Коротко по суті. Проєктом змін пропонується доповнити п. 161 Ліцензійних умов новими положеннями і передбачити, що на вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптеки дозволяється, крім використання позначення виду аптечного закладу, розміщувати найменування ліцензіата, найменування закладу та/або знака для товарів і послуг (логотипа), який належить ліцензіату на законних підставах.
При цьому пропонується дозволити лише за умови, що найменування ліцензіата, найменування аптечного закладу та/або знак для товарів та послуг (логотип) не містять:
- вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі;
- інформації, що може вводити споживача в оману, про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення;
- порівнянь з іншими аптечними закладами.
Підставою для ініціювання таких змін вказано рішення Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 1 червня 2022 р. по справі № 640/7870/19.
Безумовно, запропоновані зміни викликають неабияке занепокоєння у представників роздрібної ланки фармацевтичного ринку, яка є важливим гравцем та партнером ринку і виконує відповідальну функцію — забезпечення українців лікарськими засобами. І це досить логічно.
Однак не варто дивитися на це поверхово у форматі «просте відстоювання бізнесових інтересів», а слід копнути трохи глибше. Адже в цьому випадку мова йде не лише про те, що запропонована ініціатива призведе до значних і невиправданих в умовах воєнного стану фінансових витрат аптечних закладів, зумовлених необхідністю проведення заміни фасадних вивісок, рекламних конструкцій, наліпок, банерів тощо.
Розглянемо декілька аспектів: юридичні та соціальні.
По-перше, запропоновані положення Ліцензійних умов обмежуватимуть свободу підприємницької діяльності і позбавлятимуть суб’єктів господарювання права зазначати на аптечній вивісці інформацію про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, як це передбачено ст. 9 Закону України «Про рекламу». Крім того, запропонована норма Ліцензійних умов суперечитиме принципу верховенства права, зокрема, положенням ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», яка надає суб’єкту господарювання право наносити його знак для товарів і послуг на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, у тому числі на вивіску.
По-друге, під час здійснення господарської діяльності суб’єктам господарювання дозволяється вживати поняття на кшталт «знижена ціна» чи будь-які інші, аналогічні за значенням, із дотриманням встановлених Законом України «Про захист прав споживачів» умов, у тому числі щодо точності, повноти та достовірності інформації. Подібна практика є прийнятною і в ЄС, що встановлено положеннями Директиви Європейського парламенту та Ради від 06.11.2001 р. № 2001/83/ЕС, відповідно до якої не забороняється використання в рекламі лікарських засобів інформації, у тому числі про ціну за умови, якщо така інформація не вводить споживача в оману.
По-третє, запропоновані зміни є недоцільними з точки зору вже наявного нормативного регулювання та суперечитимуть принципу правової визначеності. Діюче законодавство України вже містить загальну заборону щодо поширення невизначеному колу осіб інформації, що може ввести в оману споживача, зокрема, за допомогою реклами. Під дію цих правових норм підпадає й заборона на розміщення на вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу інформації, що може вводити споживача в оману, та про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення. Тому доповнення п. 161 Ліцензійних умов зазначеним положенням призведе до дублювання чинних правових норм і надмірного регулювання відповідної сфери діяльності.
Крім того, доповнення Ліцензійних умов забороною розміщення на вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу найменування ліцензіата, найменування аптечного закладу та/або знака для товарів та послуг (логотипа), які містять порівняння з іншими аптечними закладами, прямо суперечитиме нормам Закону України «Про рекламу», оскільки абзац 3 ч. 1 ст. 11 цього закону містить умови використання порівняльної реклами, серед яких відсутня заборона порівняння закладу з іншими закладами подібної спеціалізації. Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним приймають виключно уповноважені державні органи.
А як це вплине на пацієнта? Якщо ж розглядати ініціативу з точки зору впливу на кінцевого споживача, то тут також варто згадати декілька аспектів.
Відтак держава ризикує створити умови, які обмежать фізичну доступність лікарських засобів для українців і, як наслідок, позбавлять їх можливості безперервного лікування.
По-друге, інформація про ціни на товари, знижки чи інші цінові переваги є важливою для споживача, оскільки сприяє здійсненню ним вибору під час придбання продукції у різних суб’єктів господарювання. Зважаючи на це, від останніх вимагається надання споживачу даних про ціну, умови та правила придбання продукції (ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
По-третє, український фармацевтичний ринок майже повністю залежить від пацієнтів, адже понад 86%* ринку у грошовому вираженні припадає саме на роздрібний продаж лікарських засобів. Натомість держава покриває лише близько 14% від загального обсягу ринку. Відповідно, левова частка витрат лягає саме на пацієнта, який отримує доступ до ліків саме через аптечний заклад.
З огляду на вищевикладене, можливо, наразі державі було б доцільніше підтримати цей вид діяльності і сприяти, а не обмежувати доступ українців до лікарських засобів. Проте іноді складається враження, що аптеки не розглядаються як заклад охорони здоров’я, та не оцінюють ризики і наслідки, які можуть бути спричиненні запровадженням окресленої ініціативи.
Тож наразі відкритим залишається питання — чиї ж інтереси тут сповідуються? Хто відповідатиме за ситуацію, коли аптеки будуть вимушені зачинятися для врегулювання всіх юридичних питань у зв’язку з потенційними новими обмеженнями в господарській діяльності, а пацієнти, як наслідок, будуть позбавлені доступу до лікарських засобів на невизначений термін?..
Коментарі