Фаворити року 2023 р. — живі організми з особливою роллю для науки та практики

Є така традиція, яку підтримують вже не одне десятиріччя, — поглиблювати та оновлювати у середовищі фахівців знання про одну з рослин, грибів та бактерій, що відіграють значну роль у біоценозі та господарстві людини, у тому числі медицині та фармації. Для цього кожного року обирають одну з них і присвячують їй найбільше зусиль в інформаційному полі. У подальшому ці знання може бути використано для заохочення подальших досліджень та практичних розробок у медицині, фармації, ветеринарії тощо.

Зокрема, «зелені фаворити» року мають непересічне значення в якості лікарських рослин, продуктів харчування, об’єктів сільськогосподарського виробництва та не тільки…

Божий дар

Особливий рік, особлива рослина. За версією Асоціації зі сприяння природному зціленню імені Теофраста Бомбаста фон Гогенхайма — «Paracelsus eV» (NHV Theophrastus) — це виноград культурний (Vitis vinifera) — представник рослинного світу, що максимально укорінений в християнській культурі. «Вино — це дар Божий. І я кажу про всю рослину, а не лише про дрібну краплю! — наголосив Конрад Юнгнікель (Konrad Jungnickel), натуропат і голова відбіркової комісії. — Виноградна лоза має велику кількість лікувальних речовин, особливо в її плодах і насінні, навіть у листі». Червоне листя лози визнане для лікування проблем з венами, виноградні кісточки та шкірка містять, серед іншого, антиоксидант і поліфеноли, що захищають клітини.

Виноград багатий на первинні та вторинні метаболіти, такі як поліфеноли. Поліфеноли та фенолкарбонові кислоти мають сильні протизапальні, протиракові та імуномодулюючі властивості. Хоча їх розподіл у різних тканинах сильно варіює, навколоплідник і насіння винограду багаті на поліфеноли та фенолокислоти. Листя і насіння виноградної лози є смачними і корисними інгредієнтами середземноморської кухні.

Ще один природний антиоксидант

Імбир (Zingiber officinale) — фаворит 2023 р. за версією Міжнародної ботанічної асоціації (International Herb Association — IHA). Більшість біоактивних сполук у складі імбиру має антиоксидантні та протизапальні властивості. Вони діють, захищаючи від оксидативного стресу, зменшуючи кількість активних форм кисню, відповідальних за перекисне окиснення ліпідів. Наприклад, зінгерон — летка біоактивна сполука, що виявляє широкий спектр фармакологічної активності та відносно нетоксична. Він міститься у сушеному імбиру, а також може бути отриманий синтетичним шляхом. Дослідження свідчать про фармакологічну активність — проти­ракову, антиоксидантну та антимікробну (Ajanaku C.O. et al., 2022).

Кореневища імбиру широко використовуються в традиційній медицині для лікування артриту, болю в шлунку, неалкогольної жирової хвороби печінки, ревматизму, синдромів нервової системи, астми, цукрового діабету та нудоти, спричиненої вагітністю або хіміотерапією. З’являється все більше даних про гіпо­глікемічні властивості імбиру, а також обговорюється можливість того, що він зменшує глікемічний вплив дієти (Subodhini Wijewardhana U., 2022).

Шавлія звичайна

Завдяки широкому використанню в минулому і на сьогодні та великому потенціалу для подальших досліджень міждисциплінарна група з вивчення історії розвитку лікарських рослин (interdisziplinäre Studienkreis Entwicklungsgeschichte der Arzneipflanzenkunde), Німеччина, обрала шавлію звичайну (Salvia officinalis) лікарською рослиною 2023 р.

Шавлія звичайна є однією з найвідоміших і найпопулярніших лікарських рослин, яку застосовують при диспептичних явищах (печія, метеоризм), підвищеному потовиділенні та для зовнішнього симптоматичного лікування при запаленнях слизової оболонки рота та горла, а також шкіри. У 2016 р. Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) визнало вищезазначені традиційні показання до застосування певних продуктів (таких як чай або екстракти), виготовлених із листя шавлії, через тривале використання без достатніх клінічних доказів (EMA/HMPC, 2016).

Нещодавно показано нейропротекторну активність, зокрема інгібування ацетилхолін­естерази різними видами шавлії, що може становити інтерес для лікування пацієнтів із хворобами Паркінсона та Альцгеймера (Althobaiti N.A. et al., 2022; Presti-Silva S.M., 2023). Однак для цього необхідні подальші дослідження.

Прабатьківська злакова культура

Визнаючи необхідність адаптації землеробів до несприятливих, мінливих кліматичних умов та нестачі технічних засобів, Продовольча та сільськогосподарська організація (Food and Agriculture Organization — FAO) ООН оголосила Міжнародний рік проса–2023.

Просо звичайне (Panicum miliaceum) — цінна круп’яна та кормова культура, яку використовували в їжу ще в неоліті (5–6 тис. років до н. е.). Зерно (під назвою пшоно) використовують для приготування супів, каш, інших кулінарних виробів. Для прикладу можна згадати полтавський капусняк або козацький куліш. У світі відомі також споріднені види, що використовують у господарст­ві: сорго (або велике просо), теф, фоніо тощо. Вони глибоко вкорінені в культурі та традиціях певних народів і допомагають гарантувати продовольчу безпеку в регіонах, де мають культурне значення.

Сінна паличка

Німецьке товариство науковців — Асоціація загальної та прикладної мікробіології (Vereinigung für Allgemeine und Angewandte Mikrobiologie — VAAM) — також має традицію щорічно обирати мікроорганізм для просвітницької роботи. Так, минулого року це були пекарські дріжджі (Saccharomyces cerevisiae), позаминулого — метанотермобактерії (Methanothermobacter).

У році, що настав, у конкурсі перемогла сінна паличка (Bacillus subtilis) — грампозитивна факультативно аеробна спороутворювальна бактерія, що є постійною складовою мікробіоценозів ґрунту, кишечнику тварин та людини, виявляється у воді та повітрі.

У багатьох країнах сінну паличку можна купити в аптеках: лікарські засоби та дієтичні добавки з Bacillus subtilis мають корисні для травної системи властивості. Крім того, Bacillus subtilis утворює складні та міцні біоплівки — сукупності клітин, цукрів та білків, які дозволяють їм прикріплюватися до поверхонь. Потенційне використання біоплівок Bacillus subtilis при хворобі Альцгеймера обіцяє цікавий метод застосування: у моделях на тваринах біоплівки захищають нервові клітини (Salinas N. et al., 2020; Abdel-Wahab B.A. et al., 2022).

Індикатор чистої води

Усе минає. Щоб органічні речовини відмерлих рослин перетворилися на неорганічні та могли бути використані продуцентами (автотрофами), необхідною є участь сапрофітів — грибів, бактерій тощо. Мітрула болотна (Mítrula paludósa) — саме такий непомітний трудівник, що потребує, між тим, підтримки з боку людини. Вирубування лісів, спека, посуха, активність короїдів призводять до значних втрат середовища існування таких організмів.

Німецьке мікологічне товариство (Deutsche Gesellschaft für Mykologie — DGfM), що майже 2 десятиріччя обирає одного зі своїх «підопічних», щоб привернути до нього широку увагу, назвало мітрулу болотну «Грибом 2023 року». Своїм вибором DGfM хоче зосередити увагу на загрозі середовищу існування спеціалізованих видів. Гриб колонізує заболочені, переважно гірські, бідні поживними речовинами води на кислому ґрунті. Там він розкладає рослинні залишки, такі як листя, хвоя та ялинові шишки. Найдешевший і найкращий спосіб зберегти різноманіття та насиченість лісового біоценозу — дозволити природну динаміку: мертві дерева залишаються постачальниками тіні та резервуарами вологи, щоб на цій території міг відновлюватися здоровий ліс, зазначають у DGfM. Результати вже можна побачити, наприклад, у колишніх смерекових лісах національного парку «Баварський ліс». Там росте стійкий змішаний гірський ліс, що відповідає місцевості, який через кілька десятиліть знову стане середовищем для існування болотного гриба та багатьох інших видів, що забезпечуватимуть відновлення типової для цієї місцевості біологічної різноманітності.

Тож від видового багатства та насиченості біоценозу безпосередньо залежать здоров’я та благополуччя людської спільноти. У свою чергу, антропогенні чинники є провідними в процесах трансформації біоценозу. Тому розумне та дбайливе поводження із живою та неживою природою є запорукою збереження та розвитку нашої цивілізації.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами http://www.nhv-theophrastus.de; http://www.iherb.org; http://www.klostermedizin.de; http://www.klostermedizin.de; vaam.de; http://www.fao.org;
http://www.dgfm-ev.de
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті