Майбутнє української популяції: 4 сценарії демографічної кризи

Україна зуміла встояти проти повномасштабного російського вторгнення завдяки неабиякій консолідації українців, а також прояву солідарності з боку інших країн. Однак кожен новий день незламності виборений великою ціною — життями військових, які воюють на фронті, а також цивільних, які гинуть від ракетних ударів ворога. Мільйони українців виїхали через війну до інших країн. Вперше активовано Директиву ЄС про тимчасовий захист, яка надала біженцям з України право на житло, медичний і соціальний захист, доступ до освіти та роботи. Політика ЄС та співпраця між державами-членами, безумовно, чинитимуть вплив на міграційні процеси, рух населення з країни та в країну. Повернення громадян в Україну залежатиме від багатьох факторів: безпекової ситуації, затягування війни або її швидшого завершення, швидкості відбудови, успіхів в економічному зростанні, політичної та соціальної стабільності. Якою ж буде чисельність населення України після закінчення російсько-української війни?

Демографія України за 30 років незалежності

Протягом останніх десятиліть в Україні спостерігалася тенденція до скорочення чисельності населення та поширення такого явища, як старіння населення (рис. 1). Депопуляція є результатом низької народжуваності, високої смертності та еміграції з України. Багато країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи пережили подібні демографічні тенденції після краху державного соціалізму та переходу до ринкової економіки, що принесло великі економічні, соціальні та політичні трансформації, що вплинуло і на динаміку населення.

Рис. 1. Динаміка чисельності населення в незалежній Україні та старіння населення

Джерело: United Nations World Population Prospects, 2022

За оцінками Організації Об’єднаних Націй (ООН), станом на 1 січня 2022 р., менш ніж за 2 міс до повномасштабного російського вторгнення, населення України становило 43,3 млн осіб (оцінка ООН включає АР Крим, яку росія анексувала у 2014 р.), що на 8 млн менше порівняно з 1991 р., коли Україна здобула незалежність.

Демографічна ситуація після широкомасштабного вторгнення та криза біженців

Війни — найбільш екстремальна причина раптових потрясінь демографічної динаміки. Зокрема, раптові міграційні рухи, викликані війнами, можуть призвести до швидких змін у чисельності населення. Російське повномасштабне вторгнення спричинило найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової війни.

Важко точно сказати, скільки людей проживало в нашій державі до повномасштабного вторгнення рф. За оцінками уряду, станом на 1 грудня 2019 р. без врахування тимчасово окупованих територій в Україні проживало 37,3 млн осіб. Державна служба статистики України станом на 1 лютого 2022 р. наводила цифру наявного населення у 41,1 млн осіб без врахування тимчасово окупованої АР Крим.

Повномасштабне російське вторгнення спричинило справжню демографічну катастрофу. З 24 лютого 2022 р. Україну покинуло понад 14 млн громадян, з них більше 11 виїхали до країн ЄС. Наразі відомо, що понад 5 млн повернулися з ЄС в Україну.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UN Refugee Agency — UNHCR), станом на 18 липня 2023 р. загальна кількість зареєстрованих біженців з України у світі становить 6,2 млн осіб. На території Європи зареєстровано 5,9 млн осіб, за межами Європи — 353 тис. Зареєструвалися для отримання тимчасового захисту або подібних схем у Європі 4,8 млн українців.

Кількість перетинів кордону з України в російську федерацію з 24 лютого 2022 р. становить 2,9 млн.

Більшість біженців з України, які прибувають до Європи, — це жінки з дітьми та літні люди. Розділення сімей (через заборону чоловікам віком від 18 до 60 років покидати Україну) відіграє важливу роль в ухваленні рішень щодо тривалості перебування за кордоном. Залежно від перебігу війни, це спонукатиме до возз’єднання сімей (у країні призначення або в Україні).

Наміри повернутися серед українських біженців є високими. Так, за даними третього раунду опитування UNHCR, 65% українців висловлюють бажання колись повернутися в Україну (рис. 2), 18% планували повернутися в найближчі 3 міс, 18% респондентів ще не вирішили, повертатися чи ні. Лише 5% не мають наміру повертатися взагалі.

Рис. 2. Результати третього раунду опитування UNHCR щодо намірів українських біженців (травень 2023 р.)

Джерело: UNHCR Regional Intentions Survey Result (3rd Round)

Невизначеність щодо перебігу війни є основною причиною наміру залишитися в нинішній країні перебування.

Попередні тенденції старіння населення, повномасштабна війна та міграція молодих людей за кордон посилили негативні тенденції у віковій структурі населення України (рис. 3).

Рис. 3. Вікова структура населення України у 2021 та 2023 р.

Джерело: population-pyramid.net

За даними Українського інституту майбутнього, яке оцінює наявне населення в Україні станом на квітень 2023 р. у 29 млн осіб, економічно активне населення становить всього 12 млн (з них зайняті — 9,1–9,5 млн), а 17 млн — це пенсіонери та діти віком до 15 років. Народжуваність в Україні залишається низькою. Якщо нічого не змінювати, у перспективі кількох років пенсіонерів може стати удвічі більше, ніж працюючих.

Скільки війна забрала життів?

Скільки життів забрала ця жахлива війна, складно оцінити. Відомо, що Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила поранення майже 16 тис. та загибель понад 9 тис. цивільних осіб (з них понад 500 дітей) з 24 лютого 2022 до 30 червня 2023 р., однак реальна кількість жертв набагато більша. Багато випадків усе ще очікують підтвердження з деяких населених пунктів, до яких належать, зокрема, Маріуполь, Лисичанськ, Попасна, Сєвєродонецьк.

За даними організації, за 500 днів повномасштабної війни загинуло втричі більше цивільних осіб, ніж за всі попередні 8 років бойових дій на сході України. Області з найбільшою кількістю втрат серед цивільних осіб: Донецька, Харківська, Київська, Херсонська та Луганська. Найвища місячна кількість втрат серед цивільних осіб припала на березень і квітень 2022 р.

Демографічне майбутнє

У звіті «Ukraine’s population future after the Russian Invasion — The role of migration for demographic change» Європейської комісії розглянуто 4 сценарії, які враховують вплив міжнародного переміщення, спричиненого війною, а також можливі довгострокові тенденції в чисельності населення та міграції.

У країнах з низьким рівнем народжуваності, до яких належить Україна (у 2021 р. на 1 жінку припадало 1,2 дитини), міграція може стати головним рушієм демографічних змін. Очікується, що найбільший вплив на майбутні міграційні процеси чинитимуть 2 фактори — економічний розвиток, що сприятиме зменшенню економічної нерівності, а також багатосторонні угоди та співпраця між країнами. 4 варіації описують діапазон можливого майбутнього від песимістичного сценарію із затягуванням війни та повільним економічним відновленням до оптимістичного сценарію за умов швидкого завершення війни та активного післявоєнного відновлення, яке принесе довгострокову соціальну та політичну стабільність й економічне зростання.

Сценарій 1-й: довготривала війна та низький рівень повернення. Цей сценарій найбільш песимістичний та передбачає тривалу інтенсивну війну із можливим зростанням кількості міжнародних мігрантів, низьким рівнем повернення навіть у повоєнний період, що гальмуватиме економічне відновлення та відбудову України. Враховуючи, що значна частка біженців з України — це жінки і діти, у разі, якщо вони закріпляться в країні перебування, висока ймовірність, що після завершення війни до них приєднаються їхні чоловіки.

Сценарій 2-й: коротка війна та постійна еміграція. Передбачається, що за такого сценарію більшість українських біженців повернуться протягом наступного десятиліття. Однак після завершення війни на фоні повільного економічного відновлення рівень повернення біженців залишатиметься низьким, а відтік населення за кордон з метою постійного проживання — високим.

Сценарій 3-й: коротка війна та циклічна міграція. Як у попередній варіації, більшість українських біженців повернуться протягом наступного десятиліття, а економічне відновлення буде повільним. Однак післявоєнна міграція характеризуватиметься високою часткою циркулярної (тимчасової) міграції з високими показниками повернення біженців на батьківщину.

Сценарій 4-й: коротка війна та міграційний перехід. Багато європейських країн здійснили міграційний перехід від країни — донора населення та робочої сили до країни-реципієнта. Так, у 1950-х роках приймаючими країнами стали Франція та Швейцарія, Бельгія та Німеччина, Нідерланди та Швеція. На початку ХХІ ст. майже всі країни Західної та Південної Європи зареєстрували більше випадків імміграції, аніж еміграції. Нині це відбувається в низці країн Східної Європи. Польща, Чехія та Угорщина здійснили міграційний перехід протягом двох десятиліть після приєднання до ЄС. Швидке економічне відновлення в післявоєнний період може стати передумовою для того, щоб Україна пішла їхнім шляхом. За найбільш оптимістичного сценарію Україна швидко відновлюється та переживає економічне зростання завдяки потужній підтримці міжнародних партнерів. Показники повернення українських біженців високі. Високий попит на робочу силу породжуватиме притік іноземних працівників за проактивної міграційної політики. До 2030-х років Україна може перейти від країни-донора до країни-реципієнта (таблиця).

Джерело: Звіт «Ukraine’s population future after the Russian Invasion — The role of migration for demographic change» Європейської комісії

У 30-річній перспективі за найбільш песимістичного сценарію очікується скорочення населення порівняно з 2021 р. на 31%, а за найбільш оптимістичного — 21% (рис. 4).

Рис. 4. Прогноз чисельності населення до 2051 р. за 4 сценаріями

Джерело: Звіт «Ukraine’s population future after the Russian Invasion — The role of migration for demographic change» Європейської комісії

Згідно з прогнозами, враховуючи тенденцію до старіння населення, скорочення робочої сили та низьку імовірність того, що народжуваність компенсуватиме втрати, зменшення чисельності населення України в довгостроковій перспективі незворотне навіть за умов швидкого завершення війни та активної післявоєнної відбудови, відновлення економіки та проведення політики, спрямованої на повернення українців в Україну та залучення іноземної робочої сили.

За всіма сценаріями потенційні потреби населення працездатного віку в соціальній підтримці різко зростають, зумовлені збільшенням частки населення старшого віку.

Катерина Дмитрик,
за матеріалами europa.eu, www.unhcr.org, ukraine.un.org, population.un.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!