Як розв’язана росією війна проти України вплинула на економіку держави та всього світу? Чого очікувати на економічному фронті цього року? Як розвивався фармринок та як виживає Фарма в умовах війни? Ці ключові питання було розглянуто в ході другої сесії XVIІІ Щорічного аналітичного форуму «ФАРМАПОГЛЯД. На шляху до відновлення», який відбувся 16–17 лютого 2023 р. у столичному КВЦ «Парковий». У рамках цієї публікації представляємо ключові тези спікерів.

Відкрив другу сесію Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України, представивши експрес-огляд макроекономічної ситуації в Україні та світі.

Війна впливає не тільки на економіку та інші процеси в Україні, вона чинить вплив на економічний розвиток більшості країн світу.

У 2022 р. темпи зростання світової економіки сповільнилися порівняно з прогнозованими до повномасштабного вторгнення. Втім країни поступово адаптуються до нових реалій і, за прогнозами «Trading Economics», у найближчі 3 роки очікується зростання економік провідних країн світу.

Що стосується економіки США, то за підсумками року прогнозується її зростання, але в помісячній динаміці відзначається можливий спад всередині року. Водночас на ринку праці у цій країні кількість вакансій на кінець 2022 р. вдвічі перевищує число безробітних. Винятком є сфера ІТ, де відзначається скорочення персоналу, однією із причин якого є розвиток штучного інтелекту. Тенденція до швидкого розвитку штучного інтелекту триватиме й надалі, що може призвести до звільнення працівників певних професій.

Прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) в країнах ЄС та Єврозони у 2023 р. також є позитивними, і ніякої рецесії не вбачається. Інфляційні процеси також будуть поступово сповільнюватися і у 2024 р. наблизяться до цільового показника у 2%.

При цьому, незважаючи на фантазії країни-агресора про «замерзлу Європу», ціни на газ у регіоні наприкінці 2022 р. знизилися, а наповненість газосховищ станом на цей період становила 69%, що є набагато вищим показником, ніж у середньому за 10 років (54%).

Економіка Китаю процвітала до 2020 р., демонструючи щорічне зростання на рівні 7% і більше. Однак у подальшому темпи її зростання сповільнилися і, за прогнозами на 2023 р., збільшення ВВП становитиме близько 5% і продовжить сповільнення у наступні роки.

Щодо розвитку економіки України у 2023 р., то думки різних інституцій доволі суттєво різняться: від -7% за прогнозами «Concorde CapitaІ» до 3,3% за розрахунками Світового банку. Бачення щодо інфляційних процесів також досить неоднозначне. Так, компанія «Dragon CapitaІ» прогнозує у 2023 р. інфляцію на рівні 18%, у той час як Міністерство економіки України (далі — Мінекономіки) — 28%.

При цьому слід зауважити, що навіть українські інституції, такі як Національний банк України (НБУ) та Мінекономіки, озвучують досить різні припущення. НБУ прогнозує у 2023 р. зростання ВВП на 0,3% та інфляцію на рівні 18,7%, у той час як Мінекономіки — зростання ВВП на 3,2% та показник інфляції 28%.

Також НБУ передбачає поступове зниження інфляції у наступні роки з наближенням до цільового діапазону у 5% наприкінці 2025 р.

Щодо ринку лікарських засобів в Україні, то у 2022 р. обсяги аптечного продажу ліків зменшилися на 6% порівняно з 2021 р., хоча на початку року очікувалося зниження цього показника на рівні 17–29%. Прогнози на 2023 р. є досить позитивними, наразі передбачається зростання обсягів аптечного продажу лікарських засобів у національній валюті за песимістичним сценарієм — на 7% та до 30% — згідно з оптимістичним. Розбіг прогнозу досить великий, але наразі дуже важко більш точно передбачити будь-що, адже все залежатиме від подальшого розвитку подій та ситуації на фронті.

Михайло Гранчак, керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital, розповів про інвестиційні перспективи для українських фармацевтичних компаній.

Варто зауважити, що до моменту повномасштабного вторгнення Україна була «недоінвестованою» країною. Обсяг інвестицій на 1 людину в нашій державі є значно меншим за аналогічний показник у країнах Східної Європи.

Одним з основних показників оцінки компаній є мультиплікатор прибутку, тобто вартість компанії у прибутках. Так, якщо українське підприємство коштує 4 прибутки, то аналогічне зарубіжне — 8. Ця різниця є дисконтом за Україну. Дисконту не було лише у 2007 та 2010 р. Однією з причин цього є невтішні показники зміни обсягів ВВП.

Якщо коротко описати поточну ситуацію та інвестиційні перспективи, то:

стимулом для M&A-угод в Україні з боку зарубіжних стратегів стане завершення війни;
до закінчення війни більш імовірними є M&A-угоди з боку локальних гравців та фондів;
зарубіжні стратеги інвестують в країни зі значною кількістю населення, що розвиваються — це можливе майбутнє для України;
передбачається виділення бізнесу генериків глобальних гравців в окремі компанії;
зростає частка M&A-угод, де об’єктом є продуктові портфелі, без виробничих потужностей;
один із шляхів експансії для українських компаній за кордон — інвестиції в продуктові портфелі або гравців на зарубіжних ринках.

Багато компаній понесли збитки внаслідок збройної агресії росії, тож, нагальною темою є їх відшкодування, про що розповів Сергій Дусановський, радник судової практики юридичної компанії «Asters».

Відразу після початку повномасштабного вторгнення постало питання про відшкодування збитків, адже їх масштаби в усіх сферах є величезними. При цьому варто розуміти, що єдиного дієвого механізму отримання відшкодування на сьогодні не існує. Він наразі перебуває на стадії розробки. Певні позитивні кроки у цьому напрямку вже робляться, зокрема, Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка визначила необхідність притягнення до відповідальності агресора, створення міжнародного компенсаційного механізму та єдиного реєстру доказів. Також вивчається досвід компенсації збитків під час інших конфліктів. Тож, наразі спікер рекомендує компаніям проводити підготовчу роботу, зосередившись на фіксації доказів заподіяної шкоди, а також її оцінці, у тому числі і непрямих збитків, зокрема упущеної вигоди.

ЯК ВИЖИВАЄ ФАРМА ПІД ЧАС ВІЙНИ?

У цьому блоці представники фармбізнесу розповіли про те, з якими викликами і труднощами вони стикаються під час війни, які рішення приймають для їх подолання та як диверсифікують ризики.

Мар’яна Мартинчук, генеральний директор ПрАТ «ФІТОФАРМ», зауважила, що виробничі потужності компанії знаходяться у м. Бахмут, де наразі точаться найзапекліші бої та проходить лінія фронту. 17 квітня 2022 р. компанія зупинила виробництво і перед нею постало питання: піти з ринку чи працювати далі? І якщо працювати, то як? Було прийнято рішення продовжувати діяльність , збалансувати систему та сформувати фундамент для подальшого відродження. Після повної втрати виробництва компанія змінила бізнес-модель на маркетуючу організацію та розпочала пошук партнерів для перенесення виробництва на контрактні майданчики. Також відбулася інтеграція евакуйованих з Бахмуту співробітників у виробничі процеси на відносно безпечних територіях. Наразі компанія має 4 контрактні майданчики в Україні та працює ще з 2 майданчиками за кордоном, проведено трансфер 32 продуктів, які вже повернулися в аптеки.

Гуля Поготова, маркетинг-директор Delta Medical, представила відеоролик, у якому показано воєнну історію компанії з початку повномасштабного вторгнення. Основною метою було забезпечити безперервність виробництва, безпеку персоналу та відновити відвантаження продукції. Компанія однією з перших в Україні відновила поставки, і першими в якості допомоги було поставлено кровоспинні пластирі. Наразі можна сказати, що Delta Medical твердо стоїть на ногах та продовжує допомагати українській армії.

Євгенія Піддубна, директор з корпоративних комунікацій АТ «Фармак», розповіла, що війна для компанії розпочалася з втрати складу в с. Калинівка Київської обл., на якому знаходилася ледь не третина річного обсягу виробництва продукції. Крім того, там зберігалися первинне пакування та деяка сировина, що ускладнило виробництво. У березні компанія випускала близько 40 найменувань продукції з понад 450 у мирний час. Але вже влітку майже вийшла на довоєнні показники виробництва. Наразі «Фармак» знайшла та облаштувала новий склад. Крім того, у 2022 р. запущено небульну дільницю, модернізовано очисні споруди стічних вод та організовано бомбосховище. Щодо подальшої стратегії, то компанія планує розвивати бізнес в Україні та за кордоном, перебудовуючи підприємство відповідно до міжнародних стандартів. Також «Фармак» будує нову виробничу дільницю в Іспанії. Ну і, звісно, продовжує допомагати армії та населенню.

Сергій Сур, директор ТОВ «Артеріум ЛТД», зауважив, що з перших днів війни компанія була зосереджена на збереженні персоналу та всебічній допомозі співробітникам. Одними з основних викликів стали ускладнення ланцюгів постачання та зміна бізнес-середовища, що призвело до зупинки або зменшення виробництва у перші тижні вторгнення. Стосовно взаємодії з регуляторними органами спікер відзначив, що МОЗ у перші тижні війни продемонструвало свою ефективність, організувавши щоденні наради з фармкомпаніями, дистриб’юторами та аптечними мережами для координації забезпечення населення лікарськими засобами, а також швидко прийнято тимчасові рішення для покращення поставок ліків. Майже безперервно працювали ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» та Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Компанія залишається соціально відповідальною, надаючи гуманітарну допомогу волонтерам, лікарням та армії, а близько 80 співробітників служать у лавах Збройних сил України.

Сергій Горніцький, директор з питань стратегічного розвитку та інновацій, аптечна мережа «Фармастор», відповідаючи на питання щодо диверсифікації ризиків та можливого плану «Б», зазначив, що «компанія має майже 700 торгових точок, і аптеки за кордон не вивезеш. Це роздрібний сегмент і завжди залишається на захисті населення та без диверсифікацій пристосовується до нових реалій».

Ксенія Величко, керівник GR-напряму Фармацевтичної фірми «Дарниця», зазначила, що команда компанії досить злагоджено спрацювала на початку війни, і вже у березні підприємство вийшло на 60% виробництва від довоєнного, а в квітні відновило роботу в повному обсязі. У 2022 р. компанія випустила 18 нових лікарських засобів та почала фармрозробку 29 нових препаратів. Загалом за останні 5 років «Дарниця» представила 70 нових лікарських засобів. Кожна шоста упаковка ліків, продана в аптеках — виробництва «Дарниці». Наразі компанія продовжує розвивати бізнес в Україні та надавати допомогу Збройним силам України.

Серед інших проблем, з якими зіткнулися всі суб’єкти господарювання, варто виділити часті повітряні тривоги, під час яких заборонено працювати, і компанії вимушені зупиняти виробничі процеси. Щодо диверсифікації ризиків, то більшість фармацевтичних виробників мають план «Б» на випадок погіршення ситуації, зокрема перенесення виробничих потужностей за кордон або контрактне виробництво на майданчиках зарубіжних партнерів.

Також наприкінці 2022 р. в Україні фіксувалися постійні перебої з електропостачанням внаслідок ракетних обстрілів терористами енергетичної інфраструктури. Усі компанії прилаштувалися до відключень світла, забезпечивши безперебійну роботу за допомогою резервних генераторів.

А про поточний стан справ в енергетиці та перспективи забезпечення України електроенергією розповів Євген Бушма, директор з продажу та обслуговування клієнтів YASNO. З жовтня 2022 р. внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено або знищено 75% теплової генерації України. Через це населення та бізнес жили в умовах регулярних стабілізаційних та аварійних відключень електроенергії. Наразі завдяки титанічним зусиллям енергетиків ситуація з постачанням електроенергії покращилася, вона надається постійно та без обмежень. Втім у будь-який час це може змінитися. Тож, Уряд створив умови для постачання імпортованої електроенергії. Споживачам, які закуповуватимуть її, електроенергія у період стабілізаційних відключень надаватиметься постійно.