Кишечник керує мозком?

У осіб із синдромом подразненого кишечнику часто відмічають загострення під час стресу та тривоги, і навіть цілком здорові люди можуть хвилюватися до болю в животі, нудоти, діареї, закрепу чи виникнення інших проблем зі здоров’ям.

Наразі вісь «мозок — кишечник» стає все більш актуальною темою для досліджень. Для людей, у яких відмічають постійні розлади травлення, не пов’язані із захворюваннями, дослідження показують, що зменшення вираженості стресу, депресії та тривоги може значною мірою заспокоїти кишечник.

Кишечник насправді містить стільки ж нейронів, скільки й спинний мозок. Зв’язок між мозком і травною системою є жвавою вулицею з двостороннім рухом. Центральна нервова система виділяє ацетилхолін і адреналін, які повідомляють шлунку, коли виробляти кислоту, а коли відпочивати. Подібні сигнали допомагають керувати рухами кишечнику. Травна система реагує, посилаючи електричні сигнали в мозок, створюючи такі відчуття, як голод, ситість, біль, нудота, дискомфорт і навіть смуток та радість.

І справді, кишечник бере участь у формуванні нашого настрою. Лікарі колись вважали, що головна робота блукаючого нерва — контролювати вироблення кислоти в шлунку, але 95% імпульсів йдуть від кишечнику до мозку. Учені виявили, що стимуляція нерва на різних частотах може викликати тривогу або сильне відчуття благополуччя. Саме тому багато науковців припускають, що деякі антидепресанти можуть насправді впливати на кишечник, а не на мозок. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну полегшують симптоми депресії, підвищуючи рівень серотоніну. Однак оскільки 95% серотоніну в організмі насправді знаходиться в травній системі, то, можливо, такі препарати виконують свою роботу, підвищуючи рівень серотоніну в кишечнику та змінюючи сигнали вздовж блукаючого нерва.

Коли мозок відчуває загрозу, реальну чи уявну, він стимулює секрецію адреналіну та інших медіаторів, відповідальних за реакцію «бий/біжи». Проте ці медіатори також можуть зробити клітини шлунка та кишечнику надзвичайно чутливими до болю. У результаті нормальні скорочення та рухи можуть стати нестерпними.

Окрім того, австралійське дослідження показало, що хронічний дистрес, який виникає внаслідок таких подій, як розлучення, судові позови, серйозні хвороби чи проблеми з роботою, становить 97% усіх змін у симптомах синдрому подразненого кишечнику.

Також люди з хворобою Крона або виразковим колітом — захворюваннями фізичного походження — часто відмічають загострення під час емоційного стресу. В одному опитуванні 68% осіб із загалом здоровою травною системою зазначили, що стрес викликає у них біль у животі.

За матеріалами www.hopkinsmedicine.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!