Чи можливо побороти антибіотикорезистентність?

У багатьох країнах рівень резистентності до антибіотиків першого ряду становить 10–20% щодо інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених Escherichia coli, і бактеріологічно підтверджених інфекцій кровотоку. У 2019 р. від антибіотикорезистентності померло більше людей, ніж від малярії, туберкульозу та ВІЛ разом узятих.

Останні підрахунки свідчать, що кожні 2–3 хв десь у світі 1 дитина помирає від резистентності до антимікробних препаратів. Ситуація особливо драматична у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, де спалахи інфекцій, стійких до множинних лікарських засобів, зумовлюють 50% рівень смертності.

Рівень антибіотикорезистентності також погіршився під час пандемії через неналежне призначення величезної кількості антибіотиків госпіталізованим пацієнтам. З понад 1,5 млн хворих, госпіталізованих через COVID-19, 85% отримали антимікробне лікування, при тому, що лише у 5% виявлено супутню інфекцію при госпіталізації.

Хоча наразі немає дефіциту протимікробних препаратів, розробка та запуск нових ліків, які борються з інфекціями, стійкими до лікарських засобів, — йдуть повільно. На розробку нового антибіотика витрачається 10–15 років, а більшість фармацевтичних компаній, які займалися розробкою таких препаратів, подали заяви про банкрутство. Окрім цього, фармацевтична промисловість заробляє більше грошей на тривалому лікуванні, наприклад, раку та респіраторних захворювань, адже курс антибіотиків триває кілька днів, тому загальна кількість антибіотиків, що застосовуються, є меншою.

Поширення антибіотикорезистентності спричинене також недостатнім забезпеченням службами лабораторної діагностики. Лікарі, оскільки немає достатньої кількості лабораторій, призначають антибіотики широкого спектра дії, тому що хочуть допомогти пацієнтам. Але це в кінцевому підсумку спричиняє більшу резистентність до ліків.

Резистентність до антимікробних препаратів стала глобальною проблемою. І хоча однією з проблем, яку необхідно вирішити, є дефіцит досліджень і розробок нових антибіотиків, зусилля щодо подолання цієї загрози громадському здоров’ю також мають бути спрямовані на сприяння більш раціональним практикам призначення антибактеріальних препаратів за рецептами і зміцненню здатності ідентифікувати патогенні мікроорганізми.

За матеріалами espanol.medscape.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!