Чи є бронхіальна астма протипоказанням для вакцинації?

Питання взаємозв’язку між вакцинацією та бронхіальною астмою певний час знаходилося у «сірій зоні», наповненій хибними висновками та припущеннями. Однак з’являється все більше якісних досліджень, які своїми одностайними висновками поступово витісняють простір для сумнівів та дискусій у свідомості людей. Про найбільш значущі із цих випробувань розповів Олександр Мазулов, лікар-педіатр, доцент кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, кандидат медичних наук. Базуючись на даних доказової медицини, лікар відповів на 3 найбільш розповсюджені питання щодо цієї теми. Доповідь було представлено під час нової зустрічі в рамках циклу семінарів «Дискусія навколо вакцинації», організованих групою компаній МедЕксперт.

Чи може вакцинація сама по собі викликати бронхіальну астму чи інше алергічне захворювання?

У цьому контексті О. Мазулов зосередив увагу на змістовному огляді, який називається «Чи змінюють вакцини поширеність астми та алергії?»¹. Чим саме цей огляд є цікавим? Справа в тому, що до нього було включено найбільші проспективні ретельно контрольовані дослідження, на основі яких можна робити дійсно вагомі висновки. Дуже важливо, що спостереження велися за великою кількістю пацієнтів різного віку та в різних частинах світу.

Таким чином, дослідникам вдалося скласти загальну картину і сформувати наступні висновки:

• немає якісних великих досліджень, які демонструють, що вакцини БЦЖ, АКДП чи КПК здатні підвищити ризик виникнення бронхіальної астми;
• сучасні дослідження не підтримують гіпотезу стосовно того, що вакцинація підвищує ймовірність розвитку алергічних захворювань;
• епідеміологічні дані не демонструють зниження ризику виникнення алергії у тих, хто перехворів на природню інфекцію.

Ці ж висновки підтверджуються ще декількома важливими метааналізами: «Немає епідеміологічних доказів того, що щеплення немовлят можуть викликати алергічні захворювання»² та «Чи пов’язана дитяча вакцинація з бронхіальною астмою? Метааналіз обсерваційних досліджень»³.

Чи може вакцинація попередити розвиток бронхіальної астми?

Спікер навів результати 2 глибоких досліджень німецьких учених, у яких вакцини не тільки не підвищили ризик розвитку бронхіальної астми, а й знизили його.

Перше дослідження має назву «Чи пов’язана рання вакцинація БЦЖ з меншою кількістю атопічних захворювань? Епідеміологічне дослідження у німецьких дітей дошкільного віку з різним етнічним походженням»⁴. Результати показали, що по відношенню до виникнення бронхіальної астми вакцина БЦЖ має протективний ефект — знижує ризик розвитку цього захворювання. Такий же позитивний ефект спостерігався і щодо виникнення алергічного риніту.

Інше велике дослідження стосувалося ризиків розвитку цілого ряду алергічних захворювань. Воно називається «Імунізація немовлят та виникнення атопічної хвороби у голландських та німецьких дітей: вкладене дослідження кейс-контролю»⁵. Це дослідження стосувалося не тільки БЦЖ, а й КПК, АКДП і, що важливо, окремо вакцини проти гемофільної інфекції типу b (Hib). Було встановлено, що ці вакцини самі по собі знижують ризик виникнення більшості станів, які розглядалися у дослідженні: респіраторні симптоми, алергічна сенсибілізація, окрема сенсибілізація проти різноманітних трав, кліщів та домашнього пилу.

Як пояснив О. Мазулов, такий позитивний ефект пов’язаний з тим, що вакцини зачіпають інший імунологічний механізм, який починає відволікати імунну систему від формування алергічних захворювань.

«Тобто в цьому випадку згадані дослідження є досить глибокими, абсолютно правильними з медичної та статистичної точок зору. Вони ще раз підтверджують те, що вакцинація не тільки не провокує виникнення алергічних захворювань, а вона сама по собі знижує ризик розвитку тієї чи іншої алергічної хвороби», — наголосив експерт.

Чому хворі на бронхіальну астму мають «особливі» показання до вакцинації?

Річ у тім, що хворі на брохіальну астму характеризуються підвищеним ризиком виникнення інфекційних захворювань. Із чим це пов’язано? По-перше, з лікуванням інгаляційними кортикостероїдами. Як зазначив О. Мазулов, будь-який кортикостероїд володіє імуносупресивним ефектом. По-друге, у пацієнтів з бронхіальною астмою відмічають тривалий запальний процес, особливо у осіб з неконтрольованою або частково контрольованою хворобою. Тривалий запальний процес сам по собі спричиняє вторинне інфікування. По-третє, у осіб з бронхіальною астмою спостерігається порушення імунологічної відповіді на вплив бактерій.

До чого все це призводить? Такий набір факторів зумовлює те, що пацієнти з бронхіальною астмою зазвичай більш схильні захворіти та мати тяжкий перебіг таких хвороб, як грип, кашлюк, інвазивні пневмококові інфекції та оперізувальний лишай. Ця закономірність, знову ж таки, підтверджується досить великою кількістю якісних досліджень.

Особливу увагу привертають результати нещодавнього випробування «Вплив щеплень проти Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae та проти грипу на інфекції, імунну відповідь та контроль бронхіальної астми у дітей дошкільного віку з бронхіальною астмою»⁶.

Було встановлено, що вакцинація від гемофільної інфекції зменшила кількість доз кортикостероїдів, які використовували пацієнти з бронхіальною астмою. Тобто така вакцинація зменшила потребу в інгаляційних кортикостероїдах. Те ж саме стосується пневмококової вакцинації. Більше того, пневмококова вакцина покращила контроль над бронхіальною астмою, а вакцинація від грипу сама по собі була асоційована зі зменшенням кількості призначених антибіотиків та кількості респіраторних інфекцій.

Тож, пацієнтам з бронхіальною астмою зовсім не варто остерігатися вакцинації. Навпаки, вона може знизити ризики, пов’язані з інфекційними захворюваннями. Доносити цю інформацію до людей є важливим завданням медиків та фармацевтів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!