Стрес — це не те, що відбувається з нами, а те, як ми на це реагуємо!

Немає такого поняття, як життя без стресу
(Ґуджон Бергманн).

Усі люди в певний момент свого життя стикаються зі стресом, який відіграє значну роль, адже впливає на поведінку людини, її працездатність, взаємовідносини з оточуючими і членами родини, та на основне — її психічне (ментальне) здоров’я.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), психічне здоров’я — це стан добробуту, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал та впоратися із життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти. Стрес — це відчуття тиску, пригніченості або неспроможності впоратися із проблемою, хоча невелика його кількість може навіть бути корисною й мотивувати досягати цілей. Проте занадто сильний стресовий вплив, особливо, коли здається, що ситуація виходить з-під контролю, може негативно відобразитися на настрої, фізичному та психічному самопочутті, а також стосунках, зумовити порушення нервової, ендокринної, серцево-судинної та імунної систем.

Про особливості впливу стресу на здоров’я та методи боротьби з ним доповіла на вебінарі Наталя Білоусова, старший викладач кафедри організації і економіки фармації Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, кандидат педагогічних наук.

За даними ВООЗ та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, на сьогодні 70% населення мають прояви впливу стресових факторів. Люди відчувають тривожність, відмічають поганий настрій, погіршення сну, роздратованість, злість, відчуття виснаженості, емоційну нестабільність, відсутність душевної гармонії, зниження продуктивності, нав’язливі негативні думки, апатію, депресію, відсутність мотивації, постійне бажання плакати, розлади харчування. Про зростаючий рівень порушень психічного здоров’я населення України, як показало опитування, свідчить і значне збільшення кількості звернень пацієнтів аптек останнього року із запитом стабілізації (лікування) нервової системи та психоемоційних станів. На жаль, лише 2% українців звертаються за кваліфікованою медичною допомогою в цій ситуації.

На вимогу часу заради збереження ментального здоров’я суспільства прийнято низку постанов та наказів. Зокрема, ВООЗ ратифіковано «Комплексний план дій у галузі психічного здоров’я на 2013–2030 рр.», Організацією Об’єднаних Націй (ООН) ухвалено Конвенцію про права осіб з інвалідністю. На рівні України схвалено Концепцію розвит­ку охорони психічного здоров’я на період до 2030 р., Закон України «Про психіатричну допомогу», Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки та ще низку законів та постанов, що спрямовані на збереження та захист психічного здоров’я.

У межах своїх повноважень на основі Протоколу «Симптоматичне лікування стресу» фармацевт може допомогти відвідувачу аптечного закладу опанувати свій негативний стан. Насамперед варто дізнатися у відвідувача аптеки, як давно цей стан з’явився, скільки часу триває, яких заходів вжито та, можливо, які лікарські засоби застосовані для зняття симптомів стресу. У разі, коли пацієнт скаржиться на біль у грудях, задишку, ускладнене дихання, аритмію, високий артеріальний тиск, збільшення вираженості болю у відповідь на стрес, сильний головний біль з раптовим розвитком неврологічних симптомів (ускладнення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушення свідомості, варто переконати пацієнта звернутися до лікаря. Якщо ж у людини немає загрозливих симптомів і вона скаржиться на нервово-емоційне та фізичне перевантаження, недотримання режиму праці й відпочинку, слід порадити усунути або бодай зменшити вплив стресових факторів та порекомендувати, враховуючи основні скарги, лікарські засоби, що діють на нервову систему (гліцин), анксіолітики (мебікар), антидепресанти (на основі трави звіробоя), снодійні та седативні засоби рослинного походження (валеріана, кропива собача, пасифлора), а також їх комбінації.

Коли ви відчуваєте стрес, задайте собі одне запитання: чи буде це мати значення через 5 років? Якщо так, то зробіть щось із ситуацією. Якщо ні, то відпустіть (Кетрін Пулсіфер).

Лариса Вознюк, кандидат медичних наук, доцент кафед­ри клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, член ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део», відмітила на початку своєї доповіді, що 71% опитуваних респондентів відчували останнім часом стрес або сильну знервованість, і зазначила, що сам по собі стрес може бути корисний, але залежно від виду — еустрес чи дистрес.

Еустрес, або «добрий» стрес, чинить на людину позитивний вплив — мобілізує її, покращує увагу та реакцію, адаптаційні можливості організму. Його можливо порівняти із загартовуванням, фізичними тренуваннями чи «школою життя».

Дистрес — це негативний тип стресу, перенапруження пристосувальних механізмів організму, який руйнує здоров’я людини і може призвести до тяжких захворювань (цукрового діабету й шкірних захворювань).

Допомога при основних проявах стресу

Агресія, агресивна поведінка — мимовільний спосіб зниження суттєвого внутрішнього напруження, що проявляється дратівливістю, невдоволенням, гнівом, намаганням вдарити когось чи щось, словесною лайкою, м’язовим напруженням, підвищенням артеріального тиску. Через втрату контролю людина в стані агресії може здійснити необдумані вчинки, заподіяти шкоду собі чи іншим. У цій ситуації варто звести до мінімуму кількість присутніх, дати можливість потерпілому виговоритися, залишатися доброзичливим, намагатися словесно «розрядити» ситуацію. Агресію може зменшити страх суворого покарання, якщо особа не має на меті отримати вигоду від своєї поведінки.

Апатія може розвиватися після тривалої, напруженої, але безуспішної роботи або в ситуації, коли людина переживає серйозну невдачу, втрачає сенс своєї діяльності, відчуває велику втому та безпорадність. Щоб допомогти, варто поговорити із потерпілим про його самопочуття, дати можливість відпочити та бути поруч, але ні в якому разі не можна лишати людину напризволяще, інакше апатія може перерости в депресію.

Психомоторне збудження проявляється різкими безладними рухами, неприродно голосним швидким мовленням, відсутністю реакції на навколишніх. Потерпілого варто ізолювати від натовпу, дати можливість виговоритися, продемонструвати йому свою доброзичливість.

Істерика — нервовий приступ, що виражається в несподіваних переходах від сміху до сліз, яке сприяє емоційній розрядці, проте присутність інших може затягувати процес стабілізації. Основна допомога — позбавитися «глядачів», створити пацієнту спокійні умови, поговорити з ним чітко і впевнено, але не потурати його істеричним бажанням.

Стресова ситуація може спровокувати чи загострити вже наявні психічні захворювання та зумовити маячню (сукупність уявлень, ідей, суджень та умовиводів, що не відповідають дійсності, у помилковості яких потерпілого неможливо переконати) та галюцинації (мимовільне сприйняття неіснуючих об’єктів, які особистість вважає реальними). У цьому разі переконання не допоможуть — хворого треба транспортувати до лікарні.

Нервове неконтрольоване тремтіння зупиняти не можна, оскільки якщо розрядки не відбудеться, то в тілі залишаться м’язові затиски, людина страждатиме від болю у м’язах, що може призвести до психосоматичних розладів. Потрібно посилити тремтіння (наприклад сильно струснувши), та після його зупинки дати людині можливість відпочити.

Плач сприяє виділенню в організмі заспокійливих речовин та емоційній розрядці. Допомога включає надання можливості виплакатися й виговоритися, на фоні активного слухання.

Страх — емоція, що виникає в ситуації загрози фізичному чи соціальному благополуччю людини, та має багато відтінків: побоювання, переляк, жах, паніка. Бояться всі, а страх — корисна емоція, що допомагає уникнути небезпеки і вижити. Боротися зі страхом потрібно лише тоді, коли він надмірний і заважає жити й виживати.

Ступор — захисна реакція організму, що спостерігається після переживання, дуже сильної травмівної події, ознаками якої є різке зменшення або повна відсутність рухів і мовлення, відсутність реакції на зовнішні подразники, непорушність, «заціпеніння». У такому стані людина безпомічна, тому варто залишатися з нею та намагатися (словами, діями) вивести її з такого стану.

Найкращі ліки від стресу — фізичний відпочинок та пов­ноцінне життя, що включає активні заняття фізкультурою, раціональне харчування, планування часу, оптимістичне сприйняття дійсності. Якщо ж говорити про стимулятори (каву, міцний чай, шоколад, цукерки, солодкі напої, куріння, слабоалкогольні напої, наркотичні речовини), то вони можуть заспокоїти на певний час, але водночас призводять до сильного збудження нервової системи та ще більшого порушення психологічної рівноваги. До того ж може виникнути низка ускладнень — залежність, хвороби та навіть загроза життю.

Варто пам’ятати, що в разі неможливості вплинути на ситуацію ліпше змінити своє ставлення до неї. Адже кожен випадок має свої недоліки і переваги. Під час стресу варто сприймати ситуацію повноцінно та дивитися на неї з різних боків: можливо, поточні проблеми не такі вже й серйозні і, можливо, навіть є й переваги.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!