Відшкодування бізнесу упущеної вигоди, завданої внаслідок військової агресії рф

Віталій Савчук звернув увагу, що наразі за кордоном активно арештовують майно рф. В Україні також наявні певні активи росії, які можуть бути конфісковані і використані для відшкодування шкоди, завданої внаслідок військової агресії. Тому компанії можуть визначити завдані в результаті війни збитки і звернутися до суду для їх відшкодування.

До економічних втрат підприємства належать, зокрема, втрати внаслідок знищення та пошкодження майна (наприклад будівлі, транспорт, майно контрагентів на складах і т.д.). Багатьом українським компаніям вже було завдано такої шкоди і вони наразі активно готують документи для подання в судові інстанції для відшкодування цих збитків.

Однак, окрім такої фізичної шкоди, до економічних втрат відноситься й упущена вигода від неможливості чи перешкоджанні у провадженні господарської діяльності у зв’язку з військовою агресією рф. Такий вид втрат є досить суттєвим, особливо в довгостроковій перспективі. Адже за великою кількістю контрактів суб’єктів господарювання не буде продано та буде недопоставлено товар, не надано послуги тощо. Тому в більшості українських компаній серед втрат через військову агресію насамперед буде упущена вигода, а не фактичні збитки від пошкодження майна.

За словами доповідача, ще зовсім недавно було незрозуміло, як саме відшкодовуватимуть упущену вигоду та збитки, завдані рф на території України, з кількох причин. По-перше, згідно зі ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» рф як держава не може бути відповідачем у позові про відшкодування упущеної вигоди. Адже положеннями цієї статті передбачено, що подання позову до іншої держави, залучення такої держави до участі у справі як відповідача допускається лише за згодою компетентних органів відповідної країни.

Таким чином, начебто в судах України рф не могла виступати відповідачем, а звернення до міжнародних судових інстанцій і судовий процес займає роки. Проте судовий імунітет, яким держави можуть користуватися на території інших держав, не є абсолютним. Тобто він може не застосовуватися, якщо:

1) наявні ситуації, коли шкода завдана на території України;

2) визначено суб’єкта, який завдав шкоди (рф);

3) шкода завдана українському суб’єкту.

14 квітня 2022 р. Верховний суд України у справі № 308/9708/19 висловив позицію, що такі справи можуть розглядатися в українських судах незалежно від того, чи є представники відповідача на судовому засіданні. Отже, наразі можна використовувати весь обсяг доказової бази та українське законодавство для встановлення як мінімум фактів завдання збитків та упущеної вигоди.

ЮФ «Правовий Альянс» очікує від Міністерства економіки України та Фонду державного майна розробки методики розрахунків визначення шкоди та збитків. Адже без такого документа логічний ланцюжок доведення завдання шкоди та збитків буде досить довгим.

Стосовно механізму доведення факту упущеної вигоди, то він складається з 3 етапів:

1) встановлення протиправної поведінки та вини суб’єкта, а рф вже визнана Україною та іншими державами світу країною-агресором. Додаткового доведення це не потребуватиме;

2) визначення завданих збитків від упущеної вигоди (доходів, які б могли бути реально отримані). Для цього використовуються:

• договори з контрагентами;
• акти виконаних робіт за попередні періоди;
• документи щодо невиконаних замовлень на товари та послуги;
• інші документи, що дають змогу встановити розмір очікуваного доходу.

В. Савчук порекомендував компаніям ретельно фіксувати всі елементи упущеної вигоди, адже правоохоронні органи не займаються її підрахунком, тому це відповідальність самих підприємств.

3) встановлення причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи та збитками. Для цього знадобиться мікс попередніх двох етапів. Це потребуватиме активної роботи та значної кількості документів, починаючи від повідомлення Торгово-промислової палати України про початок війни і появи обставин форс-мажору та завершуючи діловим листуванням з контрагентами щодо підстав невиконання договору або наявності додаткових угод про припинення/зупинення договору через початок військових дій.

Після збору інформації компанією за всіма 3 етапами вона може звертатися до суду для визначення та відшкодування збитків, завданих рф через упущену вигоду.

У зв’язку з відсутністю активного посольства рф в Україні і розриву дипломатичних відносин виникає питання, як будуть виконуватися такі рішення суду. Проте наразі встановлення збитків через українські суди треба здійснювати з метою, аби заарештоване в Україні майно рф пішло на їх відшкодування. Також у США зареєстровано законопроєкт, яким пропонується направляти заарештоване в США майно рф та осіб, які підпали під американські санкції, на відшкодування шкоди, завданої рф на території України. Документ передбачає необхідність звернення до американського суду для доведення фактів та одержання відшкодування.

Доповідач зауважив, що наразі судовий процес у США може займати кілька років і загальні судові витрати можуть обійтися в суму до 1 млн дол. США, але поки невідомо, в якій редакції цей законопроєкт буде прийнято. Тому не виключено, що українське лобі в світі доведе необхідність брати до уваги американськими судами рішення українських судів у частині фіксування факту завдання збитків та шкоди. Завдяки цьому значної частини процесу доведення можна буде уникнути та відразу переходити до інших стадій судового процесу.

Крім того, обговорюються можливість направлення частини міжнародних резервів рф, які заарештовані в різних країнах світу, на погашення збитків за відповідними судовими рішеннями.

Євген Прохоренко,
фото «Правовий Альянс»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!