Без права на відпочинок. Реформування медичного законодавства

На засіданні 5 березня 2007 р. народні депутати розглянули цілу низку нормативно-правових актів, зокрема проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.01.2008 р. № 1043-2 (щодо виплат при народженні та на виховання дитини). У цьому документі пропонується з 1 січня 2009 р. встановити постійний (а не щорічний, як практикується сьогодні) рівень виплат на дитину, кратний прожитковому мінімуму, закріпивши постійне положення в профільному законі. Даний законопроект було підтримано комітетом в першому читанні.

Після розгляду було направлено на доопрацювання в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо університетських клінік).

Депутати підтримали в першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо переривання трансляції кіно- і телефільмів рекламою та заборони рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв) від 23.11.2007 р. № 1014. Документом пропонується заборонити розміщення реклами під час трансляції кіно- і телефільмів, рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв, спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, а також обмежити розміщення реклами на відстані ближче 300 м прямої видимості від території медичних, санітарно-курортних, оздоровчих установ, військових організацій, закладів культури та мистецтва, культурно-освітніх установ, закладів фізичної культури і спорту, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд.

Велику увагу було приділено проекту Закону України «Про внесення змін до ст. 21 Закону України «Про рекламу» (щодо заборони реклами лікарських засобів та цілительства в засобах масової інформації) від 4.12.2007 р. № 1103.

На думку розробника, народного депутата України Нестора Шуфрича, здійснення відкритої реклами лікарських засобів, косметичних засобів, продуктів харчування, вітамінних та інших харчових добавок (що мають лікувальні властивості, підтверджені у встановленому порядку), послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, на телебаченні і радіо, у друкованих засобах масової інформації, у зовнішній рекламі у населених пунктах та на транспорті, спрямованої на прямого споживача, призводить до того, що громадяни без попередніх консультацій з лікарями та встановлення правильного діагнозу захворювання з урахуванням індивідуальних фізіологічних особливостей та протипоказань купують і приймають лікарські засоби, інформацію про які вони отримали з реклами, незважаючи на те, що їх використання може не тільки не покращити стан здоров’я, а й значною мірою погіршити його.

Через проведення такої відкритої реклами в Україні поширюється самолікування, звернення за допомогою у лікуванні до осіб, які не мають належної медичної освіти, що значною мірою негативно позначається на стані здоров’я громадян, призводить до негативних наслідків та збільшення кількості хронічних захворювань серед населення.

Однак деякі виробники лікарських засобів зацікавлені в тому, щоб їх продукт купували і споживали у великій кількості незалежно від того, скільки користі це принесе. Недостатньо інформовані та, як правило, неосвічені в медичних питаннях споживачі, довіряючи рекламі, займаються самолікуванням, а ще гірше — лікують своїх дітей без попередніх консультацій та порад фахівців. Отже, поширення зазначеної реклами медичних препаратів завдає значної моральної, матеріальної та невідворотної шкоди здоров’ю, а в окремих випадках може коштувати громадянам життя.

Тому заборона відкритої реклами лікарських засобів, косметичних засобів, продуктів харчування, вітамінних та інших харчових добавок (що мають лікувальні властивості, підтверджені у встановленому порядку), послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, на телебаченні і радіо, у друкованих засобах масової інформації, зовнішньої реклами у населених пунктах та на транспорті, спрямованої на прямого споживача (потенційного пацієнта) є необхідним заходом.

Було прийнято рішення, що народні депутати Комітету мають напрацювати відповідні пропозиції до цього законопроекту та схвалити його прийняття за основу в першому читанні з урахуванням цих пропозицій.

На засіданні Комітету, що відбулось 12 березня за участю першого заступника міністра охорони здоров’я України Миколи Проданчука та заступника міністра охорони здоров’я України Ігоря Яковенка, обговорювався проект Закону України «Про профілактику, діагностику та лікування передраку і раку молочної залози» від 28.12.2007 р. № 1297.

Тетяна Бахтєєва зазначила, що захворюваність на рак молочної залози в Україні дуже висока і підвищується кожного року. В 2006 р. було вперше виявлено близько 16 тис. випадків захворювання, серед яких 2 тис. становили дівчата і жінки віком до 20 років. В нинішньому році в Європарламенті було прийнято постанову щодо профілактики раку молочної залози.

Народний депутат України Олег Зарубінський (Блок Литвина), яким було запропоновано цей законопроект, наголосив, що його розробляла група провідних фахівців в галузі мамології, серед яких — керівник Українського лікувально-діагностичного мамологічного центру Валерій Тарутінов.

Сьогодні передракову патологію молочної залози виявляють у 66% жіночого населення. У висновках Комітету зазначено, що рак молочної залози в багатьох випадках є досить потужним психотравмуючим та дезадаптуючим фактором. Особливістю України є складна соціальна та екологічна ситуація, особливо пов’язана з аварією на ЧАЕС, що сприяє підвищенню онкозахворюваності, в тому числі — на передрак та рак молочної залози. Як наслідок, за останні 10 років інтенсивність росту захворюваності на рак молочної залози збільшилась у 2 рази і набуває випереджаючих темпів порівняно з підвищенням захворюваності на інші форми злоякісних новоутворень. А в цілому наша країна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю хворих на цю патологію. Новий випадок захворювання на рак молочної залози в Україні виявляють кожні 35 хв.

Рак молочної залози є основною причиною смертності від онкологічної патології в жіночій популяції. Так, серед чинників смертності жінок працездатного (генеративного) віку рак молочної залози посідає 1-ше місце. В Україні від цієї хвороби щогодини вмирає одна жінка. Кожна хвора жінка втрачає 17–18 років життя, а в цілому смертність внаслідок цього захворювання призводить до щорічних втрат 33 тис. людино-років у найбільш продуктивному віці.

Поряд з цим, світовий досвід (США, Швеції та інших країн, де існують програми боротьби з раком молочної залози) свідчить, що завдяки державному втручанню смертність від цієї хвороби знижується на 30–60%.

В нашій країні ця проблема є катастрофічною саме через відсутність мамологічної служби та налагодженої системи масової діагностики і профілактики. Як наслідок — у більшості випадків рак діагностують у занедбаних стадіях, що значно підвищує смертність. Ця хвороба все частіше вражає молодих жінок та дівчат-підлітків.

О. Зарубінський запропонував членам Комітету доопрацювати цей законопроект з урахуванням всіх зауважень і винести його на перше читання, запевнивши, що фракція блоку Литвина проголосує за той варіант проекту, який буде підготовлено в Комітеті ВР з питань охорони здоров’я.

Т. Бахтєєва з сумом констатувала, що в Україні рак молочної залози дуже часто є смертельним діагнозом для жінок, тоді як в скандинавських країнах, де діє подібний закон, такі пацієнтки залишаються практично здоровими. При виявлені захворювання на ранній стадії не ставиться навіть питання про мастектомію. Європарламент закликав розглядати рак молочної залози окремо від усієї онкологічної патології, і ця резолюція стала основою для розробки в кожній країні ЄС національних програм, спрямованих на подолання цієї проблеми. Зараз МОЗ України завершується розробка комплексної програми «Онкологія», але вона не передбачає деяких моментів. Крім того, не всі національні програми виконуються на 100%, в них важко передбачити заходи, спрямовані на соціальну адаптацію жінок, а для жінки більш травмуючим фактором є втрата молочної залози, ніж однієї з кінцівок. Зараз цей законопроект неможливо схвалити, оскільки відсутнє фінансово-економічне обґрунтування, і його необхідно доопрацювати.

Члени Комітету підтримали ідею законопроекту, однак висловили зауваження до нього. Зокрема, наголошувалося, що окремі положення проекту вимагають додаткових бюджетних витрат. Однак автори законопроекту не надали фінансово-економічного обґрунтування, що є порушенням вимог ст. 27 Бюджетного Кодексу України. Крім того, у прикінцевих положеннях документу не визначено термін, коли набуває чинності закон або його окремі статті, пов’язані з фінансовими витратами.

Зазначалося також, що положення проекту закону щодо створення мамологічних центрів, а також науково-практичного лікувального, діагностичного, реабілітаційного мамологічного центру не є предметом регулювання на законодавчому рівні, а належить до компетенції органів виконавчої влади.

На думку народних депутатів, цей нормативно-правовий акт крім регулювання питань щодо профілактики, діагностики та лікування повинен також містити положення про медико-соціальну реабілітацію таких хворих, оскільки рак молочної залози у багатьох випадках є досить потужним психотравмуючим та дезадаптуючим фактором.

На засіданні також наголошувалося, що поза увагою розробників законопроекту залишилися інші важливі питання, пов’язані з предметом його регулювання. Зокрема, порядок співробітництва громадських організацій з Міністерством охорони здоров’я України, його структурними підрозділами, закладами охорони здоров’я, реабілітаційними та мамологічними центрами, права осіб у сфері профілактики та лікування онкологічних захворювань тощо.

З огляду на це, проект було відправлено на доопрацювання в першому читанні.

Також на цьому засіданні було розглянуто законопроекти «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» від 27.11.2007 р. № 1040, поданий народним депутатом України, заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Ярославом Сухим (Партія регіонів) та Людмилою Денисовою (БЮТ), від 18.12.2007 р. № 1040-1, поданий народними депутатами України Лілією Григорович (НУ–НС), Євгеном Добряком (БЮТ) та Володимиром Карпуком (НУ–НС), та проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування) від 25.01.2008 р. № 1040-2, поданий народними депутатами України Олегом Шевчуком (БЮТ) та Михайлом Папієвим (Партія регіонів). Всі ці законопроекти було відхилено членами комітету.

13 березня 2008 р. відбулося виїзне засідання Комітету, темою якого стало виконання постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» та доручення Президента України щодо розробки та затвердження державної програми розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ» на 2006–2011 рр. В засіданні крім представників Комітету взяли участь генеральний директор УДСЛ «ОХМАТДИТ» Юрій Гладуш, заступник міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець, народний депутат України Володимир Литвин, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, професор Юрій Вороненко, голова громадської організації «Конгрес ділових жінок України», колишній голова Президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко, а також головні спеціалісти МОЗ України, завідувачі відділень УДСЛ «ОХМАТДИТ», керівники розташованих на базі лікарні кафедр НМАПО ім. П.Л.Шупика та інші зацікавлені особи.

Напружена ситуація навколо УДСЛ «ОХМАТДИТ» пов’язана зі спробами реструктуризації лікарні та відчуження частини майнового комплексу із земельною ділянкою на користь інших установх і організацій без урахування особливостей роботи закладу, триває ще з 2004 р. Враховуючи звернення трудового колективу УДСЛ «ОХМАТДИТ» з проханням зберегти цю унікальну установу, 31 травня 2005 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 2590-IV «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», в якій було запропоновано надати установі статус національного закладу з відповідним фінансуванням для підтримки і належного функціонування її структурних підрозділів, заборонялись здача в оренду, приватизація та будь-яке відчуження майна лікарні. В тому ж році Президентом України було дано відповідне доручення прем’єр-міністру щодо розробки спеціальної програми розвитку лікарні на 2006–2011 рр. Питання про стан виконання вищевказаної постанови та доручення Президента стало темою цього виїзного засідання Комітету.

Відкриваючи засідання, голова Комітету Тетяна Бахтєєва відзначила, що УДСЛ «ОХМАТДИТ» є лікувальним закладом, який надає високоспеціалізовану медичну допомогу в стаціонарі та в консультативно-діагностичній поліклініці дітям, жінкам репродуктивного віку та вагітним, забезпечує організаційне та методичне керівництво закладами охорони здоров’я України з питань надання високоспеціалізованої медичної допомоги дітям та їх подальшої реабілітації. Структура лікарні складається з консультативно-діагностичної поліклініки, розрахованої на 752 звернення на добу, та стаціонару на 600 ліжок. До складу УДСЛ «ОХМАТДИТ» входить понад 50 медичних підрозділів, в тому числі Центр дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку, медико-генетичний центр, центр «Клініка для лікування дітей з ВІЛ/СНІДом», які забезпечують надання багатопрофільної допомоги практично з усіх медичних напрямків та реалізацію політики охорони здоров’я материнства та дитинства на державному рівні. Лікарня є клінічною базою 16 провідних навчальних та науково-дослідних установ, зокрема НМАПО ім. П.Л. Шупика, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, НДІ переливання крові, НДІ педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Тетяна Бахтєєва наголосила, що на даний час для УДСЛ «ОХМАТДИТ» актуальними є проблеми соціально-економічного характеру, а саме: недостатнє бюджетне фінансування закладу для забезпечення лікувального процесу та для підтримки матеріальної бази, неможливість надання високотехнологічної допомоги пацієнтам через відсутність сучасного обладнання, неукомплектованість кадрами у зв’язку з низькою оплатою та напруженими умовами праці медичного персоналу. Голова Комітету зауважила, що досі не затверджене положення про порядок надання лікарні статусу національної, не погоджено з Міністерством юстицїї проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання державної підтримки УДСЛ «ОХМАТДИТ». Все це свідчить про недбале ставлення держави до проблеми здоров’я дітей, збереження якого має бути основним загальнодержавним пріоритетом.

Обговоривши сьогоденні проблеми лікарні, учасники засідання дійшли висновку, що більшість положень постанови Верховної Ради та доручення Президента не виконано.

Заступник міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець зазначив, що керівництво МОЗ нової каденції повністю підтримує пропозиції стосовно збереження та удосконалення роботи УДСЛ «ОХМАТДИТ». Поліпшення матеріально-технічної бази закладу разом з вирішенням кадрових та фінансових питань підвищить доступність високоспеціалізованої медичної допомоги дитячому населенню не лише Києва та найближчих областей, а й всієї країни. В міністерствах економіки та фінансів вже знаходиться на погодженні наказ МОЗ, яким передбачено заходи щодо забезпечення розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ» на 2008–2012 рр., а саме: будівництво нових та реконструкція старих лікувальних корпусів, оснащення відділень сучасним медичним обладнанням.

В своєму виступі народний депутат України Володимир Литвин пообіцяв у вирішенні цього питання повну підтримку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, який очолює член депутатської фракції Блок Литвина Микола Деркач.

Врахувавши пропозиції учасників засідання Комітет ухвалив рішення рекомендувати уряду вжити заходів для забезпечення виконання у повному обсязі вимог постанови Верховної Ради України від 31 травня 2005 р. № 2590-IV «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» та доручення Президента України від 12 травня 2005 р. № 1-1/336 щодо подальшого розвитку цієї спеціалізованої лікарні; прискорити розробку та затвердження Загальнодержавної програми «Здорове дитинство» на 2008–2018 рр., передбачивши в ній комплексні заходи, спрямовані на подальший розвиток УДСЛ «ОХМАТДИТ»; розглянути можливості встановлення керівникам УДСЛ «ОХМАТДИТ» та його структурних підрозділів, медичному персоналу, а також окремим працівникам, робота яких безпосередньо пов’язана із забезпеченням основної діяльності закладу, надбавки за інтенсивність та особливі умови праці у розмірі 30% посадового окладу починаючи з 2008 р.; під час формування проекту Державного бюджету України передбачити, враховуючи можливості бюджету, надання додаткових цільових асигнувань на здійснення комплексних заходів для розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ»; покласти на Міністерство охорони здоров’я України координацію робіт, пов’язаних зі здійсненням комплексних заходів розвитку цього медичного закладу, а також контроль за цільовим використанням коштів, виділених на їх реалізацію; передбачити протягом поточного року додаткові кошти для забезпечення будівництва, реконструкції та переоснащення УДСЛ «ОХМАТДИТ» відповідно до потреб закладу та проінформувати Комітет про хід виконання цього рішення у вересні 2008 р.

Також Комітет рекомендує МОЗ вжити заходів щодо завершення у двомісячний термін розробки та затвердження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання державної підтримки Українській дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ», забезпечити вирішення питання кадрового забезпечення лікарні молодими фахівцями, підтримки штатної чисельності на достатньому для виконання покладених на лікарню завдань рівні, підвищення професійного рівня та соціального забезпечення співробітників закладу, сприяння залученню коштів благодійних фондів для здійснення комплексних заходів розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ», вести постійну роботу щодо удосконалення системи надання медичної допомоги дитячому населенню України шляхом розробки та впровадження нових методів діагностики та лікування, протоколів та стандартів якості надання медичної допомоги дітям, належного виконання національних програм у сфері охорони здоров’я дітей та підлітків.

В наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми продовжимо інформувати читачів про роботу профільного комітету вищого законодавчого органу країни. n

Олександр Устинов, Ганна Барміна,
фото Любові Столяр

Проект РІШЕННЯ
Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
Про стан виконання Постанови Верховної Ради України від 31 травня 2005 р. № 2590-IV
«Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» та доручення Президента України від 12 травня 2005 р. № 1-1/336 щодо розробки та затвердження державної програми розвитку Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» на 2006–2011 рр.

Заслухавши інформацію міністерства охорони здоров’я України, генерального директора Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» (далі — УДСЛ «ОХМАТДИТ») Ю.І. Гладуша та провідних фахівців у галузі педіатрії, Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я ухвалив:

1. Інформацію представників Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України та УДСЛ «ОХМАТДИТ» взяти до відома.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

– вжити заходів для забезпечення виконання у повному обсязі вимог Постанови Верховної Ради України від 31 травня 2005 р. № 2590-IV «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу УДСЛ «ОХМАТДИТ» та доручення Президента України від 12 травня 2005 р. № 1-1/336 щодо подальшого розвитку цієї спеціалізованої лікарні;

– прискорити розробку та затвердження Загальнодержавної програми «Здорове дитинство» на 2008–2018 рр., передбачивши в ній комплексні заходи, спрямовані на подальший розвиток УДСЛ «ОХМАТДИТ»;

– розглянути можливість встановлення керівникам УДСЛ «ОХМАТДИТ» та його структурних підрозділів, медичному персоналу, а також окремим працівникам, робота яких безпосередньо пов’язана із забезпеченням основної діяльності закладу, надбавку за інтенсивність роботи та особливі умови праці у розмірі 30% посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням підвищень, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»;

– починаючи з 2008 р. під час формування проекту Державного бюджету України передбачати, виходячи з можливостей бюджету, додаткові цільові асигнування на здійснення комплексних заходів для розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ»; координацію робіт, пов’язаних зі здійсненням комплексних заходів з розвитку цього медичного закладу, а також контроль за цільовим використанням коштів, виділених на їх реалізацію, покласти на Міністерство охорони здоров’я України;

– передбачити протягом поточного року додаткові кошти для забезпечення будівництва, реконструкції та переоснащення УДСЛ «ОХМАТДИТ» відповідно до потреб закладу;

– поінформувати Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я про хід виконання цього рішення у вересні 2008 р.

3. Рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України:

– вжити заходів щодо завершення у двомісячний термін розробки та затвердження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання державної підтримки Українській дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ»;

– забезпечити вирішення питання кадрового забезпечення лікарні молодими фахівцями, підтримки чисельності штату на достатньому для виконання покладених на лікарню завдань рівні, підвищення професійного рівня та соціального забезпечення співробітників закладу;

– сприяти залученню коштів благодійних фондів для здійснення комплексних заходів з розвитку УДСЛ «ОХМАТДИТ»;

– вести постійну роботу щодо удосконалення системи надання медичної допомоги дитячому населенню України шляхом розробки та впровадження нових методів діагностики та лікування, протоколів і стандартів якості надання медичної допомоги дітям, належного виконання національних програм у сфері охорони здоров’я дітей та підлітків.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Лілію Степанівну Григорович.

Голова Комітету Т.Д. Бахтєєва
Секретар Комітету Л.С. Григорович