Сьогодні налічується близько 100 сортів цієї рослини, але з харчовою і лікарською метою вирощується не більше 50. Мова йде про артишок — екзотичну для нашого регіону рослину, яка окрім приємного аромату та смаку, за що посіла чинне місце в кулінарії, здавна використовується і з лікувальною метою.
Сучасні наукові дослідження підтвердили багато традиційних способів використання артишоку, який має широкий набір поживних елементів: вуглеводи (до 15%), білки (до 3%), жири (0,1%), солі кальцію і заліза, фосфати, вітаміни (С, В1, В2, В3, Р), каротин, інулін, органічні кислоти — кофеїнову, хлоргенову, гликолеву і гліцеринову (Saénz Rodriguez T. et al., 2002; Biel W. et al., 2020).
Основний компонент артишоку — біофлавоноїд цинарин, як потужний антиоксидант зв’язує вільні радикали, від яких страждають клітини печінки і серця. Цинарин стимулює виведення продуктів життєдіяльності організму з її тканин (чинить сечогінну дію і прискорює виведення з організму надмірної кількості рідини і солей) (Saénz Rodriguez T. et al., 2002).
Екстракт артишоку можна рекомендувати для лікування диспепсії при дискінезії жовчних шляхів або порушенні засвоєння жиру (Kirchhoff R. et al., 1994). А ще він стимулює підвищення рівня «хорошого» холестерину, та знижує рівень «поганого» та загального холестерину у організмі (Rondanelli M. et al., 2019).
Суцвіття артишоку є природним джерелом фруктоолігосахаридів. За їх участю забезпечується високий вміст біфідумбактерій в нижньому відділі шлунково-кишкового тракту, які, в свою чергу, обмежують розмноження патогенних і гнильних бактерій (Sabater-Molina M. et al., 2009; Díaz. et al., 2022).
Таким чином, додаючи артишок до раціону, можна отримати подвійну вигоду — незвичайну страву, яка урізноманітнюватиме харчування та доповнюватиме його поживними речовинами, що одночасно чинитимуть позитивний вплив на організм.
Артишок — це саме той випадок, коли їжа і ліки — взаємозамінні поняття.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим