Весна — пора «розквіту» кашлю

Весна — пора кохання, сонячних зайчиків, квітучого бузку і приємних ароматів довкола. Важко з цим не погодитися, коли кожен день невпинно про це нагадує, огортаючи нас теплими сонячними обіймами. Проте для людей у білих халатах це черговий сезон сплеску гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Повітряно-крапельний шлях передачі робить вразливими перед хворобою як дітей, так і дорослих. Симптоми варіюють від легких до тяжких, включаючи кашель, риніт, головний біль та біль у горлі, втому та підвищення температури тіла. У тяжких випадках ГРВІ можуть розвинутися ускладнення (наприклад запалення легень).

Чому саме кашель?

Кашель є одним з поширених симптомів ГРВІ. Збудник хвороби атакує в першу чергу дихальні шляхи людини, де виникають ділянки подразнення і запалення. Захищаючись, організм реагує кашлем, що допомагає видалити з дихальних шляхів потенційно шкідливі речовини, віруси, слиз, знижуючи ризик розвитку ускладнень (Sharma S. et al., 2023).

За силою виділяють нападоподібний спазматичний, поверхневий, або надсадний кашель, а за тембром — гавкаючий, глухий, сиплий, грудний, дзвінкий.

Якщо кашель триває до 3 тиж, він визначається як гострий. Найпоширенішими причинами гострого кашлю є ГРВІ, бронхіт, риносинусит, кашлюк, рідше — загострення хронічної обструктивної хвороби легень, алергічний риніт.

Підгострий кашель триває 3–8 тиж і зазвичай є симптомом подразнення кашльових рецепторів у зв’язку з тривалим запаленням бронхів внаслідок попередньої хвороби. Гострий і підгострий кашель добре піддаються лікуванню.

Хронічний кашель триває більше 8 тиж. Серед можливих причин — рефлюкс, неастматичний бронхіт, непереносимість ліків, наприклад, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, обструктивне апное сну, хронічний синусит (Жаркова Н.Е., 2006).

Принцип підбору

Раціональний підбір ліків, що застосовуються при кашлі, — запорука швидкого одужання і повернення до звичного способу життя. Проте вибір препарату — непросте завдання. На фармацевтичному ринку України представлена велика кількість лікарських засобів, що застосовують при цій патології.

Вибір препаратів проводиться за типом кашлю (сухий, вологий), з урахуванням фізіологічного стану (наприклад вагітність) та вікових особливостей.

Сухий, або непродуктивний кашель не супроводжується виділенням мокроти, зазвичай розвивається на початку хвороби. За інтенсивністю буває різним — від незначного покашлювання до виснажливого, нападоподібного стану, який ускладнюється під час сну. Основне в лікуванні — заспокоїти напад кашлю. Обґрунтованим рішенням є застосування протикашльових засобів (табл. 1), які зменшують частоту та силу кашлю, пригнічують кашльовий рефлекс, тим самим дають можливість людині відпочити та відновити сили (Машковский М.Д., 2002).

Таблиця 1. Протикашльові засоби
Класифікація за механізмом дії Тип діючої речовини Механізм дії Особливості застосування
Центральної дії Декстрометорфан, глауцину гідрохлорид, бутамірату цитрат, окселадину цитрат, бенпроперин Проявляють виражений протикашльовий ефект, впливаючи на кашльовий центр у мозку, проте не пригнічують дихання, діяльність шлунково-кишкового тракту і не викликають залежності Глауцин не застосовують у осіб з артеріальною гіпотензією у зв’язку з ризиком виникнення запаморочень і різкого зниження тиску. Прийом окселадину може супроводжуватися нудотою, блюванням, сонливістю. Протипоказані дітям до 2 років, вагітним у І триместр, жінкам, які годують грудьми. Не варто поєднувати з алкоголем, снодійними, анальгетиками та психотропами
Периферичної дії Бітіодин, преноксидіазину гідрохлорид, пентоксиверин, пронілід, леводропропізин Знижують чутливість рецепторів слизової оболонки дихальних шляхів, блокують периферичні рецептори (місцевоанестезувальна дія) та проявляють спазмолітичну дію, що запобігає розвитку бронхоспазму Преноксидіазин може викликати тимчасову втрату чутливості слизових оболонок рота і горла. Леводропропізин не рекомендується приймати разом з седативними препаратами у зв’язку з імовірністю пригнічення функції центральної нервової системи

Вологий, або продуктивний кашель характеризується значним виділенням мокроти, особливо при грипі. Вологий кашель також може бути ознакою пневмонії, хронічного обструктивного захворювання легень, хронічного чи гострого бронхіту, бронхіальної астми. Зазвичай супроводжується закладеністю носа, нежитем, слабкістю. При вологому кашлі основна тактика — забезпечити розрідження мокротиння і виведення його з бронхів і легень назовні, що можна досягнути шляхом прийому муколітичних засобів (табл. 2).

Таблиця 2. Муколітичні засоби
Тип муколітиків Механізм дії Особливості застосування
Секретомоторні Рефлекторної дії

(трава мишатника, коріння солодки, алтею, подорожника, плюща, терпінгідрат, гвайфеназин)

Сприяють збільшенню синтезу слизу, незнач­ною мірою проявляють протизапальну, протиалергійну та антисептичну дію. Відвари та настої рослин містять біогенні стимулятори й тому сприяють відновленню ушкодженої слизової оболонки верхніх дихальних шляхів При застосуванні рекомендується вживати додатково до 1,5–2 л напоїв для компенсації фізіологічних витрат. Не бажано одночасно приймати препарати, що призводять до зневоднення (сечогінні, проносні). У разі перевищення рекомендованої дози можуть викликати нудоту і блювання
Резорбтивної дії

(натрію йодид, калію йодид, натрію гідрокарбонат)

Незначно збільшують бронхіальну секрецію, сприяють розрідженню мокротиння, покращують функцію миготливого епітелію У дітей можуть порушити дренажну функцію легень і стати причиною реінфекції. З обережністю призначають при захворюваннях щитоподібної залози, вагітності, гострих інфекційних процесах. У разі тривалого прийому йодиди можуть призвести до розвитку йодизму та порушень функції щитоподібної залози з ознаками гіпертиреозу
Прямої дії

(ацетилцистеїн, карбоцистеїн)

Сприяють зменшенню в’язкості мокроти, покращують її відходження Заборонені в І триместр вагітності. При тривалому застосуванні ацетилцистеїну пригнічується синтез лізоциму та секреторного імуноглобуліну, а прийом при непродуктивному кашлі може стати причиною бронхоспазму (особливо в дітей) та пригнічення діяльності війчастого епітелію. Ацетилцистеїн порушує структуру антибіотиків, тому приймають їх з інтервалом, не меншим за 2 год. Карбоцистеїн не має таких побічних ефектів, як ацетилцистеїн, але його не слід використовувати особам з виразковими ушкодженнями шлунково-кишкового тракту, хворобами нирок. Карбоцистеїн посилює дію глюкокортикостероїдів і теофіліну, а от протикашльові та атропіноподібні засоби послаблюють його ефект
Стимулятори синтезу сурфактанта (бромгексин, амброксолу гідрохлорид, екзосурф) Підсилюють синтез альвеолярного сурфактанта, одночасно зменшуючи в’язкість сек­рету, підтримують дренажні функції При прийомі існує ризик виникнення судом у хворих на епілепсію. Не сумісні з лужними розчинами. Бромгексин не показаний для застосування у вагітних і дітей віком до 3 років у зв’язку зі здатністю кумулюватися та викликати диспепсію
Комбіновані препарати Комбіновані муколітики представлені широким різноманіттям препаратів. До складу комплексів входять мукокінетики, мукогідратанти, бронхолітики, деконгестанти, антигістамінні, протикашльові, жаро­знижувальні, антисептичні компоненти рослинного, мінерального або хімічного походження Регулюють бронхіальну секрецію та виведення мокротиння за рахунок комбінації активних речовин. Окрім полегшення кашлю, проявляють протизапальні, знеболювальні та жарознижувальні властивості Варто з обережністю приймати дітям, вагітним та людям з індивідуальною непереносимістю основних компонентів
Експекторанти Гвайфенезин, ердостеїн, алтея лікарська, листя евкаліпта, листя плюща, листя подорожника великого, корінь солодки Збільшують гідратацію слизу, подразнюють рецептори шлунка, збуджують блювотний центр, підсилюють секрецію слинних та бронхіальних залоз, активізують моторику бронхіальної мускулатури, підвищують активність миготливого епітелію Показані при гострих процесах без виражених структурних змін. Необхідність частого (кожні 2–4 год) прийому низьких доз цих препаратів обумовлена короткою дією, появою нудоти та блювання у разі підвищення дози

Не забуваймо, що полегшити перебіг хвороби, а разом з тим і посилити терапевтичний ефект ліків допоможуть прості заходи:

  • часте провітрювання приміщення;
  • зволоження повітря;
  • рясне пиття (Савченко Н.В., Шумейко О.В., 2009).

Визначення «червоних ліній»

Постійний нав’язливий кашель може бути ознакою ускладнення. Якщо після проведення симптоматичної терапії кашель зберігається, необхідно звернутися до лікаря для розширеної діагностики.

Насторожити має:

  • кашель, що триває більше тижня та посилюється;
  • кашель з постійним підвищенням температури тіла;
  • задишка, біль у грудній клітці під час дихання;
  • виділення густого зеленого мокротиння або мокротиння з прожилками крові;
  • ядуха, слабкість, зменшення маси тіла;
  • рясне потовиділення, пропасниця;
  • зміна голосу, «осиплість».

Незважаючи на щорічний штурм підступних респіраторних інфекцій з кашлем навесні, можна уникнути неприємностей і дискомфорту, які вони викликають. Правильно і своєчасно підібрані ліки допоможуть впоратися з хворобою і далі насолоджуватися життям. Весна — час кохати, а не хворіти!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті