Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися.
Сенека
У 2002 р. Міжнародна фармацевтична федерація (International Pharmaceutical Federation — FIP) визначила БПР як відповідальність окремих фармацевтів за систематичну підтримку, розвиток і розширення знань та навичок з метою забезпечення власної безперервної компетентності як професіонала протягом всієї кар’єри. Це передбачає не лише участь у безперервній освіті, що саме по собі не обов’язково призводить до позитивних змін у професійній практиці і не обов’язково поліпшує результати для пацієнта. Щоб процес був ефективним, він має бути циклічним і керованим. У новій заяві щодо політики БПР 2022 р. FIP визнає, що набуття, розвиток та підтримання професійної компетентності фармацевтів протягом усієї кар’єри є фундаментальною та етичною вимогою.
Обов’язкове vs добровільне
У різних країнах підходи до БПР можуть суттєво відрізнятися. БПР може бути добровільним або обов’язковим для деяких або всіх медичних професій. Розробка політики щодо БПР часто є спільною компетенцією, де важливу роль відіграють як професійні організації, так і міністерства охорони здоров’я.
Модель обов’язкового БПР поширена у більшості європейських країн згідно зі звітом «Дослідження щодо огляду та картографування безперервного професійного розвитку та навчання впродовж життя медичних працівників у ЄС», підготовленим Виконавчим агентством з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів ЄС (Executive agency for Health and Consumers — EAHC).
Так, БПР є обов’язковою вимогою для практикуючих фармацевтів в Австрії, Болгарії, Хорватії, Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Угорщині, Ірландії, Італії, Латвії, Литві, Нідерландах, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччині, Словенії, Швейцарії, Великобританії (таблиця). Ця вимога, як правило, прописана на законодавчому рівні, часто не в одному документі (закон та кодекс професійної етики або наказ/постанова уряду та кодекс).
Характеристика | Австрія | Бельгія | Болгарія | Хорватія | Кіпр | Чехія | Данія | Естонія | Фінляндія | Франція | Німеччина | Греція | Угорщина | Ісландія | Ірландія | Італія | Латвія | Литва | Люксембург | Мальта | Нідерланди | Норвегія | Польща | Португалія | Румунія | Словаччина | Словенія | Іспанія | Швеція | Швейцарія | Великобританія |
Обов’язкова система БПР | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||||
БПР пов’язаний із переглядом ліцензії на фармацевтичну практику | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||||||||||||||
Добровільна система БПР | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + |
У більшості випадків регулюється мінімальна тривалість навчання. Найчастіше використовується мінімальна кількість кредитів або мінімальна кількість годин. Зазвичай 1 кредит еквівалентний 1 год заходу БПР. Необхідна тривалість навчання може коливатися від 3 до 50 кредитів/год на рік для фармацевтів.
У країнах, де БПР є обов’язковим, ця вимога може братися до уваги під час перегляду ліцензії на здійснення фармацевтичної діяльності. Наприклад, в Португалії така ліцензія переглядається кожні 5 років. При цьому враховується дотримання фармацевтом вимог БПР (необхідно отримати 15 кредитів протягом 5 років). Окрім Португалії, БПР враховується при перегляді ліцензії у Хорватії, Угорщині, Ірландії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії, Словаччині та Нідерландах (див. таблиця).
Моніторинг дотримання вимог БПР найчастіше здійснюють самоврядні професійні організації, професійні асоціації або міністерства охорони здоров’я. Іноді цю функцію також можуть виконувати роботодавці. У моніторингу часто беруть участь декілька організацій на різних рівнях.
До професіонала охорони здоров’я, який не дотримується БПР, можуть застосовуватися певні санкції, які у різних країнах можуть відрізнятися. Наприклад, у Литві ліцензія на практику фармацевта переглядається кожні 5 років, і якщо фахівець не дотримується вимог щодо БПР, він може втратити ліцензію або стикнутися із тимчасовим її призупиненням: ліцензія вилучається, і для того, щоб її поновити, необхідно пройти повторну перевірку. У Латвії ліцензія теж переглядається кожні 5 років, і у разі недотримання БПР професіонал охорони здоров’я отримує догану, дія його ліцензії тимчасово призупиняється, і він може працювати лише під наглядом ліцензованого фармацевта. У Швейцарії ліцензія не підлягає перегляду, а наслідки невиконання вимог щодо БПР залежать від законодавства кантонів.
Менш поширеною є система добровільного БПР. «Добровільна» означає відсутність обов’язкових вимог на законодавчому рівні. Однак у деяких випадках БПР де-факто може бути обов’язковим для певних груп згідно з вимогами професійних асоціацій або роботодавця.
Добровільна система БПР працює в Бельгії, на Кіпрі, в Естонії, Греції, Ісландії, Люксембурзі, Мальті, Норвегії, Іспанії, Швеції. У деяких країнах добровільна система БПР може співіснувати з обов’язковою — Австрія, Німеччина, Словенія, Швейцарія (див. таблиця). Так, в Словенії вимога щодо обов’язкового БПР встановлена на законодавчому рівні. Згідно з правилами щодо підвищення кваліфікації медичних представників та медичного персоналу фахівці з вищою професійною освітою повинні проходити професійну підготовку не менше 10 днів на рік або не менше 30 днів кожні 3 роки. Поруч з тим існує добровільна система БПР, що базується на етичних зобов’язаннях.
У більшості випадків моніторинг не здійснюється конкретною організацією та є відповідальністю самого фахівця.
Хто несе витрати на БПР?
Загалом витрати на участь у заходах БПР часто несуть самі професіонали охорони здоров’я, однак це менше стосується професії фармацевтів. Провайдером заходів БПР для фармацевтів найчастіше виступає приватний сектор (фармацевтичні компанії), який і несе витрати, а фармацевт отримує доступ до участі безкоштовно. Іноді БПР фінансується професійною асоціацією або роботодавцем.
Акредитації найчастіше підлягають заходи, а не провайдери БПР.
Темами заходів із підвищення професійної кваліфікації фармацевтів найчастіше виступають контроль/профілактика захворювань (ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, паління тощо), фармакотерапія, науково-доказова медицина, самолікування, фармаконагляд, управління/менеджмент (фінанси, навчання персоналу), консультування пацієнта, дієтичні добавки, комунікація, відпуск, інновації, огляд застосування препаратів.
У добровільній моделі БПР навчання, як правило, відбувається поза робочим часом, в обов’язковій — у більшості країн може здійснюватися в межах оплачуваного робочого часу.
Найпоширенішими формами заходів є лекції та семінари. Зростаючий інтерес викликає й дистанційне навчання, особливо в умовах, коли для того, щоб потрапити на захід, необхідно подолати значну географічну відстань.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим