Новації у системі безперервного професійного розвитку: чого очікувати медикам та фармацевтам?

Безперервний професійний розвиток (БПР) є важливим елементом постійного самовдосконалення працівників сфери охорони здоров’я, адже від його фаховості залежить якість медичних послуг. 27 березня Міністерство охорони здоров’я України за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) «Підтримка реформи охорони здоров’я» провело онлайн-захід, головною темою якого були зміни у системі БПР працівників сфери охорони здоров’я, передбачені проєктом постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725» (далі — проєкт постанови).

БПР: ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ

Ірина Микичак, заступниця міністра охорони здоров’я України, перш за все нагадала учасникам заходу про те, як саме відбувалося впровадження БПР у національне законодавство (прим.ред.: 30 березня під час засідання Уряду було ухвалено рішення про звільнення Ірини Микичак з посади заступниці міністра охорони здоров’я України).

На початку 2021 р. будь-яка організація мала можливість стати провайдером БПР та організувати захід, який фактично дарував його учасникам бали, необхідні для атестації. Такі навчальні програми мали доволі сумнівну якість, містили велику кількість реклами лікарських засобів та головне — не давали сучасних знань для професійного розвитку. Тобто на початку 2021 р. в країні ринок освітніх послуг був хаотичним.

Задля вирішення цієї проблеми Урядом було прийнято постанову від 14.07.2021 р. № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників». Цією постановою:

• створено умови для повноцінної реалізації інтересів та прав працівників сфери охорони здоров’я на якісний БПР;
• врегульовано вимоги до провайдерів та заходів БПР задля підвищення якості контенту та закладання підвалин для розбудови конкурентного ринку доброчесних провайдерів;
• надано медичним працівникам широкий вибір заходів БПР, які доступні навіть у воєнний час.

За словами доповідачки, станом на 24 березня 2023 р. зареєстровано 314 провайдерів БПР, з яких:

• 40% — громадські організації;
• 25% — товариства з обмеженою відповідальністю і приватні підприємства;
• 13% — заклади вищої медичної освіти;
• 8% — державні установи, підпорядковані МОЗ;
• 6% — комунальні некомерційні підприємства, тобто медичні заклади;
• 6% — державні установи Національної академії медичних наук;
• решта — академія Національної служби здоров’я України, установи Державного управління справами та благо­дійні фонди.

ЗМІНИ В СИСТЕМІ БПР

У чинній редакції дія положень постанови № 725 поширюється на медичних та фармацевтичних працівників. Змінами, запропонованими проєктом постанови, розширюється коло суб’єктів, на яких вони поширюватимуться, зокрема:

• працівниками сфери охорони здоров’я, які здійснюють діяльність за професіями, включеними до розділів «Керівники» (у разі наявності освіти в галузі знань 22 «Охорона здоров’я»), «Професіонали» та «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я»;
• лікарями, фармацевтами (провізорами) та сестрами (братами) медичними, які працюють у МОЗ, Національній службі здоров’я України, Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, МОЗ Автономної Республіки Крим, структурних підрозділах з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій, центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, до сфери управління яких належать медичні заклади, у виконавчих апаратах профспілок та їх організаціях, у Товаристві Червоного Хреста.

З 2023 р. в Україні діє наказ МОЗ від 10.11.2022 р. № 2016 «Про подальше удосконалення системи післядип­ломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної і фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства».

Цим наказом було оновлено перелік циклів спеціалізацій (за фахом і за профілем роботи) та перелік циклів тематичного вдосконалення фахівців, аби вони відповідали сучасним трендам ринку праці у сфері охорони здоров’я. Стосовно фахівців з медсестринства І. Микичак поінформувала, що для цієї категорії працівників сфери охорони здоров’я БПР почнуть проводити з 1 січня 2024 р.

Повертаючись до наказу МОЗ № 2016, слід зазначити, що ним закріплено уточнення до переліку спеціальностей, за якими здійснюється БПР. Це спеціальності, щодо яких потрібно:

1) отримати документ про вищу освіту, пройти післядип­ломну спеціалізацію та отримати сертифікат спеціаліста за спеціальностями згідно з номенклатурою, затвердженою МОЗ,

2) отримати документ про вищу освіту за спеціальностями згідно з номенклатурою, затвердженою МОЗ,

3) отримати документ про фахову передвищу освіту за спеціальностями: 211 «Стоматологія», 222 «Медицина», 223 «Медсестринство», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 226 «Фармація, промислова фармація», 227 «Фізична терапія, ерготерапія».

НОВІ ФОРМАТИ ЗАХОДІВ

Проєктом постанови передбачаються нові формати заходів БПР:

• «групи рівних» як вид інформальної освіти (учасниками будуть працівники сфери охорони здоров’я, які є рівними за посадами в своїх закладах). Підтвердженням участі в них буде сертифікат, який видаватиметься медичним закладом за підписом його керівника;
• електронний навчальний курс як вид неформальної освіти.

Окрім того, буде розширено спектр напрямків активностей та заходів БПР: в описі заходів неформальної освіти буде додано нові напрямки відповідно до переліку фахівців, на яких поширюватиметься дія оновленої постанови № 725, це реабілітаційна, фармацевтична допомога і медичне обслуговування. Разом з тим встановлюватиметься обмеження щодо кількості осіб, які братимуть участь у семінарі одночасно, а саме: до 20 в одній групі.

РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОВАЙДЕРІВ

Проєктом постанови передбачається, що провайдери БПР та їх заходи мають бути зареєстровані в електронній системі. Така система діє з метою збереження інформації про провайдерів та заходи БПР, обліку балів та ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я.

Власником системи, у тому числі її програмного забезпечення, визначено державу в особі МОЗ. Володільцем та розпорядником інформації, що обробляється в системі, також є Міністерство.

Адміністратором системи, у тому числі програмного забезпечення, є державне некомерційне підприємство «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України» (далі — адміністратор), що належить до сфери управління МОЗ. Технічним адміністратором системи визначено державне підприємство «Електронне здоров’я».

На етапі реєстрації юридична особа має надати адміністратору наступні відомості:

• положення про оцінку заходів БПР за ознаками академічної доброчесності та дотримання принципів доказової медицини/доказової реабілітації;
• методологію оцінювання набутих знань, компетентностей та практичних навичок працівників сфери охорони здоров’я;
• заяву про відсутність конфлікту інтересів;
• положення про запобігання конфлікту інтересів під час проведення заходів БПР та недопущення залучення і використання коштів фізичних (юридичних) осіб для реклами лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів реабілітації або медичних послуг;
• інформацію про наявність правовідносин з особами, якими провадиться діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, імпорту ліків, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації.

ОБОВ’ЯЗКИ ПРОВАЙДЕРІВ

У разі проведення заходів, за які зараховуватимуться бали БПР, провайдери повинні будуть:

• затвердити навчальну програму заходу, за який нараховуються бали БПР;
• регулярно здійснювати оцінку знань працівників сфери охорони здоров’я, однак лише в електронній формі;
• контролювати актуальність, повноту та відповідність матеріалу темі навчання;
• не провадити діяльність, пов’язану з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, імпортом ліків, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації;
• не рекламувати торгові назви ліків, медичних виробів та допоміжних засобів для реабілітації під час проведення заходів БПР тощо.

Якщо ж провайдер БПР виявився недоброчесним, учасники заходу або інші особи матимуть можливість подати скаргу на його дії, пов’язані з організацією та проведенням відповідних заходів. Наразі порядок подання та розгляду таких скарг розробляється МОЗ.

Заступниця міністра звернула увагу на те, що у разі прийняття законодавства про самоврядування у сфері охорони здоров’я протягом 3 років, які буде відведено для того, щоб воно стало повноцінним інститутом, адміністрування системи БПР буде передано таким самоврядним організаціям, адже це властива для них функція.

ФІНАНСУВАННЯ БПР У 2023 Р.

Постанова від 10.03.2023 р. № 216 передбачає відшкодування витрат на здійснення БПР лікарів закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, які працюють за основним місцем роботи у цих закладах. Сума відшкодування витрат становить до 2000 грн на одного лікаря у поточному році.

Як працюватиме механізм відшкодування? Комунальні медичні заклади на підставі затверджених ними щорічних планів навчання лікарів на заходах БПР подають до структурних підрозділів у строки, визначені МОЗ, дані щодо кількості лікарів, які потребують навчання на відповідних заходах.

Надалі МОЗ з урахуванням обсягу бюджетних призначень, передбачених у бюджеті на 2023 р., визначає кількість лікарів у закладі, яким буде відшкодовано витрати на оплату навчання на заходах БПР.

Комунальний медичний заклад здійснює відшкодування лікарям витрат на здійснення БПР шляхом перерахування коштів на поточні рахунки, відкриті в банках, в обсязі, що відповідає наданим підтверджувальним документам.

АТЕСТАЦІЯ ЛІКАРІВ

І. Микичак також поінформувала про роботу, яка ведеться для напрацювання змін до наказу МОЗ України від 22.02.2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів». Зокрема, є пропозиції щодо підходів до оцінювання заходів БПР за тривалістю:

• навчання за дистанційною формою — 0,5 бала за 1 год;
• навчання на симуляційних тренінгах або тренінгах з оволодіння практичними навичками — 1,5 бала за 1 год;
• проведення симуляційних тренінгів або тренінгів з оволодіння практичними навичками — 2 бали за 2 год;
• участь у фахових школах, семінарах, майстер-класах — 1 бал за 1 год;
• проведення тематичного навчання (фахові школи, тренінги, семінари, майстер-класи) — 2 бали за 1 год.

Надходили також пропозиції стосовно змін у нарахуванні балів:

• за участь у «групах рівних» — 10 балів за рік;
• за проведення «груп рівних» — 20 балів за рік;
• для медичних працівників, які перебувають у зоні бойових дій — 50 балів.

Додатково заступниця міністра повідомила про те, що МОЗ, як і минулого року, у 2023 р. на час дії воєнного стану зупинило проведення атестації лікарів. Окрім того, уже зараз відомство надало право керівникам медичних закладів продовжити дію атестаційної категорії до кінця поточного року. При цьому законодавча вимога щодо необхідності набрати 50 балів БПР не є обов’язковою. Варто зауважити, що відповідний наказ ще не зареєстровано.

Однак найголовніша новина полягає в намірах МОЗ повністю скасувати атестацію на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії після закінчення дії воєнного стану. Для цього потрібно внести зміни до великої кількості нормативно-правових актів, які передбачають отримання відповідної кваліфікаційної категорії. Стосовно доплат, то лікар їх отримуватиме згідно з укладеним колективним договором з медичним закладом та з урахуванням його освітньої активності.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!