Як стрес пов’язаний з розвитком серцево-судинних захворювань?

Стрес — нормальна частина життя. Він може бути пов’язаний із фізичними чинниками, наприклад, хворобою, недостатньою кількістю сну, або емоційними факторами: смерть близьких, хвилювання через фінансові проблеми, сильний тиск повсякденних зобов’язань, які змушують відчувати, що ситуація виходить з-під контролю. Люди, у яких в житті начебто все добре, теж можуть переживати стрес, наприклад, пов’язаний з високою конкуренцією у професійній сфері або незбалансованістю між роботою та особистим життям. Реакція організму на стрес має на меті захистити вас. Стресова ситуація запускає ланцюг подій. Організм виділяє адреналін — гормон, який тимчасово викликає прискорення дихання та пульсу і підвищення артеріального тиску. Ці реакції готують тіло до вирішення ситуації — «боротися або втікати». Але хронічний (тобто постійний) стрес може спричинити підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Дослідження у цій сфері

Щодо того, як стрес може бути пов’язаний з підвищенням ризику розвитку серцево-судинних захворювань, існує багато досліджень. Так, у ході випробувань ученими з Гарвардської медичної школи (Harvard Medical School) встановлено зв’язок між активністю в певній ділянці мозку та подальшим розвитком серцево-судинних хвороб. Вони провели два взаємодоповнювальних дослідження. У першому (більшому) випробуванні вчені виявили, що зв’язок між активністю мигдалеподібного тіла та розвитком серцево-судинних подій асоційований з підвищенням активності структур кісткового мозку та запаленням стінки артерій. У другому (меншому) дослідженні розглядали конкретно запалення стінки артерій і активність мигдалеподібного тіла у людей із сильним стресом й знову виявили зв’язок між підвищеною активністю мигдалеподібного тіла та сильнішим запаленням стінки артерій. У осіб, які вважали себе більш схильними до стресу, також частіше відмічали вищий рівень активності в зоні мигдалеподібного тіла.

Однак слід враховувати, що дослідження було відносно невеликим (близько 300 осіб). У більш масштабному випробуванні використовували раніше зібрані дані людей, які пройшли обстеження з інших причин, головним чином з приводу онкопатології. Незважаючи на те, що мав би пройти принаймні один рік після одужання, це потенційно могло вплинути на результати. Для меншого дослідження було обрано 13 осіб з підвищеним тягарем хронічного стресу, тобто посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) в анамнезі.

У дослідженні вчених із Каролінського інституту (Karolinska Institutet), Уппсальського університету (Uppsala universitet), Університету Ісландії (Háskóli Íslands) та Стокгольмського університету (Stockholms universitet) оцінено зв’язок між розладами, пов’язаними зі стресом (зокрема ПТСР), і подальшим ризиком виникнення серцево-судинних захворювань. Дослідники дійшли висновку, що у людей з розладами, пов’язаними зі стресом, відмічають підвищену ймовірність виникнення серцево-судинної патології незалежно від статі, сімейного становища, історії соматичних/психіатричних захворювань та супутніх хвороб.

Хоча ключові механізми залишаються неясними, було запропоновано декілька потенційних пояснень цього зв’язку. Так, фізіологічний вплив гострого стресора може безпосередньо позначатися на серцево-судинній системі (наприклад підвищення артеріального тиску), що, як наслідок, може створювати умови для виникнення гострих серцево-судинних подій, а також подальшого розвитку артеріальної гіпертензії, ендотеліальної дисфункції та артеріо­склерозу. Також стрес може бути пов’язаний зі зміною поведінки (наприклад паління, порушення сну).

Слід зазначити, що одними з основних занепокоєнь щодо цього дослідження є ризики зворотної причинності (коли спочатку помічають кардіологічні симптоми, а потім діагностують розлади, асоційовані зі стресом) та упередженість спостереження (пацієнти з розладами, пов’язаними зі стресом, можуть частіше відвідувати медичні заклади, ніж інші, що призводить до вищої ймовірності діагностування серцево-судинного захворювання).

Тривога

Стрес і тривога є частиною природної реакції організму на небезпеку. Фізичні симптоми тривоги можуть бути особливо шкідливими для людей із захворюваннями серця. Коли людина хвилюється, її тіло реагує таким чином, що створює додаткове навантаження на серце. Тривога може бути пов’язана з такими розладами та факторами ризику, як прискорене серцебиття/тахікардія (у серйозних випадках може перешкоджати нормальній роботі серця та підвищувати ризик раптової його зупинки); підвищення артеріального тиску (якщо воно є хронічним, це може призвести до ішемічної хвороби серця, ослаблення серцевого м’яза та серцевої недостатності); зменшення варіабельності серцевого ритму (може призвести до підвищення частоти смертей внаслідок серцевого нападу).

Також слід зазначити, що панічний розлад може бути дуже схожим на серцевий напад, адже відчуття сильного збудження та жаху часто супроводжуються запамороченням, болем у грудях, дискомфортом у шлунку, задишкою та прискореним серцебиттям. Особа з ПТСР часто має проблеми з тим, що пов’язано з інцидентом, який спричинив її стан, і відчуває нервозність та відчуженість. При обсесивно-компульсивному розладі людину переслідують певні думки та хвилювання, які змушують її виконувати одні й ті самі дії знову і знову. Наприклад, особа, одержима передбачуваними серцево-судинними симптомами, які перевірив і усунув лікар, може досліджувати їх або знаходити нові годинами поспіль.

Тривожні розлади супроводжуються високим ступенем страху та невпевненості. Інколи вони можуть заважати пацієнту дотримуватися порад і плану лікування, складеного кардіологом, що може мати серйозний вплив на процес одужання. Тривога може заважати додержанню встановлених режимів фізичних вправ, прийому призначених ліків, здорової дієти, отриманню належної кількості якісного сну, відновленню зв’язку з друзями та родиною, поверненню до виконання робочих та сімейних обов’язків.

Залежно від тривалості, тяжкості та типу тривоги лікування може включати психотерапію, медикаментозне лікування або їх комбінацію. Поширеним методом є когнітивно-поведінкова терапія, яка включає три основні компоненти. Перший — управління тривогою, щоб утримати пацієнта від надмірної концентрації на занепокоєнні щодо майбутнього, яке неможливо контролювати, і допомогти йому зосередитися на теперішньому. Другий — когнітивна реструктуризація. Люди з тривожними розладами схильні «катастрофізувати» або надавати надто великої ваги можливості катастрофічних чи апокаліптичних подій. Когнітивна реструктуризація — через взаємодію між пацієнтом і терапевтом — є серією логічних кроків, які мають на меті довести, що спотворення подій і ситуацій не є здоровим. Третій — експозиційна терапія, яка має на меті поступове та багаторазове піддавання пацієнта дії чи середовищу, що викликає тривогу. Успішний результат досягається тоді, коли людина може ефективно керувати тривогою.

Синдром розбитого серця

Синдром розбитого серця, також відомий як стресова кардіоміопатія, або синдром Такоцубо, виникає раптово (та швидко минає), коли людина відчуває раптовий гострий стрес, який може спричинити швидку оборотну слабкість серцевого м’яза. Симптоми синдрому розбитого серця можуть імітувати ознаки серцевого нападу (біль у грудях, задишка, підвищене потовиділення, запаморочення).

Це стається через те, що серцевий м’яз може бути переповнений великою кількістю адреналіну, який раптово виробляється у відповідь на стрес. Надлишок адреналіну може спричинити звуження дрібних артерій, які постачають кров до серця, викликаючи тимчасове зниження її притоку. Крім того, адреналін може безпосередньо зв’язуватися з клітинами серця, спричиняючи надходження великої кількості кальцію в клітини. Таке велике споживання кальцію може перешкоджати належному функціонуванню клітин серця. Вплив адреналіну на серце під час синдрому розбитого серця є тимчасовим і повністю оборотним — серце зазвичай повністю відновлюється протягом кількох днів або тижнів.

Як зменшити вплив стресу?

Люди по-різному реагують на стресові ситуації: одні — різко, інші — спокійно. На щастя, є способи зменшити вплив стресу на організм.

Спробуйте визначити ситуації, які викликають у вас стрес. Це може бути важко, однак намагайтеся контролювати свої психічні та фізичні реакції. Фізичні вправи можуть допомогти протидіяти шкідливому впливу стресу. Також можуть бути корисними заняття тим, що розслаблює і подобається.

Дуже важливо мати соціальну підтримку. Наявність людини, з якою можна поговорити і довіритися, чи належність до певної групи однодумців, друзів може сприяти зниженню рівня стресу. І, навпаки, відсутність соціальної підтримки може підштовхувати до того, аби вдатися до таких способів боротьби зі стресом, як надмірне вживання алкоголю, паління, «заїдання» проблеми. Однак алкоголь, тютюн і кофеїн можуть, навпаки, посилити відчуття тривоги та підвищити стрес.

Не використовуйте стрес як причину не займатися фізичними вправами, не слідкувати за тим, щоб мати збалансований здоровий раціон харчування. Навпаки, перерви на прогулянку або фізичні вправи можуть допомогти відволіктися. Також дуже важливо добре висипатися. Дорослій людині потрібно 7–9 год сну.

Катерина Дмитрик
за матеріалами http://www.bhf.org.uk,
http://www.thelancet.com, http://www.bmj.com, http://www.urmc.rochester.edu,
http://www.hopkinsmedicine.org, http://www.heart.org
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті