України в глобальному фармринку досить незначна, близько 0,37%, проте за темпами зростання український фармацевтичний ринок помітно випереджає глобальний тренд. За підсумками 10 міс 2021 р. обсяги споживання лікарських засобів в Україні (роздрібні та госпітальні) у національній валюті збільшилися на 30% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, в доларовому еквіваленті приріст становить 27%. Обсяги споживання в натуральному вираженні ще не цілком відновилися і за підсумками 10 міс 2021 р. демонструють спад на рівні 3%.

Частка держави в загальному обсязі фінансування ринку лікарських засобів України в нинішньому році збільшилася та становить майже 20%. Проте левову частку (близько 80%) все ж бере на себе споживач. У сусідніх країнах частка держави вища та має тенденцію до збільшення.

Динаміка роздрібного споживання лікарських засобів багато в чому залежить від ситуації із захворюваністю на коронавірус. Кожна нова хвиля COVID-19 стимулює підвищення продажу певних категорій препаратів, у тому числі антибактеріальних засобів для системного застосування, препаратів, що призначають при кашлі та застудних захворюваннях, антитромботичних засобів.

Станом на жовтень 2021 р. в Україні налічується 20,6 тис. роздрібних аптечних торгових точок. На 1 аптеку припадає 1,8 тис. жителів. Консолідація аптечного бізнесу продовжується. Наразі топ-100 аптечних мереж акумулює 87% товарообігу. При цьому аптечна націнка знижується та на сьогодні становить 17%, що свідчить про високий рівень конкуренції та низьку здатність аптек впливати на ціни. На фоні жорсткої конкурентної боротьби між великими аптечними мережами процвітає такий тренд, як об’єднання невеликих аптек в асоціації (аптечні об’єднання).

За оцінками компанії «Proxima Research», частка електронної комерції в аптечному ритейлі становить 8,8%, а через 5 років цей показник може підвищитися до 11–13%. З одного боку, розвиток е-commerce на фармринку сприяє підвищенню доступності лікарських засобів для пацієнтів, проте користь для аптек менш очевидна, оскільки електронна комерція сприяє підвищенню конкуренції та створює тиск на маржинальність. При бронюванні онлайн вартість покупки в середньому є на 8% нижчою.

На завершення, доповідач традиційно озвучив прогнози щодо розвитку роздрібної реалізації лікарських засобів у грошовому вираженні в Україні. За підсумками поточного року очікується приріст на 19,3–20,3%, а у 2022 р. — 8,4–12,9%.

«Доступні ліки»

Про нововведення урядової програми реімбурсації «Доступні ліки» розповіла Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

«Доступні ліки» є важливою соціальною програмою для пацієнтів, які потребують постійної терапії. На сьогодні у програму реімбурсації включено 354 лікарські засоби, у тому числі препарати для профілактики інсультів та інфарктів, лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу, нецукровим діабетом, бронхіальною астмою, розладами психіки та поведінки, епілепсією. Партнерами НСЗУ є понад 11,5 тис. аптек та аптечних пунктів. Державною програмою реімбурсації користується понад 3 млн українців.

З 1 жовтня поточного року до адміністрування НСЗУ перейшла програма забезпечення інсулінами. «Ми побачили, що цієї програми чекали. Кількість аптек, де пацієнт може отримати відповідні препарати, зросла у 4,6 раза», — повідомила спікер. Наразі кількість місць відпуску інсуліну включає більше 7,3 тис. аптек. До Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за ПМГ, включено 76 препаратів інсуліну, з них 47 — повністю безоплатні. На сьогодні погашено понад 300 тис. електронних рецептів на препарати інсуліну.

У 2021 р. НСЗУ виплатила аптечним закладам 963,6 млн грн за відпущені лікарські засоби, у тому числі препарати інсуліну. На справедливе зауваження стосовно того, що обсяги споживання ліків через цю програму становлять дуже невелику частку від загального обсягу ринку лікарських засобів, доповідач нагадала, що «Доступні ліки» є лише частиною ПМГ, яка включає велику кількість напрямів. За кожним з них передбачено у тому числі забезпечення лікарськими засобами. Також, як повідомила Н. Гусак, у I кв. 2022 р. НСЗУ планує провести аналіз з метою оцінки ефективності програми реімбурсації та виявлення точок зростання.

У 2022 р. програма реімбурсації розширюється препаратами для лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона та хронічним обструктивним захворюванням легень. У Державному бюджеті на 2022 р. фінансування програми «Доступні ліки» збільшено до 4,6 млрд грн. «Окрім того, у нас є плани стосовно електронних інструментів, які також реалізовуватимуться у 2022 р.», — додала спікер.

Зарубіжний досвід

Основні світові тренди у сфері електронної торгівлі лікарськими засобами, досвід впровадження е-рецептів та регулювання дієтичних добавок у Польщі висвітлив Гжегош Орновськи, міжнародний експерт фармринку. Доповідач акцентував увагу на зростанні обсягів продажу фармацевтичних товарів в e-commerce. У 2020 та 2021 р. інтернет-аптеки демонструють значно вищий приріст продажу, ніж «стаціонарні». Окрім того, онлайн-аптеки намагаються вийти і на офлайн-ринок також, великі онлайн-ритейлери відкривають фізичні точки продажу. Фармацевтичні ринки європейських країн знаходяться на різних стадіях розвитку е-торгівлі лікарськими засобами. У деяких краї­нах (зокрема Німеччині, Швеції та Португалії) вже дозволена доставка, у тому числі рецептурних препаратів. Інші країни — операційно (але ще не юридично) готові до цього. Досвід цих держав свідчить про те, що насправді немає технічних перешкод для доставки Rx-препаратів безпосередньо пацієнтам.

Спікер також поділився досвідом запровадження електронних рецептів у Польщі. Виписування рецептів пацієнтам винятково в електронній формі в Польщі стало обов’язковим з 8 січня 2020 р. Аптеки мали бути готові до відпуску е-рецептів уже від 1 січня 2019 р., а спільнота лікарів мала ще один рік, щоб підключитися до систем. Пацієнтам заздалегідь пояснювали переваги електронного рецепта — він завжди розбірливий, його неможливо загубити, всі електронні рецепти зберігаються в обліковому записі пацієнта в інтернеті, при хронічних захворюваннях необов’язково кожного разу отримувати е-рецепт особисто у лікаря тощо.

Що стосується дієтичних добавок, їх реєстрація в Польщі відбувається шляхом повідомлення Головного санітарного інспектора із застосуванням електронної системи повідомлень. Головний санітарний інспектор має 14 днів на відповідь, але формально дієтичні добавки можна продавати вже з наступного дня. Вимоги щодо складу та маркування дієтичних добавок викладені в розпорядженні міністра охорони здоров’я від 9 жовтня 2007 р. Зокрема, обов’язково має бути зазначено термін «suplementów diety», назви категорій поживних речовин, рекомендована доза, а також, що дієтичні добавки не можуть використовуватися як заміна диверсифікованої дієти.

Чого чекати аптекам у світлі запровадження GPP — галузевого стандарту, адаптованого до законодавства ЄС, який визначає сукупність правил реалізації фармацевтичних послуг та допомоги у сфері аптечної діяльності, пояснила Наталія Литвиненко, експерт GMP/GDP, консультант Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Її доповідь базується на звіті ВООЗ, підготовленому профільними експертами, які опрацювали законодавство та стан впровадження правил та вимог GPP у краї­нах Європейського регіону ВООЗ.

У європейських країнах нормативно-правова база для аптек, як правило, визначається рядом правових положень, викладених у вигляді єдиного закону про аптечну діяльність або в рамках загального закону (наприклад про охорону здоров’я чи про лікарські засоби), які доповнюються рядом технічних правил і стандартів, що встановлюються компетентним регулятором (зазвичай міністерством охорони здоров’я). Як правило, нормативно-правова база регулює наступні аспекти: персонал аптеки (фармацевти, фармацевти-техніки та інші співробітники аптеки, що контактують з пацієнтами); ліцензування аптек, у тому числі вимоги щодо права власності; операційна діяльність аптеки (норми щодо приміщень, процесів і кадрового забезпечення); типи послуг аптеки і напрямки її діяльності, а також пов’язана із цим винагорода.

Відповідно до Директиви 2005/36/ЄC фармацевт отримує освіту мінімум упродовж 5 років, що включає не менше 4 років денної теоретичної та практичної підготовки і проходження інтернатури в аптеці протягом 6 міс. У деяких країнах після закінчення закладу вищої освіти фармацевти можуть отримати спеціалізацію (наприклад, у сфері геріатричної фармації, цукрового діабету, гомеопатії та ін.). У Великобританії і ряді інших країн існують програми післядипломної освіти для отримання кваліфікації клінічного фармацевта, яка є обов’язковою для роботи в якості фармацевта з правом призначення лікарських засобів.

Що стосується ліцензування діяльності аптек, у європейському регіоні існує 2 підходи. Перший – аптечна ліцензія прив’язується до об’єкта (аптеки), вона є необмеженою та може бути передана (продана) під час продажу аптеки іншому власнику. Як правило, така модель застосовується в країнах, які поєднують обмеження щодо створення нових аптек з обмеженням права власності тільки фармацевтами. Другий — ліцензія стосується юридичного аспекту управління аптекою, що може бути пов’язано з конкретним відповідальним фармацевтом. Така ліцензія обмежена в часі (термін її дії закінчується після виходу відповідального фармацевта на пенсію або у разі його звільнення).

Вимоги до організації роботи аптеки, як правило, включають вимоги до персоналу, приміщень та обладнання, відпуску лікарських засобів (облік, маркування тощо), позначення аптеки (унікальний символ, аптечні вивіски, ідентифікація аптек, які мають ліцензію на електронну торгівлю лікарськими засобами), технологічні вимоги (стосовно асортименту, товарних запасів, режиму роботи тощо).

Роль фармацевта, а також основні і професійні послуги викладені в Спільній настанові ВООЗ та Міжнародної Федерації фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP) щодо належної аптечної практики. Основні види діяльності аптек включають роздрібну реалізацію, розподіл та виготовлення фармацевтичної продукції, надання консультацій та інших послуг, пов’язаних з фармацевтичною продукцією. У країнах з високим рівнем фармацевтичної допомоги базові аптечні послуги включають додаткові складові. Наприклад, у Бельгії аптеки можуть провадити діяльність, пов’язану з відстеженням ходу лікування. У Португалії аптекам дозволено надавати такі послуги, як підтримка вдома, надання першої допомоги, введення лікарських засобів, вакцин, непередбачених державною програмою вакцинації, консультування з питань харчування, експрес-тестування на ВІЛ, скринінг на гепатит B і C та ін. У Франції для аптек передбачено такі обов’язки, як сприяння наданню первинної медико-санітарної допомоги, участь у співпраці між медичними працівниками, участь у реалізації місії щодо забезпечення безперервного доступу до лікування, надання рекомендацій та послуг, спрямованих на поліпшення або підтримання здоров’я, у тому числі участь у заходах зі скринінгу інфекційних і неінфекційних захворювань та ін.

Важливим аспектом підтримки й безперервного вдосконалення допомоги, яка надається пацієнтам, є оцінка якості аптечного обслуговування. Наявність системи менеджменту якості, що охоплює всі види діяльності аптеки, є обов’язковою в багатьох країнах, зокрема Німеччині, Ісландії, Словенії, Великобританії і Швейцарії.

Далі буде…

Катерина Дмитрик,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті