Менопауза: коли життя набуває нового сенсу

Клімакс — один з фізіологічних життєвих циклів жінок, що характеризується поступовою інволюцією, згасанням функції статевої системи у зв’язку з віковими змінами та знаменує закінчення репродуктивного періоду (включає 3 етапи — пременопаузу, менопаузу та постменопаузу). Гормональні зміни, пов’язані з клімактеричним періодом, можуть впливати на фізичне, емоційне, психічне та соціальне благополуччя і можуть суттєво відрізнятися від людини до людини.

Природна менопауза зазвичай наступає у жінок віком від 45 до 55 років, після 12 послідовних місяців без менструації, для яких немає інших очевидних фізіологічних або патологічних причин і за відсутності клінічного втручання. Неможливо передбачити час, коли в окремої жінки настануть клімактеричні зміни, хоча існують зв’язки між віком розвитку менопаузи та певними демографічними, генетичними факторами та факторами здоров’я.

У деяких жінок менопауза настає раніше — до 40 років, що може бути наслідком певних хромосомних аномалій, аутоімунних розладів, зумовлюватися клінічними процедурами (видаленням обох яєчників, променевою терапією, хіміотерапією, гістеректомією, хірургічним видаленням слизової оболонки матки), а також при прийомі гормональних контрацептивів та інших препаратів, які можуть вплинути на наявність менструацій.

Основні клімактеричні прояви

Кожна жінка переносить клімакс по-різному. Але є низка об’єднуючих симптомів, які виникають у процесі фізіологічних змін, пов’язаних зі зменшенням вироблення статевих гормонів — естрогенів:

1. Припливи — основні прояви менопаузи, які тривають від 3 до 5 років, і зазвичай їх вираженість збільшується протягом року після останньої менструації. У деяких жінок вони продовжуються нескінченно. Ознаками припливів є підвищене потовиділення, почервоніння шкіри, інколи — прискорене серцебиття та почуття тривоги, напруги або страху.

2. Психоемоційні прояви (перепади настрою, проблеми зі сном) — зміна рівня гормонів суттєво впливає на біо­логічний годинник жіночого організму та призводить до емоційного дисбалансу.

3. Урогенітальні зміни: сухість піхви та стоншення її стінок (поширеною причиною є зниження вироблення в організмі змащувальних рідин через гормонодефіцит); гіперактивність сечового міхура (нездатність контро­лювати сечовипускання, мимовільне сечовипускання при кашлі, чханні, сміху, підйомі важких речей, бігу, стрибках тощо); генітоуринарний менопаузальний синдром (проявляється печінням та подразненням, дизурією, гострими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, дискомфортними відчуттями болю та сухості під час інтимних стосунків); атрофічний вагініт (характеризується витонченням, висиханням та запаленням стінки піхви).

4. Сексуальні розлади (знижене лібідо).

5. Симптоми з боку опорно-рухової системи: біль у суглобах та м’язах; остеопороз.

Варто зазначити, що менопауза є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань, що запускає цілий каскад імовірних патологічних змін в організмі жінки, зокрема розвиток артеріальної гіпертензії, ожиріння, інсулінорезистентності, запальних судинних реакцій.

Що порадити в допомогу?

Своєчасна комплексна медична допомога пацієнткам з менопаузальними порушеннями у більшості випадків дозволяє досягти суттєвого терапевтичного ефекту, поліпшити соціальні функції та якість їх життя.

Варіанти лікування симптомів менопаузи включають немедикаментозне, медикаментозне негормональне та гормональне лікування.

Корисними методами, що можуть зменшити вираженість симптомів менопаузи є когнітивно-поведінкова терапія, тренування усвідомленості, акупунктура, техніка ритмічного дихання, що, як зафіксовано в дослідженнях, може вдвічі знизити частоту припливів (Huang A.J. et al., 2015).

Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) розглядається як частина загальної терапевтичної стратегії, що частково компенсує знижену функцію яєчників при дефіциті статевих гормонів та включає застосування оптимальних доз гормональних препаратів. Але варто зазначити, що МГТ та заспокійливі лікарські засоби (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСН), клонідин, деякі протиепілептичні препарати, які можуть зменшувати прояви менопаузи, призначає лише лікар.

Фармацевт у межах своїх повноважень може порадити лікарські засоби, що можуть полегшити стан під час припливів та зменшити вираженість супутніх симптомів.

Для полегшення перебігу клімактеричних проявів рекомендовані фітопродукти на основі сангвінарії канадської та циміцифуги (ефект настає за 2 тиж від початку прийому):

• Біологічно активні речовини у складі сангвінарії канадської впливають на продукцію, метаболізм і біологічну активність статевих гормонів та внутрішньоклітинних ферментів — ароматаз, що регулюють позагонадне утворення гормонів. Завдяки слабкій естрогенній дії вони знижують ступінь тяжкості клімактеричного синдрому, не впливаючи при цьому на проліферативні процеси в ендометрії (Lephart E.D., 2015).
• Тритерпенові глікозиди циміцифуги мають ефекти, подіб­ні до дії селективних модуляторів рецепторів естрогенів (SERM), проявляють антиоксидантні, протизапальні та серотонінергічні властивості. Вони не мають естрогенних властивостей, але чинять виражений позитивний вплив на зменшення вираженості симптомів і помірно позитивно впливають на кісткове ремоделювання та вагінальний епітелій (Mohapatra S. et al., 2022).

У період менопаузи в організмі жінки перестає синтезуватися гормон естроген, що може призвести до атрофічних змін вагінальної слизової оболонки — стоншення слизової оболонки та зменшення вагінального секрету. Вагіна стає коротшою і вужчою, що в результаті зумовлює сухість, подразнення, запалення стінок піхви, призводить до болю та кровотечі. Тому при сухості піхви та свербежі рекомендовано користуватися зволожувальними засобами (лубрикантами) та застосовувати топічні лікарські засоби на основі естріолу, які показані для лікування атрофії слизової оболонки нижніх відділів сечостатевого тракту. Якщо при застосуванні препаратів на основі естріолу виникатиме болісність молочних залоз, нудота, кров’янисті виділення з піхви, головний біль, гіпертензія, судоми гомілок, варто припинити використання і звернутися до лікаря.

Якщо відвідувачка аптеки, окрім припливів, скаржиться на дратівливість, емоційну нестабільність та тривожність, можна рекомендувати безрецептурні препарати відповідної дії — седативні (валеріана, пустирник, пасифлора), анксіолітики (мебікар), антидепресанти рослинного походження (трава звіробоя) та засоби, що діють на нервову систему (гліцин). При безсонні чи порушеннях сну показані снодійні засоби (доксиламін).

Гормон естроген допомагає запобігти зниженню міцності кісток, сповільнюючи їх природне руйнування, а його зниження в період менопаузи значно прискорює втрату кісткової маси і провокує розвиток остеопорозу — патологічного стану, при якому знижується міцність і щільність кісток. Дієвою профілактикою остеопорозу є достатня кількість надходження кальцію в організм протягом усього життя. Тому одна із рекомендацій — прийом препаратів кальцію (кальцію глюконату) у комбінації з вітаміном D.

Якщо ж жінка має супутні скарги на біль у спині, суглобах, м’язах, то для тимчасового полегшення стану показані анальгетики (кислота ацетилсаліцилова, метамізол натрію, парацетамол) та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для системного застосування (ібупрофен, кислота мефенамінова). Слід зауважити, що останні застосовують з обережністю за наявності кровотеч.

«Червоні лінії»: фармацевту на замітку

Якщо ж жінка повідомляє про виражений головний біль, підвищення артеріального тиску, напади серцебиття, виражену емоційну нестабільність, суттєве зниження концентрації уваги та пам’яті або аномальну кровотечу (її особ­ливості виходять за межі звичайних), її слід негайно скерувати до лікаря. Доцільно зауважити, що жінки в період менопаузи, які не приймають гормони, як правило, не повинні мати вагінальних кровотеч.

Корисні поради жінкам у період менопаузи на кожен день

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вважають, що соціальна, психологічна та фізична підтримка здоров’я під час переходу до менопаузи та після менопаузи має бути невід’ємною частиною медичної допомоги.

Зважаючи на те що на сьогодні немає жодних достовірних ознак, які б прогнозували кількість, тяжкість та тривалість менопаузальних розладів, слід зосереджувати увагу всіх жінок на веденні здорового способу життя як на частині первинної профілактики тяжких менопаузальних порушень. Важливе значення має проведення інформаційної роботи серед жінок щодо здорового способу життя (регулярні фізичні вправи, збалансований раціон, що включає багато свіжих фруктів, овочів і цільного зерна), споживання кальцію/вітаміну D та достатньої кількості води (1,5–2 л на добу), відмови від куріння (зокрема і пасивного), надмірного споживання алкоголю та кофеїну, підтримання оптимальної маси тіла та зменшення стресу, формування хороших звичок сну та достатнього відпочинку, виконання вправ Кегеля для зміцнення тазового дна, вивчення нових способів отримання задоволення від близькості з партнером (регулярна сексуальна стимуляція може допомогти зберегти піхву здоровою, підтримуючи її еластичність). Доречними будуть й поради щодо аналізу нападів та спроби ідентифікувати основні тригери припливів, щоб намагатися їх уникати в майбутньому. Деякими можливими причинами припливів є гарячі напої, гостра їжа, підвищена температура повітря, стресові ситуації, алкоголь, кофеїн, деякі лікарські засоби, одяг та постільна білизна із синтетичних речовин (порушують тепловіддачу та вентиляцію).

Варто відмітити, що клімактеричний період — це не час жінкам ставити своє життя на паузу чи засмучуватися. Своєчасно підібране лікування та виконання рекомендацій з полегшення стану можуть допомогти прожити цей період життя із задоволенням. Не забуваймо, що «після 40 років справж­нє життя лише розпочинається!».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!