ВООЗ опублікувала перелік ліків на випадок радіаційного ураження

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала документ «National stockpiles for radiological and nuclear emergencies: policy advice», у якому описано, які ліки країни повинні зберігати на випадок радіаційної або ядерної аварії, оновивши свої рекомендації 2007 р.

Розмір і склад запасів у країнах залежатиме від очікуваних надзвичайних ситуацій, які можуть включати аварії на атомних електростанціях, інциденти під час транспортування радіоактивних матеріалів або атаки з використанням радіоактивних речовин. В ідеалі ліки будуть легко вводитися, вимагаючи невеликого медичного нагляду, зазначено в документі.

Кількість засобів протидії (medical countermeasures — MCM), необхідних для охорони здоров’я та медичної відповіді, може коливатися від десятків до сотень тисяч (або, можливо, мільйонів) доз і методів лікування. Наприклад, викид радіоактивного матеріалу в результаті ядерної детонації низької потужності (1 кт) над щільним міським поселенням може призвести до опромінення сотень тисяч людей потенційно високою дозою радіації. При цьому орієнтовна кількість загиблих у місті з населенням у 2 млн жителів оцінюється у >7 тис., осіб з комбінованими ураженнями різного ступеня — 1–3 тис., тих, хто потребує медичного втручання у зв’язку з критичним станом внаслідок радіоактивного ураження, — 33 тис., людей, яким необхідна інтенсивна терапія із цієї причини, — 19,5 тис.

Складові формуляра запасів підлягають національному фармацевтичному регулюванню та затвердженню, при цьому нормативний статус MCM відрізняється в різних країнах (таблиця)

Примітка: a — як натуральний оздоровчий продукт; b — імпортовано за допомогою спеціальної програми доступу.

У документі також розглядаються нові технології та лікарські засоби, включно з можливим перепрофілюванням продуктів, раніше схвалених за іншими показаннями.

Зокрема, HOPO (гідроксипіридинова сполука) — експериментальний октадентатний хелатор, який, як було доведено, є ефективним і безпечним агентом для зв’язування актиноїдів in vivo. HOPO можна вводити перорально, він є більш потужним, ніж Ca DTPA, і викликає незначну токсичність у доклінічних дослідженнях.

Легеневі сурфактанти. На додаток до використання зв’язувальних агентів для видалення радіонуклідів існує також інтерес до використання легеневих поверхнево-активних речовин для усунення твердих радіонуклідів, які можуть осідати в легенях під час вдихання. Наприклад, люцинактант, профілактичний терапевтичний засіб, який вводять інтратрахеально недоношеним немовлятам з ризиком неонатального респіраторного дистрес-синдрому, вивчали in vivo для зменшення радіаційного ураження легень.

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, у тому числі каптоприл, покращують виживаність у кількох моделях радіаційного ураження, включаючи дослідження на тваринах і людях. Ще одна перевага цих продуктів полягає в тому, що вони можуть значно збільшити виживаність, навіть якщо їх приймати через кілька тижнів після контакту. Ефективність також спостерігалася у людей, які отримували препарат після опромінення. Зокрема, каптоприл зменшує пошкодження нирок і легенів у пацієнтів, які отримували пересадку кісткового мозку після опромінення.

Агенти, що стимулюють еритропоез, не схвалені Управлінням з харчових продуктів і лікарських засобів (Food and Drug Administration — FDA) США. Однак їх застосовували в комбінації з іншими цитокінами у людей, які зазнали впливу іонізувального випромінювання. Доклінічні дані свідчать про те, що використання препаратів, спрямованих на клітини-попередники та еритроїдні клітини-попередники, можуть покращити виживаність, сприяючи відновленню еритропоезу.

Використання трансплантації стовбурових клітин вимагає прийняття відповідних законодавчих актів, правил і врегулювання широкого спектра питань, що стосуються біобанків зразків людини. Проте інноваційна терапевтична стратегія, яка поєднує класичну хірургію, алотрансплантати шкіри чи аутотрансплантати з трансплантацією мезенхімальних стовбурових клітин успішно застосовувалася протягом останніх 20 років в обмеженої кількості пацієнтів.

Як нагадує ВООЗ, Мережа медичної допомоги та готовності до радіаційних надзвичайних ситуацій (Radiation Emergency Medical Preparedness and Assistance Network — REMPAN) є важливим активом організації для здійснення її роботи з надання технічних рекомендацій та інструментів для реагування, проведення заходів для нарощування потенціалу через навчання, а також сприяння міжнародній співпраці та обміну інформацією між членами мережі та професійним співтовариством у сфері екстреної радіаційної медицини.

Нарешті в публікації наведено приклади практики створення та управління національними запасами в окремих країнах, а саме: в Аргентині, Бразилії, Франції, Німеччині, Японії, Республіці Корея, російській федерації та США.

Зокрема, створення стратегічних національних запасів США було розпочато в 1999 р. і наразі контролюється Офісом помічника міністра з питань готовності та реагування (Office of the Assistant Secretary for Preparedness and Response). Уряд інвестував понад 7 млрд дол. США в медичні вироби та співпрацює з постачальниками, щоб забезпечити належне технічне обслуговування та планування розповсюдження в надзвичайних ситуаціях у сфері охорони здоров’я. Загальнодоступна інформація про запаси підтверджує, що вони містять продукти, які можуть бути використані у разі радіологічних або ядерних інцидентів, включаючи фактори росту; протиблювотні засоби, у тому числі ондансетрон; анальгетики; протимікробні засоби, у тому числі антибіотики широкого спектра дії; противірусні препарати, такі як ацикловір; і протигрибкові засоби. Продукти для інших цілей (наприклад такі, що застосовуються при опіках та вибухових травмах) також накопичуються. Експерти регулярно зустрічаються, щоб повторно оцінити елементи, які мають бути доступними або ті, які слід вилучити зі сховища. Клінічні рекомендації, опубліковані у 2004 р., допомагають розрахувати кількість МСМ, які можуть знадобитися після ядерного вибуху потужністю 1 або 10 кт.

За матеріалами www.who.int; www.fda.gov

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!