Навіть в умовах війни Україна продовжує якісно проводити клінічні випробування ліків — Марина Слободніченко

На початку минулого року в Україні були затверджені та проводилися на різних стадіях майже 800 клінічних випробувань лікарських засобів, з яких 584 вже розпочато, а 210 — затверджено МОЗ. Попри воєнний стан, нині вдалося відновити та продовжити 321 клінічне випробування, з них 36 розпочато цього року. Про це повідомили у пресслужбі МОЗ.

«В Україні достатньо сильна база для проведення клінічних випробувань. Серед європейських країн наша держава є першою за площею, шостою — за кількістю населення та другою у світі за швидкістю набору пацієнтів для проведення клінічних випробувань, зокрема у сфері онкологічних захворювань. Попри те, що з 24 лютого розпочалася повномасштабна війна, клінічні випробування в Україні не припинилися. Вони зменшилися в певний період, але на сьогодні ми нарощуємо цей потенціал. Ще у березні 2022 р., на другий місяць війни, було відновлено 11 випробувань. Є українські клінічні дослідницькі організації, логістичні компанії, лабораторії, клінічні сайти, які не припиняли свою роботу протягом усього часу з лютого 2022 р., що свідчить про їх можливість забезпечити стабільність виконання проєктів», — зазначила заступниця міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції Марина Слободніченко під час свого виступу на конференції «Europe. Poland. Ukraine: Rebuild Together». 

Заступниця міністра переконана, що Україна має всі шанси перетворитися на центр проведення випробувань нових ліків для міжнародних фармацевтичних компаній. Наша країна має багато привабливих факторів для спонсорів:

• розвинена та розгалужена інфраструктура клінічних випробувань;
• кваліфікований персонал;
• великий пул пацієнтів;
• відносна економічність проведення випробувань порівняно з іншими європейськими країнами.

«Клінічні випробування — це не лише суттєві інвестиції в розвиток національного фармацевтичного сектору, це і доступ пацієнтів до безоплатного інноваційного лікування. Особливого значення це набуває для онкохворих українців, адже вони отримують шанс, навіть у безнадійних за прогнозами лікарів випадках. Ми як Міністерство охорони здоров’я готові максимально сприяти розвитку клінічних випробувань та залучати міжнародні фармацевтичні компанії проводити їх в Україні», — відзначила М. Слободніченко.

Клінічні випробування ліків — обов’язкова процедура, яка проводиться перед тим, як регуляторні органи дозволяють інноваційному препарату потрапити на ринок.

Для мінімізації загрози для життя людини такі випробування проводяться в медичних закладах відповідно до затверджених протоколів — документів, що фактично є покроковими інструкціями з належного їх проведення.

Зазвичай клінічні випробування діляться на 4 фази. У ході перших 3 фаз з’ясовуються безпечні дози та побічні ефекти препарату, оцінюється та підтверджується його ефективність.

Четверта фаза дає змогу зібрати додаткову інформацію про ризики та переваги препарату, а також визначити оптимальне дозування.

За інформацією Української асоціації клінічних досліджень, наразі в Україні працює близько 1200 дослідників, сертифікованих за стандартами Настанови з належної клінічної практики (ICH-GCP). До воєнного стану 1,2% усіх клінічних випробувань ліків проводилися саме в Україні, залучаючи загалом 1,6% пацієнтів від глобального пулу досліджуваних. Якби не повномасштабна війна, прогнозована динаміка розвитку індустрії у 2023 р. мала б демонструвати зростання на 36%.

Нагадаємо, наприкінці червня державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» провело фармацевтичний форум з міжнародною участю «Клінічні випробування в Україні. Європейська інтеграція».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!