Пілотний проєкт щодо мобільних аптечних пунктів планується запустити у громадах 3 областей України

Внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Украї­ну в лютому минулого року багато громад зазнали руйнувань та пошкоджень, у тому числі медичної інфраструктури. Тож жителі сільської місцевості, особливо віддаленої від районних та обласних центрів, обмежені в отриманні медичної допомоги та забезпеченні лікарськими засобами. Відтак присутні на заході представники регіональних підрозділів з охорони здоров’я розділяють необхідність запровадження мобільних аптечних пунктів і готові на місцевому рівні надавати всю необхідну допомогу та всіляко сприяти в реалізації цього проєкту на місцях.

Запровадження мобільних аптечних пунктів — важливий для МОЗ проєкт, який на етапі розробки узгоджувався як з центральними органами виконавчої влади, так і з представниками ринку. Про це повідомив заступник начальника Фармацевтичного управління МОЗ — начальник відділу з питань якості та доступності лікарських засобів, їх раціонального застосування Олександр Гріценко. Після набуття чинності відповідними положеннями Ліцензійних умов в Міністерстві очікують на запуск проєкту в першу чергу у сільській місцевості, де відсутні стаціонарні аптечні заклади.

Створення мобільних аптечних пунктів є складовою нового напрямку проєкту з відновлення доступу до медичних послуг у громадах, які постраждали від вій­ни. Про це повідомив Володимир Курпіта, директор проєкту USAID «Інновації для подолання епідемії ВІЛ».

У фокусі проєкту та партнерів:

• створення оптимальних маршрутів до населених пунктів, де будуть діяти мобільні аптечні пункти;
• оснащення мобільних пунктів, щоб довезти ліки зі збереженням їх якісних характеристик та без пошкоджень;
• безпека команди, яка буде працювати в мобільному аптечному пункті.

«Зараз ми шукаємо ліцензіатів та хочемо забезпечити належну комунікацію між ними та місцевою владою, аби невдовзі у громади заїхали перші мобільні аптечні пункти. Принцип рівності та доступності для нас є пріо­ритетним. Лише так ми забезпечимо сталість та ефективність цієї програми», — додав В. Курпіта.

Забезпечити доступність лікарських засобів у віддалених територіальних громадах — це більше про соціальний аспект. Водночас реалізація проєкту щодо мобільних аптечних пунктів — завдання нелегке. Одна справа — підготувати і прийняти законодавчу базу, інша — втілити її у життя. Про це повідомила заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Леся Карнаух. Однак місцева влада готова долучатися до проєкту і надавати необхідну інформацію з метою його подальшої оптимізації.

Окреслюючи питання доступності лікарських засобів у рамках програми «Доступні ліки» в сільській місцевості, Наталія Гнатюк, начальниця відділу стратегії розвитку програми реімбурсації Національної служби здоров’я Украї­ни, наголосила на тому, що з 13 тис. аптечних закладів, задіяних у програмі реімбурсації, лише близько 900 функціонують у сільській місцевості. З них близько 200 аптек з тих чи інших причин взагалі не погашали рецепти. Тож Н. Гнатюк висловила сподівання, що мобільні аптечні пункти зможуть забезпечити українців з віддалених регіонів необхідними для лікування хронічних захворювань ліками. «Ми підтримуємо запровадження цього пілотного проєкту і готові долучатися до всіх ініціатив, пов’язаних з цим напрямком», — додала вона.

Проєкт «Відновлення доступу до медичних послуг у громаді» не обмежується виключно мобільними аптечними пунктами. Детальніше напрями та завдання проєкту представила Інна Драганчук, радниця з реагування на надзвичайні ситуації та відновлення медичних послуг проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Інновації для подолання епідемії ВІЛ». Крім запуску роботи мобільних аптечних пунктів, також планується запровадити роботу мобільних медичних бригад, картування медичних послуг та психологічної допомоги у громаді, відкрити кабінети для мешканців громад для проведення онлайн психотерапевтичних сесій та ін.

Запуску роботи мобільних аптечних пунктів передує великий пул роботи, включаючи не лише затвердження необхідної нормативно-правової бази.

Ще одне питання, яке виникло в ході роботи і потребує додаткового врегулювання, — можливість відпускати лікарські засоби фельдшерсько-акушерськими пунктами, зокрема і в рамках програми реімбурсації. Про це повідомив Олександр Комаріда, консультант проєкту USAID «Інновації для подолання епідемії ВІЛ».

Окремий аспект — інформування населення про функціонування на території відповідної громади мобільних аптечних пунктів. Цей напрямок мають забезпечити саме органи місцевого самоврядування, аби жителі віддалених сіл були вчасно і постійно поінформовані про маршрут і час приїзду відповідного мобільного аптечного пункту в той чи інший населений пункт.

Майже 500 км спільного кордону з росією та білоруссю мають 6 районів Чернігівської обл. Внаслідок повномасштабної військової агресії росії проти України знач­но постраждали критична інфраструктура, сільське господарство та галузь охорони здоров’я. Про це повідомив Андрій Лінник, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської обласної військової адміністрації. «Тією чи іншою мірою постраждали 70 об’єктів 30 закладів охорони здоров’я. Північні громади постійно перебувають під ворожими обстрілами. Відповідно, в цих місцях проводиться евакуація населення, не працюють заклади освіти та охорони здоров’я, відсутній мобільний зв’язок, є питання щодо кад­рового забезпечення», — зауважив він.

Водночас враховуючи територіальні особливості області, віддаленість окремих громад від обласного центру, ситуація із медичним забезпеченням на Чернігівщині була несприятливою і до війни. Наразі ж завдяки підтримці міжнародних організацій та донорів здійснюється відновлення пошкодженої та зруйнованої медичної інфраструктури, надаються гуманітарна допомога, медичне обладнання, що дає змогу покращити якість надання медичної допомоги.

Державне підприємство «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров’я України» також брало участь у розробці змін до Ліцензійних умов щодо мобільних аптечних пунктів і планує долучитися до їх запуску. Про це повідомив директор підприємства Олександр Пономарьов.

Одним зі стратегічних напрямків розвитку ДП «Укрвакцина» є розвиток власної аптечної мережі з подальшим запуском мобільних аптечних пунктів, видачею антиретровірусних препаратів аптеками підприємства. Нещодавно підприємство отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів і вже відкрило 2 аптечні заклади у м. Київ для того, щоб у подальшому запустити роботу мобільних аптечних пунктів як структурних підрозділів стаціонарних аптек.

Говорячи про певні виклики проєкту, О. Пономарьов звернув увагу на те, що для операторів він не несе фінансової вигоди і є виключно соціальною ініціативою. Крім того, під час реалізації проєкту мають бути враховані ризики, пов’язані з війною (блекаут, ворожі обстріли), об’єктивною ситуацією на місцях (стан доріг) та безпекою (мародерство, пограбування). Тож треба також подумати над тим, як мінімізувати ці ризики та керувати ними.

Підтримуючи ідею створення мобільних аптечних пунктів, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України», доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник охорони здоров’я України Володимир Руденко звернув увагу присутніх на ряд питань, які, на його думку, потребують доопрацювання. Зокрема, виникає питання, які конкретно вимоги висуватимуться до транспорту, аби забезпечити необхідний асортимент лікарських засобів і збереження їх якісних показників в умовах мобільних аптечних пунктів. Погодився експерт і з ідеєю щодо залучення мобільних аптечних пунктів до програми «Доступні ліки». Водночас постає питання щодо погашення електронних рецептів в електронній системі охорони здоров’я в умовах відсутності у віддалених населених пунктах сталого інтернету. Тому забезпечення мобільних аптечних пунктів супутниковим доступом до інтернету — додаткова стаття витрат для ліцензіатів.

Як Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечуватиме контроль якості лікарських засобів в умовах мобільних аптечних пунктів, враховуючи обмеженість її ресурсів, кадрового забезпечення, у тому числі на місцях? Крім того, в ме­жах проєкту має бути забезпечена постійна комунікація з об’єднаними територіальними громадами.

ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП») також підтримує обговорюваний проєкт і вважає його дуже доречним в нинішніх умовах. Водночас при його впровадженні окрему увагу треба приділити безпеці не лише лікарських засобів, а й працівників мобільних аптечних пунктів. На цьому наголосила член ГО «ВФП» Ольга Гетало, співробітниця Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, кандидат фармацевтичних наук, доцент.

Ще один важливий момент, на який, на думку експерта, варто звернути увагу, — підготовка фармацевтичних працівників до роботи в нових умовах, у тому числі у контексті стресостійкості. Важливо також забезпечити належне зберігання лікарських засобів у мобільних аптечних пунктах.

О. Комаріда додав, що в рамках проєкту також буде налагоджено співпрацю з місцевими неурядовими організація­ми, які будуть задіяні у процесі відслідковування та інформування щодо дотримання режиму роботи і маршрутів мобільних аптечних пунктів. Експерти сподіваються, що такий підхід сприятиме підсиленню громадського конт­ролю і підвищенню ролі місцевих неурядових організацій.

Присутні представники комунальних аптечних мереж наголосили також на обмежених фінансових можливостях у контексті обладнання мобільних аптечних пунктів та створення нерівних умов поряд з приватними аптечними мережами, оскільки, як свідчить практика, проєкти із соціальним аспектом лягають перш за все на плечі комунальних підприємств.

Доцільно й додатково опрацювати питання щодо фіскальних реєстраторів, які згідно з чинним законодавством мають бути зареєстровані за місцем провадження господарської діяльності, що у випадку мобільних аптечних пунктів буде постійно змінюватися.

Чинними Ліцензійними умовами визначено, що у разі зберігання сканованих копій сертифікатів якості ліцензіат зобов’язаний на вимогу споживача надати їх паперові копії у строк не пізніше 2 робочих днів. Відповідно, мобільні аптечні пункти мають курсувати населеними пунктами з урахуванням цих вимог або варто переглянути терміни для надання паперових копій споживачу.

Підбиваючи підсумки засідання круглого столу, експерти проєкту USAID «Інновації для подолання епідемії ВІЛ» наголосили на тому, що подібні заходи планується проводити на постійній основі як з представниками органів місцевої влади, об’єднаних територіальних громад, так і з професійними асоціаціями та ліцензіатами, які долучаться до впровадження проєкту. Озвучені в ході зустрічі питання та пропозиції будуть опрацьовані для ухвалення додаткових виважених рішень, аби пілотний проєкт запрацював максимально ефективно.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!