Віктор Хоменко: «Фармація — це покликання!»

У третю суботу вересня в Україні відзначають День фармацевтичного працівника. По всій країні проводяться урочистості з нагоди професійного свята, під час якого фармацевти отримують не лише привітання, а й підбивають підсумки своєї роботи, обмінюються досвідом та складають плани на майбутнє. Не став винятком і цей рік. Про відзначення свята та перспективи, які відкриваються перед українською фармацією, з виданням «Щотижневик АПТЕКА» поділився Віктор Хоменко, доктор фармацевтичних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри фармації та фармакології Донецького національного медичного університету, голова правління Громадської організації «Донецька обласна фармацевтична асоціація», заслужений працівник охорони здоров’я України.
— Пане Вікторе, що для вас означає фармація та яким для вас видався цьогорічний День фармацевтичного працівника?

— Фармація — це покликання і, як кажуть мої колеги та знайомі, дотичні до цієї професії, навіть якби була змога повернути час назад, вони б знову обрали цю професію. Фармація — це особливий вид діяльності із забезпечення людям найціннішого — ліків для підтримки їх здоров’я, і вона не може бути просто прирівняна до торгівлі.

На святковій зустрічі з нагоди Дня фармацевта, яку вдалося нам організувати цього року, ми отримали можливість обговорити проблеми сучасної фармації, питання реформування в сфері охорони здоров’я, зокрема створення єдиного регуляторного органу державного контролю у сфері фармації та ухвалили рішення про створення клубу «Глорія фармації». Зустріч об’єднала однодумців — представників фармацевтичної науки та виробництва, а також регуляторних органів у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.

— Розкажіть, будь ласка, більше про клуб.

— Клуб «Глорія фармації» — це професійне об’єднання експертів та ветеранів фармації, мета роботи яких спрямована на удосконалення та покращання роботи галузі, а основними функціями — комунікація між членами клубу, підтримка фармацевтичних традицій та передача їх наступним поколінням, у разі потреби можемо стати громадською організацією при майбутньому новоствореному фармацевтичному органі. Ми хочемо стати спостережною організацією, учасники якої зможуть спрямовувати роботу молодих спеціалістів у правильне русло. Адже дуже важко починати все «з нуля». Та й непотрібно, коли будуть люди, які зможуть завдяки своєму багажу знань коригувати роботу.

— Що вас спонукало до створення цього об’єднання?

— Зараз ведуться дискусії щодо створення єдиного регуляторного органу на фармринку, про необхідність створення якого я говорив ще у 2008 р. під час захисту своєї докторської дисертації. Створення такого незалежного органу відповідатиме рекомендаціям ЄС та ВООЗ і стане ще одним кроком на шляху приведення системи обігу ліків в Україні у відповідність із законодавством ЄС. Але це непростий процес, що потребує навичок та досвіду. Тому ми й об’єднуємося. Має бути усталена спадкоємність поколінь, щоб ті, хто починає, не починали «з нуля», а ті, хто щось знає, ще могли допомогти молоді вийти на необхідний високий рівень, зокрема у такому важливому питанні, як створення нових регуляторних органів.

— Що саме ви, з огляду на свій досвід, вважаєте за необхідне повернути у аптеки?

— Варто відновлювати, і вже є певні кроки у цьому напрямку, аптечне виготовлення ліків. Ми зобов’язані повернутися до можливостей індивідуального підходу до кожного пацієнта, коли можна буде виготовити лікарський засіб із врахуванням усіх супутніх чинників (вік, схема та тривалість лікування, індивідуальна непереносимість тощо). Слід зауважити, що аптечне виробництво має бути чітко розраховане на основі реальних витрат, а не так, як це було раніше, коли аптечна заготовка не приносила прибутку. Робота з цього напрямку наразі теж активно ведеться нашими науковцями.

Я свого часу започатковував роботу у цьому напрямку в Донецьку: одна з аптек мережі займалася виготовленням і забезпечувала ліками інші торгові точки за потреби, що було досить ефективно і зручно. На жаль, на заваді стала війна. Попри нинішні реалії, я вважаю, що ми зможемо повернутися до цієї роботи та відновити аптечне виробництво. І, звичайно, допомагатимемо нашим наступникам в побудові ефективного фармринку, що ґрунтуватиметься на принципах практичного досвіду та кращих європейських ініціативах.

Фармацевтичні традиції класичні у всьому світі — забезпечення населення лікарськими засобами належної якості. А аптека має нести відповідальність за весь шлях проходження препарату з моменту його виготовлення та відпуску до моменту його прийому пацієнтом, і гарантувати, що не буде завдано шкоди, адже один із основних постулатів у медицині — не нашкодити.

— Зі свого боку, ми дякуємо вам за цікаве інтерв’ю, за ваші старання та роботу, яку ви здійснюєте заради відродження кращих фармацевтичних традицій, і висловлює­мо надію, що завдяки таким людям, як В. Хоменко, відродиться справжня фармація!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті