Рецептурний відпуск ліків. Деякі міркування щодо діяльності МОЗ України у регуляторній сфері

Україна обрала шлях реформування галузі охорони здоров’я, тому, безумовно, запровадження відпуску рецептурних лікарських засобів з аптечних закладів лише за призначенням лікаря, тобто за рецептом, є однією з актуальних проблем сьогоденної медицини.


Ю. Гайдаєв

Рецептурний відпуск лікарських засобів є необхідною складовою регулювання фармацевтичного ринку. Відпуск лікарських засобів за рецептом першочергово має забезпечити безпечну та раціональну фармакотерапію, що включає мінімізацію самолікування та попередження надлишкового використання ліків, що може призвести до розвитку ряду побічних, негативних для здоров’я людини, реакцій. Рецептурний відпуск лікарських засобів у країнах ЄС також є ефективним механізмом зменшення затрат на медикаменти.

При цьому, хочемо зауважити, що вирішення даного питання є не лише проблемою недостатнього контролю за лікарями і фармацевтичними працівниками, а й є складовою всієї системи охорони здоров’я. Саме тому підхід у вигляді проекту наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360», на нашу думку, є обмеженим і необґрунтованим. Паралельно погоджуємося з висловлюваннями пана Валерія Стеціва щодо неможливості набуття чинності змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 у частині посилення контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів із аптек та їх структурних підрозділів з 1 грудня поточного року і що проблеми, пов’язані із рецептурним відпуском ліків, не вирішаться протягом 1–2 міс шляхом швидкого прийняття відповідного документа. Разом з тим, хочемо наголосити, що вирішення цього питання також не може обмежитися лише шляхом проведення інформаційної роботи і підготовки фахівців на місцях.

Введення в дію відпуску рецептурних лікарських засобів суворо за рецептом лікаря передбачає виникнення і ряду інших запитань, на які необхідно отримати відповіді ще до введення в дію запропонованих змін.

Так, згідно з проектом, можна констатувати, що досягнення мети «посилення контролю за виписуванням рецептів та відпуском рецептурних лікарських засобів з аптек та їх структурних підрозділів» здійснюється за рахунок внесення змін щодо зберігання рецептурних бланків, а саме «зберігання верхньої частини виписаного Рецепта, до лінії відриву» у лікаря та зберігання рецептурного бланка в аптеках та аптечних пунктах. При цьому в аналізі регуляторного впливу зазначено, що «додаткові витрати державного і місцевого бюджетів відсутні». Хочемо звернутися з питанням: а хто тоді буде платити за рецептурні бланки для виписування рецептурних лікарських засобів? За результатами 2009 р. в Украї­ні обсяг ринку рецептурних лікарських засобів становив 580 млн упаковок. За приблизними підрахунками, якщо виписувати 3 препарати на одному рецепті, то мінімальна кількість рецептурних бланків, якими необхідно буде забезпечити лікувально-профілактичні установи, становить близько 193 млн штук. Якщо вартість одного двостороннього бланку з відривною частиною — 0,05 грн., то загалом сума становитиме близько 10 млн грн. Чи готові бюджети лікарень до додаткових витрат?

В аналізі зазначено, що «розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта — додаткових витрат та часу не передбачається». На нашу думку, обов’язкове виписування рецептів призведе до збільшення звернень пацієнтів до лікарів та часу, відведеного лікарем для хворого. Крім того, зберігання рецептурних бланків в аптеці має передбачати створення місця для їх зберігання, упорядкування даних бланків, можливо, ведення певного реєстру і т.д., що в свою чергу передбачає перерозподіл робочого часу як лікарів, так і провізорів.

Також хотілося б звернути увагу на заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

«Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до набуття чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися через рік після набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних в порівнянні з базовим відстеженням.».

Аналіз яких саме статистичних даних передбачається? Чи включає він перевірку аптечних закладів на наявність рецептурних бланків на відпущені лікарські засоби? Якщо так, то хто її буде здійснювати і як? Чи означає це, що рецептурні бланки, які зберігаються в аптеках, є предметом звітності і повинні бути певним чином упорядковані для подання на вимогу при перевірці?

Не можемо погодитися і з пояснювальною запискою в частині «запобігання корупції». Невже дійсно представники МОЗ вважають, що введення у короткостроковий термін таких змін без підготовки відповідного підґрунтя «не містить ризики вчинення корупційних правопорушень»? Ми притримуємося протилежної думки, а саме, що впровадження жорсткого регулювання рецептурного відпуску лікарських засобів в умовах «бліцкригу», навпаки, створює передумови для розвитку різних корупційних схем.

Що стосується власне проекту, то незрозуміла ситуація зі зберіганням рецептурних бланків в аптечних закладах. По-перше, як вже зазначалося, це вимагає виділення/створення додаткових площ для зберігання. По-друге, згідно з наказом № 360 в рецепті ф-1 дозволяється виписувати 3 найменування лікарських засобів. Як тоді бути у разі, коли ці всі медикаменти знаходяться в різних аптеках? Що робити провізорам? Навіть якщо ми припускаємо, що буде використовуватися штамп «Відпущено», і рецепт буде повертатися хворому для придбання в інших закладах, то як потім бути у разі перевірки аптечних закладів на наявність даного рецепта? Якщо ж таких перевірок не передбачається, то навіщо тоді в проекті прописана умова щодо необхідності збереження рецептів протягом одного кварталу? На наш погляд, тут порушено логіку або пропущено певні моменти відпуску лікарських засобів.

Виникає питання і щодо госпітального сегменту лікарських засобів. Госпітальні лікарські засоби — це препарати, які застосовуються для лікування в умовах стаціонару. Тобто, на дані медикаменти рецепт не повинен виписуватися, оскільки хворий отримує їх безпосередньо у лікувально-профілактичному закладі (або ж у госпітальній аптеці, як в деяких країнах Європи). У нас прийнято відносити до госпітального ринку ті ліки, які закуповуються за кошти цих закладів. При цьому ні для кого не секрет, що значна частина медикаментів, які використовуються в стаціо­нарі, пацієнт закуповує самостійно. Так, за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research» (докладніше див.: «Щотижневи АПТЕКА» № 42 (763) від 1 листопада 2010 р.), в ТОП лікарських засобів за результатами аптечного продажу у січні–вересні 2010 р. входять такі лікарські засоби, як Актовегін, Натрія хлорид, Цефтріаксон, Мілдронат — основні медикаменти госпітального сегменту.

Тобто, запровадження відпуску лікарських засобів, які застосовуються в стаціонарі лише за наявності рецепта, обмежить доступність стаціонарних пацієнтів до лікарських засобів, які застосовуються при стаціонарному та амбулаторному лікуванні, і практично перекриє доступ до лікарських засобів, які застосовуються лише в умовах стаціонару (інфузійні розчини, антикоагулянти та ін.) Крім того, хоча наказ МОЗ № 360 і передбачає виписування рецептів на ліки у стаціонарі, але хочемо звернути увагу, що виписування рецепту на лікарські засоби лікарем у стаціонарі є порушенням ст. 49 Конституції України, де закріплено, що в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.

Користуючись нагодою, хотілося б висловити власну думку з приводу можливості виписування рецептів у двох примірниках: перший для пред’явлення в аптечному закладі, а другий — для пацієнта. Слід звернути увагу на економічну складову даного питання, адже друк рецептурних бланків передбачає грошові витрати.

Щодо впровадження обов’язкового виписування лікарського засобу у вигляді міжнародної непатентованої назви (МНН) латинською мовою, то тут є декілька пересторог.

Чи вдасться уникнути помилок у рецептах (адже часто рецепти виписує медсестра зі слів лікаря) та нерозуміння з боку фармацевтів лише шляхом пригадування лікарями і фармацевтами правил виписування рецептів? Адже повернення пацієнта до лікаря у разі неправильно виписаного рецепта викличе як обурення пацієнта, так і збільшення черги до лікаря.

Як швидко фармацевт в аптеці на сьогодні зможе зорієнтуватися, які торговельні назви відповідають виписаній МНН? Крім того, що на ринку України знаходиться більше ніж 11 тис. препаратів у вигляді готових лікарських форм, ще й програмне забезпечення сучасних аптек орієнтоване на шлях пошук лікарських засобів у базі за торговельною назвою.

Деякі лікарські засоби з однаковими діючими речовинами належать до різних груп лікарських засобів: рецептурних і безрецептурних.

Наприклад, лікарські засоби, що містять діючу речовину ібупрофенІбупром табл. 200 мг виробництва «ЮС Фармація» (Польща) — дозволений до відпуску без рецепта. Тоді як Ібупрофен табл. 200 мг виробництва «Технолог» (Україна) і «Дарниця» (Україна) є рецептурними препаратами і, відповідно, їх відпуск дозволений лише за рецептом.

Ще одним прикладом можуть бути комбіновані лікарські засоби, які містять пітофенон, фенпіверинію бромід і метамізол натрію. Так, Баралгінус, Ревалгін у вигляді таблеток — рецептурні, в той час як Спазмалгон, Спазган, Реналган у вигляді таблеток входять до списку дозволених до відпуску без рецепта.

Чи необхідно виписувати лікарю рецепт на дану діючу речовину? Які лікарські засоби має право відпустити фармацевт без рецепта лікаря?

Логічно виникає питання про виписування лікарських засобів, до складу яких входить декілька діючих речовин. Як у такому випадку фармацевт швидко і правильно може запропонувати пацієн­ту відповідні лікарські засоби, не кажучи вже про можливості лікаря виписати такий рецепт?

Запропоновані МОЗ зміни, на нашу думку, сьогодні можуть призвести лише до додаткових економічних витрат з одночасним зниженням доступності лікарських засобів для пацієнтів, збільшенням черг до лікарів та фармацевтів та підвищенням попиту на безрецептурні лікарські засоби як з позиції пацієнтів, так і з позиції виробників лікарських засобів (у виробника буде мотивація потрапити у список безрецептурних препаратів).

Підсумовуючи вищевикладене, хочемо наголосити, що відпуск рецептурних лікарських засобів лише за рецептами лікарів є важливою складовою як регулювання фармацевтичної галузі, так і забезпечення безпечного, раціонального та ефективного медикаментозного лікування. При цьому хочемо зазначити, що перш ніж рішуче впроваджувати зміни щодо відпуску лікарських засобів, необхідно проаналізувати існуючу ситуацію з усіма її недоліками, нюансами і перевагами, системно оцінити можливості проведення реформ і повністю передбачити можливі наслідки. Адже ринок лікарських засобів — це не полігон для експериментів, а населення України — не мішені.

Юрій Гайдаєв, народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров’я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності
Наталія Дацюк, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Ілюстрація(©) Ministr84/Dreamstime.com /Dreamstock.ru
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Л.К. 16.12.2010 1:30
Погоджуюсь з автором відносно буйного розквіту корипційних схем у разі рецептурного відпуску. Медрепи, "свої" аптеки, і т.д і т.п. (Відкати, відкати і відкати!). Якщо це, а не пацієнт, є метою, то кращого шляху, ніж "рецептурний у подібній викладці" тяжко вигадати.
Ирина 17.12.2010 12:19
Полностью согласна с авторами статьи.Хочу ещё добавить,что при выписывании врачом рецептов по международным названиям ответственность при выборе препарата ляжет на провизора.
я 17.12.2010 2:47
Блин!!! Задрали эти комментарии "специалистов"!!!! Сначала ПРОЧИТАЙТЕ приказ по внесению изменений, а потом давайте свои "ценные" замечания!!! Там НЕТ выписывания по международному названию!!! И прописан порядок действий, если по рецепту отпускают не всё, что в нем выписано. По поводу увеличения нагрузки на врача и провизора: врач ОБЯЗАН выписывать рецепт - это его работа, провизор ОБЯЗАН отпускать рецептурные препараты по рецепту.
П.В.М. 19.12.2010 12:24
У в випадку посилення контролю за рецептурним відпуском, значно зміниться структура фармрику. А саме, виробники будуть реєструвати переважно безрецептурні ліки, приклад навів автор щодо комбінованих ліків, і як наслідок аптечні кіоски отримують друге дихання.
Виктор 21.12.2010 11:08
Роздрібна торгівля ліками належить в основному не спеціалістам, а тим в кого були гроші. І основна мета цих людей робити гроші на ліках, на хворобах і горі людей. Рішення про правила торгівлі лік. засобами повинні прийматися профільними асоціаціями, які повинні очолювати науковці , а не бізнесмени і депутати які мають свій інтерес в бізнесі , а не думають логічно. Всі закони , накази пишуться під себе. Не потрібно вигадувати колесо, візьміть модель Европи і не знущайтесь над рядовими працівниками охорони здоровя.
Иванна 22.12.2010 8:59
Врачи,безусловно ОБЯЗАНЫ выписывать рецепты,но перестали они это делать не по своей вине,и с тех времен,когда рецепты выписывались,количество врачей,и особенно узких специалистов,уменьшилось в разы,уважаемый!Чиновники в столице не видят кто сидит на приеме,и какой контингент в очереди.Лечатся за границей и играются с рецптурой-безрецептурой!Очередная попытка решить проблему "с хвоста".А в районной поликлинике можно неделями не попасть к невропатологу,окулисту и т.д.Рецепты,епрст..

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті