Як зберегти психологічну стійкість в умовах війни?

Наразі українці знаходяться під впливом величезного стресу. Наша увага прикута до стрічки новин, переповненої повідомленнями про хід війни. Багато людей втрачають стабільність у роботі та доходах, знаходяться під обстрілами, сумують за близькими та за покинутими домівками. Населення знаходиться у нервовому стані. А спеціалісти, робота яких пов’язана з обслуговуванням великої кількості людей, зокрема у місцях з підвищеним ризиком, знаходяться під особливо сильним ударом. Це, безумовно, стосується і фармацевтів. Їм критично необхідно вміти стабілізувати свій психічний стан, чинити опір стресу та проявляти життєстійкість. Тож, кафедра управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету провела черговий практичний онлайн-семінар на тему «Психологічна стійкість (резилієнтність) спеціалістів фармації в умовах війни». Семінар провела практикуючий психолог, доцент кафедри Анастасія Бровченко, яка, окрім іншого, дала конкретні рекомендації фармацевтам щодо підвищення психологічної стійкості.

Наразі у багатьох українців може виникати відчуття, що тривала криза все більше об’єднує людей. У нас можуть відкриватися внутрішні сили, про які ми раніше навіть не знали. За словами практикуючого психолога А. Бровченко, у цього є наукове пояснення.

Було встановлено, що після пережитих психотравматичих подій люди, як це не дивно, можуть демонструвати феноменальне посттравматичне зростання. Наприклад, вони можуть відчувати більшу готовність справлятися з випробуваннями. Безумовно, часом обставини змушують нас «похитнутися». Однак це також нормально. Головне — мати навичку вставати після «падінь».

У такому разі психологи користуються запозиченим з фізики терміном «резилієнтність» — здатність твердих тіл відновлювати свою форму після механічного тиску. У психологічному трактуванні мова йде про вміння бути стійким, стикаючись із труднощами. Однак існує важливий нюанс — стійкість не має бути залізобетонною та ригідною. У складних ситуаціях варто бути гнучкими та отримувати з них життєві уроки. Гарною метафорою є дерева, які гнуться під натиском вітру, але не ламаються.

Аби розвинути таке вміння, Американська психологічна асоціація (American Psychological Association) пропонує звернути увагу на 4 важливі компоненти.

1. Будуйте зв’язки з іншими людьми

А. Бровченко пояснила, що перш за все мова йде про визначення пріоритетів у стосунках. «Зосередьтеся на пошуку надійних та здатних до співчуття людей, які підтримають ваші почуття. Біль від травматичних подій може змусити людей ізолюватися, але важливо приймати допомогу та підтримку від тих, хто піклується про нас. Іноді хтось може вважати себе абсолютно самотнім та просто не помічати людей, які готові його підтримати», — зазначила спікер.

Наступний компонент цієї рекомендації — діліться переживаннями.

«Якщо у вас є близькі, дружні та довірливі стосунки не тільки у сім’ї, а й на роботі, діліться своїми переживаннями. Не бійтеся розкривати свою душу. Поцікавтеся, що допомогло, наприклад, вашим колегам впоратися з подіб­ними до ваших складнощами. Такі обговорення можуть допомогти вам отримати розуміння ситуації та нові ідеї, що можуть стати у нагоді для вирішення ваших труднощів. Якщо у вас немає таких людей поруч або ви відчуваєте себе повністю знесиленими, це може бути нагодою для того, щоб звернутися до фахівця-психотерапевта», — зауважила А. Бровченко.

Психолог зробила особливий акцент на тому, що під час війни з’явилося достатньо багато інтернет-ресурсів (у соціальних мережах, групах Telegram, Viber тощо), у яких можна отримати безкоштовну та, що дуже важливо, кваліфіковану допомогу у питаннях, що стосуються переживань під час війни.

Крім того, рекомендується приєднуватися до різноманітних груп. Активність у громадських групах, релігійних громадах, інших місцевих організаціях може надати соціальну підтримку та допомогти повернути надію.

2. Піклуйтеся про здоров’я

Догляд за тілом є повноцінною практикою щодо підтримання не тільки фізичного, а й психічного здоров’я. Правильне харчування, достатня тривалість сну, вода, регулярні фізичні вправи — це фактори, які можуть зміцнити тіло та надати можливості адаптуватися до стресу, зменшити відчуття тривоги та депресію.

Крім того, письмові практики, йога, молитва чи медитація також можуть допомогти людям налагодити зв’язки та відновити надію.

«Коли ви ведете щоденник, медитуєте, міркуєте про позитивні сторони свого життя і згадуєте про те, за що ви вдячні (навіть під час особистісних випробувань), це посилює можливість впоратися зі складними ситуаціями, пережити їх», — наголосила спікер.

Також психологи радять уникати методів, які мають негативні наслідки. Спокусливо замаскувати біль алкоголем, антидепресантами чи якимись іншими речовинами. Але це те саме, що лікуватися знеболювальними. Натомість варто зосередитися на наданні вашому організму ресурсів для управління стресом, а не на тому, щоб взагалі усунути відчуття стресу.

Разом з тим А. Бровченко радить звернути увагу на достатньо відомий на сьогодні напрямок майндфулнес. Цей незвичний термін описує базову здатність людини бути повністю присутньою, усвідомлювати, де вона знаходиться, що робить і при цьому не мати занадто бурхливих реакцій та приголом­шення від того, що відбувається навколо.

Вправа майндфулнес

Існує досить широкий спектр доступних та простих технік майндфулнес. У якості прикладу А. Бровченко навела вправу «Що всередині, що зовні?». Для її виконання необхідно поставити повідомлення на свій телефон або наклеїти навколо стікери з питаннями «Що всередині, що зовні?».

Коли упродовж дня ви будете бачити ці запитання, необхідно зосередитися на наступному:

  • • що відчуваєте в тілі: наприклад, десь щось коле, зручно, незручно, тепло, холодно тощо;
  • • про що думаєте: які думки є в голові?
  • • яку емоцію відчуваєте: тривожність, спокій, нудьга;
  • • що навколо мене: необхідно озирнутися навкруги, прислухатися до звуків.

За словами психолога, цю вправу можна зробити буквально за 5–10 с, однак вона здатна неймовірно підвищити вашу усвідомленість.

«Спробуйте і скоро ви зі здивуванням помітите, що через день, тиждень або навіть через рік з легкістю зможете пригадувати оці моменти вашої усвідомленості. Відчути, що ви насправді живете на всі 100%».

3. Знайдіть мету

Першим пунктом цієї рекомендації психолог виокремила допомогу іншим. Наприклад, це може бути посильне волонтерство, донати чи підтримка друга в тяжкі часи. Безу­мовно, ви можете не тільки допомагати іншим, але й знайти сенс та ціль власного шляху. Разом з тим вміння поділитися власними ресурсами, як не дивно, може суттєво примножувати наші власні резерви.

Також будьте ініціативним. Так, це корисно визнати та прийняти свої емоції у тяжкі часи, але також важливо запитувати себе: а що я можу зробити з цією проблемою прямо зараз? Якщо проблеми здаються занадто великими, щоб вирішити їх, ви можете розбити їх на керовані відрізки.

Рухайтеся до своїх цілей. Розробіть кілька реа­лістичних цілей або поставте 1 ціль та розбийте її на декілька завдань. Постійно робіть те, що дозволить вам рухатися до того, чого ви прагнете. Навіть якщо маленькі кроки здаються незначними, просто продовжуйте їх робити і досить скоро ви зможете опинитися значно ближче до того, чого ви хочете досягти.

Шукайте можливості для пізнання. Люди часто відмічають, що внаслідок боротьби вони виросли. Наприклад, після трагедії чи труднощів повідомляють про кращі стосунки та відчуття сили. Це може підвищити відчуття власної гідності та вдячності життю.

4. Підтримуйте здорові думки

Думайте про речі в перспективі. А. Бровченко зазначила, що те, як людина думає, зумовлює її стійкість під час зіткнення з перешкодами. Вона пояснила наступне:

«Можливо, ви не зможете змінити цю стресову ситуацію повністю, від і до, але ви можете змінити спосіб інтерпретації та реагування на неї. Дозвольте змінам з’являтися у вашому житті. Незважаючи на миттєвий негатив, надалі перед вами можуть відкритися нові можливості, нові горизонти. Прийміть, що зміни — це частина нашого життя».

Підтримуйте надію. Безумовно, важко залишитися позитивним, коли життя не йде за нашим сценарієм. Однак оптимістичний світогляд дає можливість сподіватися, що з нами обов’язково відбудуться гарні речі.

Психолог радить візуалізувати, уявити собі те, що вам хочеться, а не перейматися тим, чого ви боїтеся. Так, ми не можемо змінити факт, що в нашому житті трапляються стресові події чи ситуації, але ми можемо навчитися змінювати свою відповідь на них. Навіть найменші зміни є дуже цінними і важливими.

Навчайтеся зі свого минулого. Проаналізуйте те, хто або що було корисним для вас у минулому, завдяки чому ви можете ефективно реагувати на складні ситуації. Згадайте, де ви змогли знайти сили та запитайте себе, що вам дав цей досвід.

Римма Москаленко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті