Завершення карантину, закупівля ліків, продовження реформування охорони здоров’я — відбулося засідання профільного комітету

ПЕРЕХІД НАМН ДО ОПЛАТИ ЗА ПМГ

Михайло Радуцький нагадав, що 26 квітня 2023 р. за результатами розгляду питання щодо включення з 1 січня 2024 р. державних установ НАМН України до єдиного медичного простору та долучення їх до виконання ПМГ рекомендовано МОЗ створити робочу групу для його опрацювання.

Володимир Коваленко, віцепрезидент НАМН України, зауважив, що робота над включенням установ НАМН України до єдиного медичного простору почалася ще з пілотного проєкту, який проводився в 2017 р. Під час його реалізації напрацьовані близько 1,5 тис. медичних послуг та тарифів на їх оплату.

Для взаємодії з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в багатьох установах вже встановлено медичні інформаційні системи і навчено персонал для роботи з ними. Наразі опрацьовується перелік послуг, які можуть надавати установи НАМН України, аналізуються їх матеріально-технічний стан на відповідність вимогам НСЗУ. Після узагальнення цієї інформації В. Коваленко запропонував провести окрему нараду, під час якої обговорити її.

Разом з тим, за словами доповідача, виникає ряд проблем, пов’язаних зі зміною організаційно-правової форми установ НАМН України на державні некомерційні підприємства. Це пов’язано з тим, що чинна законодавча база створює цілий ряд проблем для зміни організаційно-правової форми. Оскільки установи НАМН України — це державні установи, які представляють цілісний майновий комплекс і в них тісно пов’язані відносини між лікарями та науковими працівниками, які одночасно виконують наукову роботу та надають організаційно-медичну допомогу. Тому постає питання, як всі ці обов’язки розділити, щоб не було втрачено як науковий, так і клінічний потенціал.

Працівників цих установ турбує й питання їх заробітної плати. Так, для наукового співробітника на рівні професора вона становить приблизно оклад середнього медичного персоналу. При цьому співробітники НАМН України надають найвищий високоспеціалізований рівень медичної допомоги, і поки незрозуміло, як їм оплачуватиметься їх робота, адже зараз вона оплачується за тарифами з фінансування наукової діяльності, а не медичної.

Окрім цього, доповідач звернув увагу на невідповідність оплати за пакетами медичної допомоги, запропонованими НСЗУ, з послугами та тарифами, які розраховані НАМН України. Так, НСЗУ не враховано орфанні захворювання, непередбачувані ускладнення захворювань, вікові категорії.

Також є проблема з академічною наукою в університетських клініках, де наразі професори не можуть ефективно залучатися до цієї роботи. Тому, на його переконання, потрібен поступовий перехід установ НАМН України на співпрацю за договорами з НСЗУ зі збереженням статусу державної установи інститутів НАМН України.

На це М. Радуцький зазначив, що Національний інститут раку вже працює з договорами ПМГ, і проблем не виникає. У країни немає часу і бюджетних коштів чекати переходу установ НАМН України до 2025 р., тому до 1 січня 2024 р. ще є час вирішити проблемні питання.

Стосовно тарифів Сергій Дубров, перший заступник міністра охорони здоров’я України, звернув увагу, що залежно від нозології враховуються підвищені коефіцієнти за оплату наданої послуги, що збільшує фінансування закладу. На сьогодні міські, районні лікарні мають мільйонні залишки коштів на банківських рахунках, що свідчить про ефективність фінансування за договорами НСЗУ. Тому, на думку доповідача, організація якісної, адекватної допомоги залежить виключно від керівника закладу.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, повідомила, що її відомством проведено попередню комунікацію з очільниками установ НАМН України, але з їх боку не виявлено особливої зацікавленості в переході на фінансування за договорами ПМГ. Також вона зазначила, що для визначення тарифів потрібно розуміння матеріально-технічного оснащення вищезгаданих установ, яке поки не зроблене. Після цього тарифи НСЗУ можна буде порівняти з розрахунками та фінансуванням, яке наразі отримує НАМН України.

Крім того, в НСЗУ виникає занепокоєння щодо стану комп’ютеризації цих установ, тому вона наголосила на необхідності закуповування необхідної техніки, щоб працівники установ мали можливість працювати з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Ольга Стефанишина, член Комітету, попросила, щоб в рішенні відобразили прохання профінансувати установи НАМН в частині їх комп’ютеризації, аби вони ефективно увійшли в єдиний медичний простір.

Роман Єрмоличев, заступник міністра фінансів України, звернув увагу, що в контексті підготовки бюджету на 2024 р. Міністерство зверталося до МОЗ надати пропозиції щодо комплексного вирішення питання переходу закладів охорони здоров’я на фінансування за ПМГ. Адже мова йде не лише про установи НАМН України, а й про заклади охорони здоров’я, які знаходяться в підпорядкуванні МОЗ та теж мають увійти в єдиний медичний простір.

На це в МОЗ відповіли, що наразі не вбачають можливості переходу в 2024 р. всіх відомчих закладів за договорами ПМГ, окрім закладів, що займаються трансплантацією органів.

Р. Єрмоличев зазначив, якщо система НАМН та підпорядковані МОЗ заклади передають дані до ЕСОЗ, то на підставі цих даних можна вже змоделювати і зрозуміти, які послуги надаються тим чи іншим закладом та які пакети медичних послуг вони можуть виконати.

Також він звернув увагу, що в Бюджетному кодексі України міститься положення щодо можливості фінансування відомчих закладів охорони здоров’я за окремим механізмом фінансування. Відповідно, слід ініціювати зміни в Бюджетний кодекс України щодо скасування цього положення, аби всі заклади фінансувалися лише за договорами з НСЗУ.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати НАМН:

• віднайти можливість виділення власних коштів на комп’ютеризацію наукових установ до кінця року;
• забезпечити щомісячне проведення робочих зустрічей керівництва НАМН та її наукових установ з керівництвом МОЗ, Міністерством фінансів, НСЗУ та народних депутатів — членів Комітету щодо прогресу у підготовці входження до єдиного медичного простору закладів НАМН.

ПОДОЛАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Обговорюючи законопроєкт «Про подолання туберкульозу в Україні» (реєстр. № 9147), М. Радуцький нагадав, що проєкт прийнято Парламентом в першому читанні 30 травня 2023 р. Під час підготовки до другого читання до нього надано 156 поправок від народних депутатів. Редакція законопроєкту до другого читання опрацьовувалася спільно з МОЗ і майже не зазнала змін порівняно з редакцією до першого читання.

Розглянувши правки, які були надіслані, Комітет рекомендував Парламенту прийняти в другому читанні та в цілому запропоновану Комітетом остаточну редакцію законопроєкту № 9147.

ЗАВЕРШЕННЯ КАРАНТИНУ

М. Радуцький зауважив, що у зв’язку з оголошеним 5 травня Всесвітньою організацією охорони здоров’я завершенням статусу пандемії, спричиненої COVID-19, було розроблено законопроєкт «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 9405).

Представляючи даний законопроєкт, Олександр Банчук, заступник міністра юстиції України, поінформував, що документом пропонується внести зміни до ряду кодексів та законів України.  Зокрема, він скасовує страхові виплати медичним працівникам у разі встановлення групи інвалідності, смерті працівника внаслідок захворювання на COVID-19.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 9405 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України ІХ скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

ТЕЛЕМЕДИЦИНА

М. Радуцький зазначив, що урядовим законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини» (реєстр. № 9384) регулюється питання розбудови в Україні телемедицини як складової ЕСОЗ та сучасного ефективного методу надання медичної допомоги населенню.

Народний депутат наголосив, що телемедицина довела свою ефективність під час пандемії COVID-19 і набула ще більшого значення з початком повномасштабного вторгнення. Реалізація положень цього законопроєкту не потребуватиме бюджетних витрат, а фінансуватиметься за рахунок міжнародних партнерів.

Представляючи законопроєкт, Марія Карчевич, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, повідомила, що ним передбачено уточнення і розширення термінології щодо ЕСОЗ, методів та заходів телемедицини. Також він регулює питання телереабілітації як складової телемедицини.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту включити законопроєкт № 9384 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України ІХ скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

ВЕРИФІКАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ

Розглядаючи законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо верифікації відомостей про пацієнтів» (реєстр. № 9272), М. Радуцький нагадав, що проєкт прийнято в першому читанні 10 червня 2023 р. Ним врегульовуються питання електронної взаємодії між ЕСОЗ та іншими державними реєстрами з метою забезпечення актуальності та повноти даних про пацієнтів, що містяться в ЕСОЗ. Це сприятиме покращанню умов медичного обслуговування населення та ефективному використанню бюджетних коштів в охороні здоров’я.

Редакція до другого читання напрацьована спільно з МОЗ та узгоджена з усіма зацікавленими сторонами, включаючи Міністерство оборони України. При підготовці до другого читання законопроєкт не зазнав суттєвих змін. До нього лише додано зміни до закону України про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні, які стосуються здійснення електронної взаємодії між державними реєстрами з питань працевлаштування осіб з інвалідністю.

Також згідно з листом Головнокомандувача Збройними силами України уточнено положення законопроєкту щодо врегулювання на час дії воєнного стану надання медичної допомоги військовослужбовцям у цивільних закладах охорони здоров’я державної та комунальної форми власності із залученням до такої допомоги військових медиків.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти законопроєкт № 9272 в другому читанні та в цілому як закон (прим. ред.: 29 червня даний проєкт ухвалено Парламентом).

ЗАКУПІВЛЯ ЛІКІВ

Член Комітету Валерій Зуб поінформував колег про ризик незакупівлі за бюджетні кошти 2023 р. лікарських засобів за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру». Мова йде в основному про ліки для лікування дитячої онкології. Він повідомив, що не відбудеться закупівля майже половини препаратів для лікування онкохворих дітей через ДП «Медичні закупівлі України». Оскільки в підприємстві поінформували про відсутність заявників для участі в процедурі закупівлі.

Відповідно, ці препарати не закуповуватимуться, тому пропонується виключити їх з номенклатури ліків, які мають закуповуватися в 2023 р. Також це стосується й препаратів, таких як морфін, контейнерів для забору кісткового мозку, фактори коагуляції для гематологічних хворих і т.ін.

У разі виключення цих препаратів з номенклатури, їх закупівля здійснюватиметься за рахунок власних коштів пацієнтів чи громадських організацій. Тому В. Зуб попросив звернутися до ДП «Медичні закупівлі України», аби вони віднайшли механізми для закупівлі цих препаратів за бюджетні кошти.

Євген Гончар, начальник відділу Департаменту медичних послуг, повідомив, що це питання наразі опрацьовується групою експертів, які сформують пропозиції стосовно вирішення цієї проблеми. Водночас, на його думку, в номенклатурі є частина препаратів, яким можна зробити заміну дозувань. Тобто якщо не можна закупити дозування по 40 000 одиниць, то можна купити 4 флакони по 10 000 одиниць.

Проте є певні препарати, які вже кілька років не можна закупити через відсутність заявників на ринку, але вони є в номенклатурі. У зв’язку з цим йдуть дискусії, що з ними робити.

Після завершення обговорення Комітет підтримав пропозицію М. Радуцького доручити в 2-тижневий термін підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями спільно з МОЗ провести робочу нараду і на наступне засідання Комітету винести на обговорення пропозиції щодо вирішення цієї проблеми.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!