Позитивні результати випробування потенційно першого таргетного препарату проти гліоми

09 Червня 2023 5:58 Поділитися

У «The New England Journal of Medicine» опубліковано результати подвійного сліпого дослідження 3-ї фази препарату ворасиденібу у пацієнтів з гліомою (Mellinghoff I.K. et al., 2023). Препарат ще не отримав регуляторного схвалення у США та ЄС і знаходиться на розгляді із статусом швидкого проходження (fast track) — у першому, та орфанного препарату (orphan medicine) — у другому випадку. Якщо регулятори ухвалять позитивне рішення, ворасиденіб може стати першою таргетною терапією гліоми низького ступеня злоякісності.

Згідно з опублікованими даними, лікування інгібітором IDH1/2 ворасиденібом (AG-881) знизило ризик прогресування або смерті на 61% порівняно з плацебо у пацієнтів з ізоцитратдегідрогеназа (IDH)-мутантною гліомою 2-го ступеня. Первинною кінцевою точкою було виживання без прогресування за даними сліпої оцінки, проведеної незалежним комітетом з огляду. Ключова вторинна кінцева точка — час до наступного протипухлинного втручання. Перехід на ворасиденіб з плацебо був дозволений після підтвердження прогресування захворювання за допомогою візуалізації. Одночасно з публікацією результати представлено на щорічній конференції Американського товариства клінічної онкології (American Society of Clinical Oncology — ASCO).

У дослідженні взяли участь 331 пацієнт із залишковою або рецидивуючою IDH-мутантною гліомою 2-го ступеня, які не проходили попереднього лікування, крім хірургічного втручання, 168 з яких приймали ворасиденіб та 163 — плацебо. При середньому періоді спостереження 14,2 міс 226 пацієнтів (68,3%) продовжували приймати ворасиденіб або плацебо. Виживаність без прогресування (ВБП) значно покращилася в групі ворасиденібу порівняно з групою плацебо (середня виживаність без прогресування становила 27,7 міс проти 11,1 міс; коефіцієнт ризику прогресування захворювання або смерті 0,39; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,27… 0,56; р<0,001). Час до наступного втручання був значно кращим у групі ворасиденібу порівняно з групою плацебо (коефіцієнт ризику 0,26; 95% ДІ 0,15–0,43; р<0,001). Побічні явища 3-го ступеня або вище виникли у 22,8% пацієнтів, які отримували ворасиденіб, і у 13,5% пацієнтів, які отримували плацебо. Підвищення рівня аланінамінотрансферази 3-го ступеня або вище виявлено у 9,6% пацієнтів, які отримували ворасиденіб, і в жодного з пацієнтів, які отримували плацебо.

Як зазначив провідний дослідник Інго Меллінгхоф (Ingo Mellinghoff), другий проміжний аналіз настільки чітко показав ефективність, що рада моніторингу даних рекомендувала розкрити засліплення, щоб пацієнти з групи плацебо теж могли отримувати досліджуваний препарат. Так, показники ВБП за 24 міс становили 50,7% (95% ДІ 36,2–63,5%) у групі ворасиденібу порівняно з 17,6% (95% ДІ 7,1–31,9%) у групі плацебо. Частота об’єктивної відповіді становила 10,7% (95% ДІ 6,5–16,4%) для ворасиденібу порівняно з 2,5% (95% ДІ 0,7–6,2%) для плацебо (співвідношення шансів 4,88; 95% ДІ 1,56–15,25%).

За висновками авторів, у пацієнтів з IDH-мутантною гліомою 2-го ступеня ворасиденіб значно покращив виживаність без прогресування та збільшив час до наступного втручання.

За матеріалами www.cancernetwork.com; www.onclive.com; www.nejm.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті