Інтеграція національної фарміндустрії в європейську є одним із пріоритетів роботи МОЗ

Під час панельної дискусії в рамках конференції «ФармаЕкспорт» учасниками обговорювалося питання інтеграції українського фармринку в європейський. «Українські виробники ліків прагнуть до повноцінного виходу на європейський фармринок. Водночас Європейський Союз, який під час пандемії COVID-19 стикнувся з кризою у постачанні базових препаратів та інгредієнтів з Індії та Китаю, вирішив переглянути свою фармполітику та локалізувати постачання і виробництво ліків ближче до себе. Таким стратегічним хабом ліків може стати Україна, яка не тільки є територіально привабливою в цьому плані, а й з червня минулого року має статус держави — кандидата в члени ЄС», — йдеться в повідомленні.

Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції, нагадала, що одним із пріоритетів євроінтеграційного вектору МОЗ є фармацевтичний сектор. У розрізі законодавчого регулювання — національне законодавство відповідає європейським вимогам, проте процедурно ще є над чим працювати. Першочергово йдеться про створення єдиного регуляторного органу у сфері обігу ліків та медичних виробів.

За її словами, МОЗ вже розпочато роботу над його створенням і планується, що новий орган запрацює у 2025 р. Головна мета його створення — уніфікувати процедури реєстрації та контролю ліків і медичних виробів з процедурами в ЄС. Також для розширення експортного потенціалу фармацевтичної галузі МОЗ продовжує діалог з Єврокомісією за кількома напрямами:

• визнання українських GMP-сертифікатів у ЄС;
• включення України до централізованих європейських процедур з реєстрації ліків ще до моменту вступу в ЄС;
• підключення до загальноєвропейської системи верифікації лікарських засобів (впровадження системи 2D-кодування та маркування).

Заступниця міністра також наголосила, що український фармсектор є достатньо потужним і стійким. Завдяки вітчизняному виробництву ліків Україна не стикнулася з нестачею ліків на початку повномасштабного вторгнення: попри те, що склади були розбиті, частина працівників виїхала, вітчизняна Фарма продовжувала виробництво.

«Саме фарміндустрія наразі є однією із найбільш готових до виходу на ринок ЄС галузей промисловості. І для країни це дуже важливо, адже розвиток експорту української фармацевтичної продукції може забезпечити сталий дохід держбюджету, який дуже важливий для післявоєнного відновлення. Міністерство охорони здоров’я готове всіляко сприяти та підтримувати розвиток фармацевтичної галузі та усувати в межах своїх повноважень всі експортні перепони, які наразі є», — підсумувала вона.

Суттєво спростити регуляторні процедури, які наразі дуже ускладнюють вихід української фармацевтичної продукції на ринок ЄС, можна шляхом розширення дії угоди ACAA (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products) на фармацевтичний сектор. За словами Тараса Качки, заступника міністра економіки — торгового представника України, у цьому напрямі є позитивні зрушення: стартовим пунктом для України буде оновлення ІІІ додатку Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, що в планах на цей рік.

За матеріалами moz.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!