«Вузьке місце» у працевлаштуванні лікарів з України у Польщі

14 Липня 2022 1:04 Поділитися

У Польщі було подано 2,8 тис. заявок лікарів з інших країн на дозвіл на роботу, а схвалено — 1,8 тис. Серед останніх понад 800 — з України, повідомив очільник міністерства охорони здоров’я Адам Нєдзельский (Adam Niedzielski). Під час пресконференції 8 липня міністр згадав про особливий спрощений порядок отримання дозволу на роботу в Польщі лікарями з інших країн. Її доповнює процедура визнання диплому та видачі дозволів окружними лікарськими асоціаціями (Okręgową Izbę Lekarską). Раніше повідомляли, що, за оцінками члена президії Вищої медичної ради (Naczelnej Rady Lekarskiej), по всій країні не вистачає близько 10 тис. сімейних лікарів.

Проте у повідомленні міністра згадано лише про один бік медалі — визнання кваліфікації лікарів, стоматологів (як і фармацевтів), які отримали дипломи в країнах за межами ЄС, на рівні МОЗ без необхідності їх попередньої нострифікації, шляхом перевірки Центром медичних іспитів (Centrum Egzaminów Medycznych). Але для повноцінного функціонування у професії спеціалісти, що отримали позитивний висновок міністерства, повинні отримати право на практику від лікарських асоціацій.

Звертає на себе увагу значно менша кількість дозволів від асоціацій порівняно з такими МОЗ. Причина — позиція Вищої медичної ради (Naczelna Izba Lekarska — NIL), з якою категорично не згодне профільне міністерство. Так, у повідомленні президента NIL від 1 червня йдеться про 137 заявок відповідно до вищезгаданої спрощеної процедури. З них розглянуто вже 80, при цьому 74 ухвалено щодо права займатися професійною діяльністю (prawa wykonywania zawodu — PWZ).

Чому інші, майже 1800 дозволів, отриманих від міністерства, так і не потрапили на розгляд асоціацій? Причина — суперечка між міністерством та NIL, що триває. Згідно з позицією першого, асоціаціям слід підтверджувати PWZ без окремого розгляду справи, тобто майже автоматично. Протиріччя, що виникли, наразі знаходяться на розгляді Верховного суду (Sąd Najwyższy). Так, президент NIL вважає, що ця вимога міністерства «не має обґрунтування ні в доктрині адміністративного права, ні в правових нормах».

Суперечка з цього питання точиться ще з квітня 2021 р., коли вперше в історії міністр охорони здоров’я оскаржив у Верховному суді постанову NIL. Міністр охорони здоров’я стверджує, що вимога медичного самоврядування щодо підтвердження знання польської мови кандидатами, які подають заяву на PWZ, не випливає з регламенту. Також незаконною є вимога щодо надання висновку про стан здоров’я кандидата від лікаря з медицини праці. Крім того, міністр вважає, що в ситуації, коли він раніше видав рішення про надання згоди особі на заняття професією, районна медична рада не повинна розглядати документи, подані кандидатом, і проводити повне адміністративне провадження, оцінюючи цю процедуру як надлишкову.

Натомість, спираючись на експертні висновки, президент NIL доводить до суду, що вимога щодо знання польської мови є конституційною вимогою кваліфікації, яка дає право на практику лікаря та стоматолога. Вимога стосовно знання польської мови також відображена в законодавстві ЄС, якого Польща зобов’язана дотримуватися, зазначив очільник медичного самоврядування. Також немає підстав для звинувачень щодо способу підтвердження стану здоров’я кандидатами на заняття професійною діяльністю, оскільки стан здоров’я є однією з обов’язкових умов для отримання PWZ і має однаково поширюватися на всіх лікарів, що практикують. Обґрунтовуючи свою позицію, президент NIL сподівається, що Верховний суд не поставить під сумнів автономію самоврядування лікарів, що випливає з Конституції.

Стосовно представників різних професій, на яких розповсюджується спрощений спосіб легалізації перебування тимчасових переселенців, запровадження реєстрації муніципалітетами, працевлаштування на основі повідомлення в бюро праці згідно із законом «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом» (Ustawę o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym; підписано президентом 12 березня) міністерство сім’ї та соціальної політики повідомило на початку липня, що понад 270 тис. біженців з України розпочали роботу на основі нових, спрощених правил. Переважна більшість із них (194 тис.) — жінки. Останніми місяцями найбільше людей знайшли роботу в таких воєводствах: Мазовецькому, Дольношльонському, Лодзінському та Великопольському.

Громадяни України працюють переважно на виробництві, транспорті, складському господарстві та у сферах діяльності, пов’язаних з наданням послуг розміщення та харчування, а також у сільському господарстві та будівництві. Серед звернень від роботодавців також є повідомлення про працевлаштування за такими професіями, як: лікар, медична сестра, доглядальниця за людьми похилого віку та допоміжний медичний персонал.

За матеріалами nil.org.pl; www.cem.edu.pl; dorzeczy.pl

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті