Як з касира знову стати фармацевтом?

Після представлення та вітального слова лектор висвітлив та обговорив з майбутніми фармацевтами ключові проблеми сучасної фармації та шляхи її успішного розвитку. Основні критерії фармацевта в нашій країні пов’язують з торгівлею, тоді як в країнах ЄС ця діяльність включає проведення окремих діагностичних процедур, здійс­нення вакцинації та надання широкого спектру фармацевтичних послуг, які оплачує в аптеці їх замовник. Фундаментальним кроком для досягнення успіху та професійного зростання в усіх галузях, які б не обрала молода людина, — є отримання базових знань, умінь і навичок. Та людей, дотичних до медицини та фармації, це стосується особ­ливо. Олег Іванович відмітив, що коло обов’язків фармацевта дуже широке і потребує глибокої спеціальної підготовки. При цьому важливо звернути увагу на різницю підходів до здобуття фармацевтичної освіти в Україні та країнах ЄС, де відмовилися від дистанційної чи заочної форм навчання. Заочна форма навчання фармацевта — це своєрідне спотворення самого поняття вищої освіти, оскільки постає питання компетентності таких випускників.

Так, за даними Центру тестування при Міністерстві охорони здоров’я України, серед заочників апробаційний іспит КРОК 2 (професійні дисципліни) не склали 89,7% студентів, тоді як згідно зі статистичними даними за денною формою навчання ця цифра залишається в межах 2%.

Натомість в окремих країнах, зокрема Австрії, Німеччині, при прийомі на роботу для перевірки об’єктивності знань студента, крім наявності документа про професійну кваліфікацію, можуть проводити оцінку знань у вигляді загального іспиту. Отже, знання є безцінним скарбом, який розширює наші можливості в житті.

Крім того, на лекції було розглянуто питання необхідності обов’язковості ведення на національному рівні в Україні єдиного реєстру фармацевтичних працівників, який створено ГО  ВФП» спільно з компанією «МОРІОН» ще в 2017 р. Він включає централізовану базу даних, що містить інформацію про всіх фармацевтичних працівників, які працюють у медичних та аптечних закладах, інших фармацевтичних підприємствах. Тобто використовуючи цю базу, регуляторні органи матимуть можливість відстежувати статус та кваліфікацію фармацевтів, що є важливим для забезпечення безпеки наданих послуг. Разом з тим наявність на державному рівні реєстру забезпечить прозорість та відкритість у цій сфері, що є одним із етапів підвищення ефективності та контролю. Для держав — членів ЄС ведення реєстрів медичних та фармацевтичних працівників є обов’язковою нормою. Тому якщо Україна має намір приєднатися до ЄС, питання щодо створення такої централізованої бази потрібно вирішувати вже сьогодні. О. Клімов поділився власним досвідом та розповів про певні труднощі, які виникають на цьому шляху.

Слухачі — а це студенти різних курсів фармацевтичного відділення медичного факультету, взяли активну участь в обговоренні нагальних проб­лемних питань, які не можуть залишати байдужими молодь, що обрала свій професійний шлях — служити на користь здоров’я населення. Вони обрали соціально мотивовану професію — професію фармацевта.

Під час жвавої дискусії піднято ряд питань, зокрема, щодо:

• відсутності підтримки ініціатив ГО «ВФП» з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та МОЗ України;
• гальмування процесу приведення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) у відповідність із європейським законодавством;
• необхідності розробки в Україні фундаментального Закону України «Про фармацевтичну діяльність», який надасть необідні нормативні рамки для регламентування та забезпечення якості фармацевтичної діяльності;
• створення національних стандартів Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP);
• необхідності прийняття Закону України «Про самоврядування медичних професій».

Учасники заходу розглянули феномен так званого мерчандайзингу у великих аптечних мережах, де повністю нівелюються професійні місії фармацевта, замінюючи їх виключно на досягнення величини чеку. Висвітлено питання етичних норм в діяльності корпорацій — власників українських аптек та їх вплив на ставлення до цієї галузі в країнах ЄС. Важливим є те, що всі майбутні фармацевти Закарпаття бачать майбутнє обраної ними професії виключно в європейській моделі, вважають фармацію професією публічної довіри, а не продавця ліків у білому халаті.

Ці теми мають лягти в основу подальшого обговорення ролі фармацевта в сучасному світі, дослідження фармацевтичної галузі в Україні та впливу її на споживачів і суспільство в цілому.

Такі заходи із залученням широкого загалу студентства до дискусій за участю професійної спільноти є особливо важливими для тих, хто бажає проникнутися досвідом та ідеями лідерів та експертів фармацевтичної галузі.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!