Глобального розширення програми «Доступні ліки» у 2024 р. не буде — Наталія Гусак

ПМГ–2024

Як повідомила очільниця НСЗУ, фіналізований текст проєкту вимог до пакетів медичних послуг Програми медичних гарантій–2024 (ПМГ–2024) декілька тижнів тому направлено до МОЗ України на погодження та вже згодом вимоги повернуть до відомства. Після чого їх оприлюднять на сайті НСЗУ для ознайомлення всіма зацікавленими сторонами. Суттєвих змін у вимогах та специфікаціях у 2024 р. за тими пакетами, які є чинними у 2023 р., не очікується.

«ДОСТУПНІ ЛІКИ»

За словами Наталії Гусак, НСЗУ не планує у 2024 р. глобального розширення програми реімбурсації «Доступні ліки». Розширюватиметься виключно напрямок відшкодування вартості лікарських засобів для лікування розладів психіки та поведінки. Для цього в проєкті державного бюджету на наступний рік заплановані додаткові кошти (90 млн грн), адже запит від населення на ці препарати доволі високий. НСЗУ подаватиме пропозиції на розширення найменувань лікарських засобів у вже існуючих напрямках програми реімбурсації для доступу пацієнтів, зокрема до комбінованих препаратів за окремими напрямками.

Нині до програми «Доступні ліки» включено 515 торгових назв лікарських засобів, а саме:

• 232 — для лікування серцево-судинних захворювань (зокрема для профілактики інсультів та інфарктів);
• 53 — для лікування цукрового діабету ІІ типу;
• 4 — для терапії нецукрового діабету;
• 23 (+9 комбінацій) — для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів;
• 65 — для терапії розладів психіки та поведінки, епілепсії;
• 7 — для лікування хвороби Паркінсона;
• 72 — препарати інсуліну;
• 21 — для лікування осіб у посттрансплантаційний період;
• 6 — для знеболення паліативних хворих;
• 23 — тест-смужки для визначення рівня глюкози в плазмі крові.

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ

ПМГ–2024 розширять новим напрямом «Трансплантація та посттрансплантаційний супровід». Однак, для того щоб цей пакет повноцінно запрацював, потрібно вирішити низку проб­лем для подальшого розвитку сектору, а саме:

1. Стандарти якості. У межах пілотного проєкту МОЗ та Український центр трансплант-координації орієнтувалися на кількісні показники. Однак наразі НСЗУ планує збільшити кількість вимог щодо стандартів надання послуг, індикаторів якості, аналізу смертності пацієнтів. Тому необхідно поступово переходити від кількості до якості.

2. Дані в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). На сьогодні не всі медичні заклади вносять дані до ЕСОЗ. Інформація в базі даних необхідна, тому що це є важливою складовою аналізу регулярності проведення трансплантацій та оцінки якості наданих послуг.

3. Автоматичне формування черги в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ). За результатами моніторингу реалізації пілотного проєкту з трансплантації Радою національної безпеки і оборони України встановлено, що при формуванні черги у ЄДІСТ не враховано черговість. Адже центральному органу виконавчої влади дозволено визначати показники, які оцінюються за балами. Відповідно до міжнародних практик не чиновники мають визначати, кому провести пересадку органів, а система в автоматичному режимі.

4. Операції мають проводити профільні інститути.

5. Популяризація донорства. Про посмертне донорство та донорство кісткового мозку майже не говорять в інформаційному просторі, тому необхідно проводити медійні кампанії з популяризації донорства. Зокрема, пояснити, навіщо ставати донором, скільки людей врятовано завдяки донорам тощо.

У ПМГ–2024 закладено 973 млн грн на новий пакет із транс­плантації та післятрансплантаційний супровід. Наразі, НСЗУ проводить уточнення з кількості послуг, які відомство буде готове закупити. Однак уже зараз ця сума перевищує 1 млрд грн.

ПОСИЛЕННЯ МОНІТОРИНГУ

17 жовтня під час засідання Кабінету Міністрів України (КМУ) ухвалено постанову № 1093, якою внесено зміни до іншої постанови КМУ від 25.04.2018 р. № 410. Змінами Уряд надавав НСЗУ ширші повноваження для моніторингу медичних закладів щодо дотримання ними умов контрактування. Це дозволить НСЗУ контролювати цільове використання коштів за ПМГ–2024, які мають спрямовуватися на надання якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги для пацієнтів.

НСЗУ дозволено проводити 2 види моніторингу — автоматичний та фактичний. Автоматичний моніторинг здійснюється шляхом аналізу масиву даних та оцінки подальших ризиків. Фактичний — у вигляді документального моніторингу та візиту безпосередньо в медичний заклад. Такий моніторинг може бути як плановим, так і позаплановим.

Окрім того, ухвалене рішення визначає процес здійснення моніторингу НСЗУ та порядок створення груп, які проводитимуть фактичний моніторинг. Також чітко визначено процедуру, як оскаржити висновок за результатами моніторингу НСЗУ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!