Шлях до європейських стандартів: вплив урядового законопроєкту на українську освіту

МОН зазначає, що законопроєктом пропонується встановити річне навантаження на денній формі навчання на рівні 30–80 кредитів Європейської кредитно трансферної-накопичувальної системи (ЄКТС). Така варіативність річного навчального навантаження дасть змогу студентам самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж періоду їх навчання. Наприклад, 240 кредитів можна буде засвоїти за 4 роки, по 60 кредитів на рік (як зараз), або ж, обравши більше навантаження по 80 кредитів, завершити бакалаврську програму за 3 роки. Можна буде й навпаки — обрати менше навантаження на більший строк.

Зауважимо, згідно із Законом України «Про вищу освіту» ЄКТС ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

У МОН зауважують, що передбачена законопроєктом варіативність річного навчального навантаження наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів. Водночас це також сприятиме суб’єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи та незалежно ухвалюватимуть рішення щодо темпів навчання й вибору дисцип­лін.

Окрім цього, спрощення вимог стандартів вищої освіти в частині обов’язкових компонентів, як запропоновано законопроєктом, посилить автономію закладів охорони здоров’я. Держава забезпечуватиме стандарти в регульованих спеціальностях (медицина, право, військова служба і т.д.) та автономію в нерегульованих (філологія, фінанси і т.д.).

Пропонується зменшити вибірковість курсів для «регульованих» спеціальностей та збільшити їх варіативність для «нерегульованих». Так, для регульованих професій передбачено вибірковий компонент освітньої програми на рівні 10% замість 25%, який діє наразі. Тим же, хто навчається на «нерегульованих» спеціальностях, навпаки — пропонується збільшити свободу дій. Студенти можуть обирати не менше ніж 25% курсів (до 50%) самостійно.

Законопроєктом також пропонуються розширені можливості для запровадження закладами міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. У разі таких програм здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка включає групу спеціальностей), а далі, зорієнтувавшись в університетській траєкторії, обрати спеціальність/-ності після 60–120 кредитів ЄКТС. Вибір залежатиме від програми, яку пропонує заклад вищої освіти.

Норми законопроєкту спрямовані на підвищення якості освіти денної форми навчання, встановлюючи мінімальний обсяг навчальних занять в одному кредиті ЄКТС. Відтак для бакалаврського рівня аудиторних годин в одному кредиті буде не менше 10 (із 30) та не менше 8 год (із 30) для магістерського освітньо-наукового рівня. Раніше цей показник не регулювався, і деякі заклади цим зловживали, пропонуючи студентам опрацьовувати дисципліни майже самостійно. Це призводило до зниження якості навчання.

Також документом пропонується оптимізувати роботу в закладах вищої освіти та провадити ефективний освітній процес шляхом фокусування на розвитку дистанційної форми навчання. На відміну від за­очної та вечірньої, дистанційна форма не потребує регламентації, а студенти самостійно можуть обирати час та місце для занять у межах графіка навчання.

Ще з початку пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну. Саме тому з 2024 р. проєктом пропонується відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які залишилися з часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми навчання. Звертаємо увагу, що в європейському просторі заочної форми взагалі немає.

Однак це не стосуватиметься студентів, які зараз здобувають освіту за вечірньою та заочною формами навчання, їм дозволяється закінчити свої програми в такому самому форматі.

Нагадаємо, що в Парламенті групою депутатів зареєстровано й законопроєкт № 10092 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року». Ним, серед іншого, теж пропонується з 2024 р. не проводити набір вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра та магістра за вечірньою та заоч­ною формами здобуття освіти, зосереджуючись на дистанційній формі навчання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!