Українська фарміндустрія зблизька і здалеку. У пошуках найкращого рецепта для відновлення

На початку нинішнього року українська фармацевтична спільнота з ентузіазмом обговорювала новину про те, що Україна, за оцінками аналітичної компанії IQVIA, знову повернулася до сегменту pharmerging markets (фармринків, що розвиваються швидкими темпами), який є дуже привабливим для міжнародних інвесторів. Але 24 лютого змінило всі плани. На перше місце вийшло виживання. Нині триває вже п’ятий місяць повномасштабної війни, яку розв’язала російська федерація в Україні. Зараз ми вже можемо оцінити, як «тримала удар» фармацевтична індустрія, а також думати про відновлення, виходячи у тому числі з нового статусу України як кандидата в члени ЄС. Саме з обговорення цих питань стартувала робота XIII Міжнародної конференції «SALES FORCE EFFECTIVENESS 2022», яка відбулася 30 червня 2022 р. в Києві. Захід організовано компанією Proxima Research International.

Модераторами виступили Володимир Ігнатов, виконавчий директор AIPM Ukraine, та Ірина Бондарчук, керівник із зовнішніх зв’язків та співпраці з органами державної влади Proxima Research International, головний редактор «Щотижневика АПТЕКА». Конференцію відкрив Євген Кунда, CEO Proxima Research International. Як зазначив спікер, цього року ми вимушені працювати і приймати рішення з урахуванням фактора, який вплинув та продовжує впливати на фармацевтичну галузь не тільки в Україні, а й в усьому світі, трансформуючи підходи до забезпечення населення лікарськими засобами. Цей фактор — війна.

Великий резонанс у фармацевтичній спільноті викликав закон (проєкт № 7313), яким дозволяється відмовляти в реєстрації в Україні лікарським засобам, виробленим у росії або білорусі (прим. ред.:Закон України від 22.05.2022 р. № 2271-IX щодо обмеження обігу ліків, виробництво яких розташоване в росії або білорусі, набув чинності 8 червня). Багато питань виникає стосовно того, наскільки цей закон вплине на ринок, а також наскільки сильно в цілому просяде обсяг споживання ліків на фоні війни. Експерти, які професійно займаються вимірюванням ринку, називають досить конкретні цифри. Забігаючи наперед, слід сказати, що ні про який обвал наполовину мова не йде.

Державно-приватне партнерство у реаліях війни

Наскільки ефективно спрацював ланцюжок лікарського забезпечення від виробника до аптеки, розповів Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України.

Доповідач зазначив, що всі оператори ринку намагалися зробити максимум для забезпечення населення лікарськими засобами. На початку повномасштабної війни до аптек, які продовжували працювати, вишукувалися величезні черги. Часто люди не могли придбати певні лікарські засоби через порушення ланцюгів постачання. І саме аптеки прийняли на себе основний удар критики з боку населення. Варто зазначити, що в перші дні війни, коли вітчизняні виробники ще не відновили виробництво, все одно відбувалося відвантаження товару зі складів. Якщо не в аптечні заклади, то в госпітальну мережу. Те саме робили й представництва іноземних компаній. «Я знаходився на постійному зв’язку з керівниками багатьох компаній та представництв, всі були готові надавати та надавали допомогу лікарськими засобами. На кінець червня можна констатувати, що незважаючи на виклики кінця лютого — початку березня, забезпечення пацієнтів лікарськими засобами і в аптечному, і в госпітальному секторі знаходиться на достатньо високому рівні. На початку війни про такий рівень ми могли тільки мріяти. Я хочу подякувати всім, хто долучився до цього процесу. Ви зробили дуже велику справу», — зазначив О. Комаріда.

Доповідач також прокоментував закон щодо обмеження обігу ліків, виробництво яких розташоване в росії або білорусі. «Це дійсно структурна зміна, за яку міністерство часто критикують. Але під час розробки закону ми говорили про те, що будемо максимально чітко прописувати критерії відбору ліків, які підпадатимуть під його дію. У зв’язку з тим, що ми проводимо додатково велику кількість консультацій з ринком, цих критеріїв досі немає. Але я очікую, що вже скоро в цьому питанні буде поставлено крапку, — розповів доповідач. — Звичайно, у міністерства, Верховної Ради України або інших дотичних органів немає жодного бажання обмежити українського пацієнта в доступі до лікарських засобів. Для пацієнта зміни мають бути мінімальними. Власне, мета цього закону — стимулювати міжнародні фармацевтичні компанії згортати виробничі процеси на території країни-агресора і країни — поплічника агресора». Доповідач підкреслив, що заборона не буде стосуватися цілої когорти лікарських засобів, які є життєво необхідними. Обмеження діятимуть до завершення тримісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану.

«Ми очікуємо від фармкомпаній, особливо європейських та американських, такої ж підтримки, яку надають Україні уряди і народи їх країн», — зазначив спікер. Він подякував фармкомпаніям за благодійну та іншу допомогу, надану Україні, проте в нинішній ситуації цього недостатньо. Варто розуміти, що податки, сплачені в рф, конвертуються у зброю.

Також О. Комаріда зауважив, що наразі готується план відновлення України, в якому велика увага приділяється системі охорони здоров’я і фармацевтичному сектору як її частині.

Динаміка фармринку в умовах війни

Початок повномасштабної війни вплинув і на поведінку населення, і на макроекономічні показники, і на обсяги споживання на ринку лікарських засобів, зазначив Сергій Іщенко, CPO Proxima Research International.

Ми входили в 2022 р. з очікуванням зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,6%, а наразі падіння економіки на третину вважається найбільш оптимістичним сценарієм. За оцінками Світового банку, у цьому році ВВП України може скоротитися на 45%, а за порогом бідності (нижче межі 5,50 дол. США на день) можуть опинитися 20% населення (до війни цей показник становив менше 2%). Інфляційний тиск також посилюватиметься. Згідно з оцінками Національного банку України, за підсумками року споживчі ціни можуть зрости більш ніж на 20%. Загальні втрати економіки України через війну, за оцінками Міністерства економіки України та Київської школи економіки, враховуючи як прямі (пошкодження інфраструктури), так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку, тощо) коливаються від 564 до 600 млрд дол.

Ринок лікарських засобів України (роздрібний та госпітальний) у накопичувальному підсумку за 4 міс 2022 р. показав приріст на рівні 1% у грошовому вираженні завдяки суттєвому зростанню у січні та лютому. У натуральному вираженні маємо спад на рівні 6%.

Обвал обсягів роздрібного споживання лікарських засобів у травні досяг -24% у грошовому вираженні та -33% у натуральному, однак порівняно з іншими галузями економіки це далеко не найгірший результат. За статистикою «ПриватБанку», найбільших збитків зазнали такі сектори, як туризм (транзакції в цій галузі знизилися на 88% у травні 2022 р. порівняно з травнем 2021 р.), будівництво (–47%), інформаційні послуги (–43%), промисловість та добування (–34%).

Потижнева динаміка роздрібного споживання лікарських засобів у червні демонструє вихід на плато. А у поденній динаміці вже помітне незначне, але сповільнення темпів спаду, що дає надію на початок процесу відновлення. Усе залежатиме від ряду факторів.

На роздрібний ринок лікарських засобів впливають 3 основні фактори: населення, аптеки та території. За даними ООН, з початку повномасштабної війни понад 8 млн людей виїхали за межі України. З іншого боку, близько 3 млн перетнули кордон у зворотному напрямку. Безумовно, частина українців, які виїхали за кордон, можуть не повернутися. Важливим маркером стане 1 вересня — початок навчального року. Скорочення чисельності, а також зниження доходів населення матимуть вагомий вплив на обсяг фармацевтичного ринку. Що стосується аптек, наразі в Україні працює 16,4 тис. аптечних закладів, що становить 78% від довоєнного рівня. Найскладнішою є ситуація в областях, які охоплені (або були охоплені) активними бойовими діями. Відповідно, у цих регіонах суттєво скоротився і обсяг споживання препаратів. З 2014 р.під тимчасовою окупацією опинилося 125 тис. км² української землі, або 21% території країни. Для українського фармацевтичного ринку орієнтовно це втрата потенційного річного споживання препаратів на 37 млрд грн.Важливо зазначити, що інфляція на аптечному ринку лікарських засобів становить близько 20% (що корелює із загальним показником по країні). Для порівняння, під час кризи 2014–2015 рр. рівень інфляції на фармринку злітав до 70–80%.

Доповідач також розглянув зміни в структурі споживання. Основні тенденції свідчать про збільшення обсягів продажу рецептурних лікарських засобів, а також збільшення частки вітчизняних препаратів.

Панічні настрої серед населення у перші дні війни, що зумовили підвищений попит на ліки в цей період, призвели до різкого скорочення залишків в аптеках з 30–35 до 14 днів. Наразі ж, коли обсяги споживання ще не повернулися на довоєнний рівень, на ринку спостерігається overstock: обсяг залишків збільшився до 42 днів запасу.

За окремими позиціями лікарських засобів фіксувався помітний дефіцит. Проте досить швидко логістику було налагоджено, а обсяг споживання відновлено. Безперечно, в умовах, коли порушення логістики може спричинити дефіцит, команді Sales Force дуже важливо здійснювати моніторинг не тільки обсягів продажу, але й залишків, а також наявності товару в кожній окремій аптеці.

Зазнала змін і структура споживання у розрізі груп АТС-класифікації 2-го рівня. Зокрема, збільшилося споживання препаратів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом.

У сегменті дистрибуції проблеми з логістикою, персоналом та складами на фоні повномасштабної війни призвели до загострення запеклої боротьби між 2 лідерами ринку. На аптечні мережі війна вплинула по-різному. Найбільше постраждали мережі, які через бойові дії втратили значну частину аптечних точок.

Не оминув увагою доповідач і сегмент e-commerce, який до 2022 р. активно розвивався. Як відомо, у березні функція бронювання була відключена як в самих аптеках, так і на сайтах-агрегаторах. Однак вже у квітні можливість бронювання повернулася, що дало поштовх до початку поступового відновлення електронної комерції.

Коментуючи закон щодо обмеження обігу ліків, виробництво яких розташоване в росії або білорусі, С. Іщенко зазначив, що його вплив на сам ринок може бути мінімальним. Адже навіть якщо препарат втратить реєстрацію, споживач скоріше за все зможе переключитися на аналог. «За нашими оцінками, потенційно від впровадження цього закону, враховуючи можливість генеричної заміни, сам ринок може втратити до 6% у грошовому вираженні та 2% у натуральному», — зазначив спікер. Втім, варто мати на увазі, що в законі є неоднозначні формулювання з широкими можливостями трактування, а критерії визначення препаратів, які підпадатимуть під обмеження, ще не затверджено.

На завершення доповідач озвучив прогноз розвитку роздрібного ринку лікарських засобів у національній валюті. За оптимістичним сценарієм нинішній рік може завершитися із показником -16% та -28% — за песимістичним сценарієм. За підсумками 2023 р. відповідно до оптимістичного прогнозу ринок може показати приріст на рівні 16% порівняно з 2022 р., а за песимістичним — спад близько 3%. Усе залежатиме від інтенсивності й тривалості бойових дій та того, наскільки швидко ми здобудемо перемогу.

Вплив подій в Україні на систему охорони здоров’я у Східній Європі

Вплив подій в Україні на систему охорони здоров’я у Східній Європі окреслив Міхал Пількевич (Michal Pilkiewicz), генеральний менеджер компанії IQVIA в Україні, країнах Балтії та Адріатики.

Спікер назвав основні політичні пріоритети, що значно впливають на європейський ландшафт. Це, зокрема, цифровізація cистеми охорони здоров’я, включаючи впровадження систем backbone, реєстрів пацієнтів, інформації про рівень пацієнта та дані системи розрахунку витрат (Patient Level Costing Systems — PLICS) або геноміки та біобанкінгу. Доступ пацієнтів до інноваційних препаратів та усунення дефіциту товарів — також серед основних пріоритетів ЄС. Помітним трендом є підвищення значення екологічного, соціального та корпоративного управління (Environmental, Social, and Corporate Governance — ESG). ESG все частіше з’являється в порядку денному основних стейкхолдерів. Також серед найважливіших пріоритетів, значення якого у нинішній ситуації лише посилилося — підвищення безпеки в ланцюгах поставок.

Україна як кандидат в ЄС тепер має багато роботи. Статус кандидата вдалося отримати з безпрецедентною швидкістю, але наскільки швидко Україна подолає шлях до повноцінного членства? Загалом наразі 7 країн мають статус кандидата (разом з Україною та Молдовою). Найдовше у цьому статусі перебуває Туреччина (з 1995 р.). «Я сподіваюсь, що ЄС буде більш гнучким, а ви засвоїте всі уроки, щоб якомога швидше долучитися до європейської сім’ї. Я бачу, що у вас є потенціал це зробити, — зазначив М. Пількевич, — Європа буде виглядати зовсім по-іншому, зокрема через Україну. Європа також планує пришвидшувати свої реформи. Мені здається, що у довгостроковій перспективі це буде досить позитивний процес для усього ЄС».

Якщо поглянути на перспективу до 2030 р., на сектор охорони здоров’я впливатимуть цифрові технології, а основними драйверами росту фармацевтичного ринку будуть інновації. Межі між пристроями, засобами діагностики та методами лікування стираються, потенційно створюючи революцію в генеруванні даних. Спеціальні застосунки та технології підтримують та доповнюють інноваційні препарати. Великі технологічні платформи надають інновації, що безпосередньо охоплюють пацієнтів, розмивають різницю між профілактикою та лікуванням. Розвиток технологій передової терапії — РНК, клітинної, генної інженерії — потребуватиме нових компетенцій, технологій та співпраці між різними країнами. Наше майбутнє виглядає дуже технологічним.

Важливим чинником виступає цифрова зрілість систем охорони здоров’я, але різні країни розвиваються різними темпами. «Я уважно спостерігаю за тим, як Україна цифровізується як країна. Цифрова зрілість української системи охорони здоров’я вже на досить високому рівні, і, ймовірно, ситуація лише покращуватиметься. Компанія IQVIA готова консультаційно допомогти органам влади України з передачею ноу-хау та технологій», — зазначив спікер.

Війна в Україні спричинила нові виклики для систем охорони країн Східної Європи. Серед них різке підвищення попиту через наплив біженців, призупинення частини клінічних досліджень, зростання витрат, додатковий тиск на системи охорони здоров’я, тощо. Країни, що активно допомагають Україні, вийшли із зони комфорту, намагаються адаптуватися до поточних викликів та допомогти українським біженцям отримувати належний доступ до системи охорони здоров’я та ліків.

IQVIA також занепокоїлася питанням, як допомогти Україні. Зокрема, у співпраці з Proxima Research International створено сервіс, що допомагає біженцям та лікарям знайти локальний аналог рецептурних ліків, які пацієнт приймав в Україні — Script Translator (ukrainemedlist.solutions.iqvia.com). Також у нагоді може стати сервіс із пошуку ліків за брендом або міжнародною непатентованою назвою по всій Європі — Product Finder (ukrainemedlist.solutions.iqvia.com/prodsearch). Також IQVIA надаватиме безкоштовну послугу перекладу медичної документації в рамках партнерства з платформою Exfluency для українських біженців, які потребують термінового лікування.

Інвестувати не можна економити — де поставити кому глобальному гравцю?

Як у 2020 р., так і тим паче у 2022 р. знову попереду — невизначеність. Єдиною константою залишається постійність змін. Ми знаємо, що попереду будуть нові виклики, проте не знаємо, якої форми вони набудуть. Тому потрібна система, яка допоможе в цій ситуації великої невизначеності рухатися вперед і навіть досягати успіху. Як казав Чарльз Дарвін, виживає не найсильніший або розумніший, а той, хто краще адаптується до змін.

«Ми більше не живемо у світі, де точно знаємо, що принесе завтра. Тож, не можна покладатися на традиційний менеджмент, розрахований на усталені способи роботи. Ми маємо покладатися на agility (спритність, гнучкість), — зазначив Пол Сіммс, головний виконавчий директор Impatient Health. — Потрібно забути про довге та кропітке планування того, що зрештою може не спрацювати. Ви повинні бути наче стартап. Легко ступаючи, крок за кроком, нащупувати свій шлях, бути готовими у будь-який момент його скоригувати або трошки відступити назад, щоб повернутися на правильну дорогу. Не варто боятися діяти інакше, не так, як звикли досі».

Доповідач запропонував ряд складних правил, які мають допомогти, якщо ви робите щось нове.

Робіть помилки. Навмисне. Будьте експериментальними. Майк Реа (Mike Rea), виконавчий директор IDEA Pharma, що спеціалізується у сфері інновацій, говорить, що профіль цільового продукту вбиває інновації; мета полягає в тому, щоб бути ітеративним, а не бути правим; не слід шукати доказів концепції, а шукати докази концепцій.

Відповідальність важливіша за талант. Підзвітність визначає правильні процеси, що створює культуру навчання. І це навчання приваблює розумних людей.

Навчання — найважливіша складова (важливіша навіть, ніж дохід чи залучення). Уникайте метрик «марнославства». Зважайте на прибуток, а не дохід, лояльність (повернення), а не трафік тощо.

Не концентруйтеся на пересічному споживачеві. Класифікація покупців за їхнім ставленням до нових товарів розрізняє ентузіастів (новаторів), візіонерів (ранніх прихильників), прагматиків (рання більшість), консерваторів (пізня більшість) та скептиків (ті, що відстають). Якщо ви створюєте щось нове — опирайтеся на ентузіастів та візіонерів.

Не слухайте, коли клієнти кажуть, чого вони хочуть. Споживач, безумовно, знає, чого хоче, але лише в короткостроковій перспективі. Та він не усвідомлює найближчі можливості. Най­успішніші бізнесмени-новатори (як Стів Джобс та Ілон Маск) самі задають своїми ідеями темп і напрямок розвитку світу.

Навчайтеся швидко, використовуючи мінімально життє­здатний продукт (Minimal Viable Product — MVP). MVP-продукт використовується для тестування ідей з мінімальними затратами ресурсів, що більше відповідає вимогам agile-менеджменту. Нехай ринок вирішує, чи ідея/проєкт є успішним.

Яким є найкращий рецепт для відновлення індустрії?

Про відновлення фарміндустрії потрібно думати вже зараз. На думку Володимира Ігнатова, виконавчого директора AIPM Ukraine, розглядаючи це питання, варто мати на увазі 2 речі. Перше — Україна офіційно стала кандидатом у члени ЄС. Попереду дуже багато роботи, адже з новим статусом держава отримала ряд вимог в частині проведення реформ, щоб у майбутньому стати повноцінним членом європейської спільноти. Система охорони здоров’я загалом та фармацевтичний сектор зокрема також розглядатимуться через призму цих реформ. «Нас уже оцінюють. Це не питання гармонізації колись. Це вже питання гармонізації зараз» — зазначив спікер. Друге — працюючи над нормативними документами та баченням системи охорони здоров’я, потрібно дивитися не на те, що в ЄС є сьогодні, а над чим вони працюють на завтра. Інакше ми неминуче відставатимемо, замість того, щоб бути в паритеті. Тут у нагоді мають стати цифрові технології та цифрова трансформація.

Американська торговельна палата в Україні і Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) багато працювали над гармонізацією українського законодавства з європейським. За останні роки було зроблено чимало. Зокрема, впроваджено оцінку медичних технологій, запущено процеси діджиталізації, відбулися певні зміни в технічних регламентах. Але багато роботи ще попереду.

«Наші майбутні кроки мають бути пов’язані у першу чергу з новим статусом України. Від того, наскільки швидко ми будемо рухатися, як впроваджуватимемо певні процеси, залежатиме успіх нашої гармонізації. Безумовно, без помилок не обійтися, але ми повинні мати здатність їх виправляти. Маємо працювати на перспективу і дивитися на ті зміни, які плануються в ЄС», — зазначила Марина Бучма, директор зі зв’язків з державними органами Тева Україна, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні.

Вона також відзначила, що навіть у найважчі часи фармринок продовжував працювати. Процеси, які з об’єктивних причин пригальмовувалися, швидко відновлювалися. «Це показує, що фармацевтична індустрія має ту саму спритність (agility). Ми можемо швидко вчитися працювати за новими правилами, не тримаючись за ту «нормальність», яка була до 24 лютого», — прокоментувала спікер.

«Окрім усвідомлення того, що ми рухаємося до європейської спільноти, потрібно ще усвідомити, яке місце фармацевтична галузь України має зайняти в рамках загального ринку ЄС, — зазначив Дмитро Лур’є, менеджер Комітету з охорони здоров’я ЄБА. — Ми могли б дати відповідь на це питання, якби зрозуміли наше місце в Фармацевтичній стратегії для Європи (Pharmaceutical Strategy for Europe — PSE). Це дало б напрямок для розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі, а також інвестиційної привабливості». Одним із завдань на найближчий час, на думку спікера, має стати проведення відповідних консультацій та переговорів.

Також, на переконання доповідача, потрібно відійти від практики великої кількості перехідних етапів. «Нам потрібно одразу в Україні будувати європейську систему», — зазначив спікер.

Найбільшими пріоритетами наразі вбачається підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of industrial Goods — ACAA) щодо медичних виробів, взаємне визнання сертифікатів належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP) щодо лікарських засобів.

Важливим напрямком розвитку нашої країни є діджиталізація. Україна вже показала, що у цій сфері може дати фору багатьом країнам. Галузь охорони здоров’я має стати одним з пріо­ритетів у подальшій діджиталізації.

Євгенія Піддубна, голова комітету охорони здоров’я Спілки українських підприємців, директор з корпоративних комунікацій «Фармак», зосередилася на перспективах розбудови української фарміндустрії, що відображені в плані відновлення України в частині системи охорони здоров’я. Цілі щодо фармацевтичної галузі базуються на проєкті стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 р. та передбачають, зокрема, подальшу гармонізацію з європейським законодавством, стимулювання інвестицій у розвиток локального виробництва ліків та освоєння нових технологій в Україні, клінічних досліджень, діджиталізацію, тощо. «Незважаючи на трагічні події, ми продовжуємо рухатися правильним шляхом і не відходимо від тих стратегічних завдань, які перед собою ставили ще до війни», — зазначила спікер.

«Нам як українському виробнику, звичайно, цікаво бачити себе частиною інтегрованих ланцюжків поставок і виробництва лікарських засобів з Євросоюзом», — додала спікер. Є. Піддубна також наголосила, що після отримання кандидатського статусу зазвичай в країну надходить велика кількість інвестицій та робить найбільший ривок до розвитку. Побажаймо цього нашій країні та фармацевтичній галузі!

Далі буде… У наступних публікаціях ми продовжимо знайомити читачів з перебігом XIII міжнародної конференції «SALES FORCE EFFECTIVENESS 2022». Зокрема, розглянемо доповіді, присвячені трансформації промо-міксу, дослідженню потреб та настроїв професійної аудиторії, трансформації в управлінні персоналом та ін.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті