За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже 64% людей вважає, що грип та застуду можна лікувати антибіотиками. Але це хибна думка. Роль лікаря — визначити реальну потребу в антибактеріальній терапії, правильно підібрати і призначити антибактеріальний засіб, а фармацевт має забезпечити кваліфіковану фармацевтичну опіку призначеного лікування і коректно проконсультувати хворого при відпуску антибіотика. Проте в процесі роботи фармацевтичні працівники стикаються з низкою запитань щодо цієї тематики, відповіді на які вони мали змогу отримати під час вебінару на тему «Антибіотики та інфекції дихальних шляхів: важливі аспекти для фармацевтів», який було проведено «Щотижневиком АПТЕКА» у межах проєкту Pharma Trend за підтримки компанії Sandoz. Спікером заходу виступила Марина Євгенівна Маменко, доктор медичних наук, професор, декан педіатричного факультету Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, яка відповіла на більшість поставлених модератором заходу, керівником «Щотижневика АПТЕКА» Євгенією Лук’янчук запитань, що стосуються зазначеної теми. Про що йшлося і що варто взяти на замітку фармацевтам — у представленій статті.Про антибіотики та їх асортимент
Винахід ліків, які здатні захистити від патогенного впливу інших видів мікроорганізмів та пригнічувати розвиток або вбивати ці мікроби, а саме — антибіотиків, став революцією в медицині. Завдяки антибактеріальним засобам уже багато років вдається врятувати мільйони людей. Проте вони мають призначатися лише за наявності підтвердженої бактеріальної інфекції, і лише завдяки їх правильному застосуванню пацієнти мають можливість жити здоровим, повноцінним та довгим життям. Немає жодного універсального антибіотика, який би «покривав» усі збудники або забезпечував би ефективне лікування будь-якого інфекційного процесу, але є ті, які ВООЗ включає до переліку критичних і важливих для людства. Це антибіотики, які лікують одні з найбільш поширених захворювань людини та є доступними за формами випуску — β-лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, за виключенням ІІІ покоління в педіатричній практиці) та макроліди, для дорослих ще й фторхінолони (призначення можливе лише після консультації клінічного фармацевта). Саме такі класи антибіотиків, на думку Марини Євгенівни, мають бути представлені в асортименті аптек у першу чергу.
Що стосується форм випуску, то тут теж варто забезпечити наявність вибору: суспензії підійдуть дітям до 12 років (дають можливість правильно розрахувати дозу, є прийнятними для застосування навіть у найменших пацієнтів, що не вміють ковтати таблетки), таблетовані та капсульні форми (дорослим і дітям у відповідних дозуваннях, коли дитина відмовляється від прийому суспензованих форм), дисперговані форми (пацієнтам, яким з різних причин (ментальних чи фізичних) важко проковтувати таблетки або капсули) та ін’єкційні антибіотики (призначають при тяжких інфекціях, синдромі мальабсорбції тощо).
Як фармацевту зробити раціональний вибір антибіотика відповідно до призначення лікаря та що порадити при відпуску?
Фармацевт, підбираючи антибіотик пацієнту згідно з виписаним лікарем рецептом, має звертати увагу на наступні критерії вибору: відповідність діючої речовини, дози та форми випуску, зручність дозування, бренд або генерик (терапевтичні ефекти у бренда і генерика мають бути однаковими). Тобто заміна чи коригування в дозуванні антибіотика — недопустима. Застосування препаратів у низьких дозах дуже небезпечно, оскільки підвищується ймовірність виникнення стійких бактерій, а збільшення дози може призвести до передозування і побічних ефектів. Фармацевт може замінювати лише форму випуску і виробника, але за можливості всі заміни варто погоджувати з лікарем.
При відпуску антибіотика варто нагадати, що слід суворо дотримуватися часу та кратності прийому (для підтримки постійної концентрації препарату в крові) і ні в якому разі не можна припиняти лікування, як тільки настане поліпшення, або змінювати призначену тривалість лікування. Також слід стежити за ефектом від антибіотика і про будь-які непередбачувані зміни повідомляти лікарю. Прийом (до чи після їди) здійснюється відповідно до рекомендацій виробника, про що вказано в інструкції до лікарського засобу. При призначенні комбінованих схем із залученням декількох антибіотиків різних класів (тяжкі пацієнти, особливо при мікст-інфекції) варто порекомендувати пацієнту віддалити їх у часі.
Не існує дієтичних обмежень, яких слід дотримуватися на тлі антибіотикотерапії, але все ж є загальні рекомендації: відмовитися від важкої їжі (жирних, смажених, копчених і консервованих продуктів) та вживати багато рідини (рясне пиття). Деякі антибіотики метаболізуються печінкою (про що вказано в інструкції), тому при їх прийомі їжа не повинна занадто навантажувати цей орган.
Не слід забувати, що антибактеріальні засоби, окрім бактерицидного впливу на патогени, знищують одночасно й корисні бактерії (нормальний мікробіом людини). Тому одночасно з прийомом всіх антибіотиків потрібним доповненням стануть препарати, які відновлюють природну мікрофлору кишечнику, але їх слід приймати окремо від антибіотиків. Використання пробіотичних препаратів з першого дня антимікробної терапії з точки зору доказової медицини ефективне для запобігання антибіотикасоційованій діареї.
Щодо прийому алкогольних напоїв, то в разі, коли від них відмовитися складно, то їх вживання в помірному обсязі допускається на фоні антибіотикотерапії. Але от міцний алкоголь у високих дозах звичайно, що не найкращий вибір, навіть без прийому лікарських засобів.
Слід потурбуватися і про найменших пацієнтів. Якщо батьки відмічають, що діти відмовляються приймати суспензовані антибіотики через їх специфічний присмак, можна порекомендувати для розведення замість води використовувати улюблений напій (сік, чай) для маскування чи дітям віком старше 6 років замінити призначену форму антибактеріального засобу на альтернативу (таблетки, дисперговані таблетки).
Червоні прапорці для фармацевта
Не існує клінічних ознак, які б на 100% дозволяли визначити етіологію захворювання у пацієнта. Тому в будь-якому випадку слід нагадати відвідувачу, який, у першу чергу, прийшов за допомогою до аптеки, важливість відвідування лікаря для уточнення остаточного діагнозу та корекції лікування і запропонувати симптоматичне лікування за наявності відповідних скарг (нежить, підвищення температури тіла, першіння в горлі, кашель тощо). У разі наявності у пацієнта задишки, виразної задухи, сильного локального болю (у вусі, горлі, грудній клітці), висипу чи підвищеної температури тіла, що не піддається медикаментозній корекції, слід негайно скерувати його до лікарні.
Проблема антибіотикорезистентності та як її попередити
На жаль, сьогодні людство зіткнулося з втратою чутливості до дії антибіотика бактеріями — антибіотикорезистентністю, коли ліки не діють. Особливо тривожною тенденцією є стрімке поширення бактерій з мультистійкістю — «супербактерій», що призводять до хвороб, які не піддаються лікуванню доступними на сьогодні антибактеріальними препаратами.
Резистентність може розвиватися різними шляхами: модифікацією мішені, руйнацією антибіотика ферментами, модифікацією мембран, активним виведенням, обміном генами. Як зазначено під час вебінару: чим ширше спектр дії антибіотика, тим швидше до нього формується стійкість патогенів.
Попри впровадження низки економічних і соціальних проєктів на рівні держав та інвестування в синтез нових антибіотиків, чим займаються виробники ліків, до процесу профілактики антибіотикорезистентності і мають бути залучені як лікарі, так і фармацевти. Основні напрямки роботи мають включати оптимізацію використання антибіотиків (лише за обґрунтованими показаннями у відповідних дозуваннях і кратності прийому), просвітництво (інформувати людей про важливість розумного застосування антибіотиків та дотримання рекомендацій до їх застосування), зниження частоти заражень (пошук альтернативних методів лікування (імунопрофілактика), дотримання правил гігієни (миття рук, безпечний секс, правила кашльового етикету)).
Побічні реакції на антибіотики: про що варто пам’ятати?
Усі антибіотики можуть при прийомі спровокувати непередбачувану реакцію, адже вони є чужорідними об’єктами для організму. Найбільш поширені побічні ефекти: алергія (висип, анафілаксія) та порушення з боку шлунково-кишкового тракту (антибіотикасоційована діарея, нудота, блювання, здуття); рідше — грибкові інфекції, підвищена чутливість до впливу сонця, головний біль, зміна кольору емалі зубів (тетрацикліни), двоїння в очах (фторхінолони), тендиніти, депресія і тривога (фторхінолони і пеніциліни), можливо при взаємодії з іншими призначеними лікарськими засобами.
Перехресна алергія виникає при прийомі антибіотиків, подібних за будовою, як от β-лактами та макроліди. Але вважається, що при перехресній реакції складні анафілактичні прояви менш вірогідні, але можливі, наприклад, реакції у формі висипу на шкірі. Між різними антибактеріальними класами перехресного ефекту не описано.
На жаль, профілактувати розвиток побічних реакцій на антибіотики неможливо. Лише у разі, коли пацієнту докорінно потрібна антибіотикотерапія, а в нього в анамнезі є загострення алергічної патології (наприклад бронхіальна астма, атопічний дерматит), лікар може ухвалити рішення про поєднаний прийом антигістамінних засобів. Що стосується протигрибкових засобів, то їх рекомендують лише при розвитку грибкових ускладнень.
Підсумовуючи інформацію, отриману під час вебінару, варто зазначити, що антибіотики є дійсно потужними ліками для боротьби з небезпечними для життя людей бактеріальними інфекційними хворобами. Але попри їх неоцінену користь, їх слід застосовувати правильно. Отримані поради під час заходу зможуть допомогти сприяти комплаєнсу пацієнтів щодо антибіотикотерапії та раціональному їх застосуванню, запобігаючи розвитку ймовірних ускладнень.
Коментарі