Комітет підтримав встановлення додаткових гарантій безпеки для медичних та фармацевтичних працівників

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКАРЕНЬ

Проєктом закону № 10094 пропонується внести зміни до ст. 24 «Основ законодавства України про охорону здоров’я», які передбачатимуть, що за рішенням власника або уповноваженого органу управління до складу наглядової ради державного чи комунального медичного закладу можуть входити іноземці або особи без громадянства, крім громадян рф або республіки білорусь.

До складу наглядових рад включатимуться їх незалежні члени, кількість яких повинна становити більшість. Порядок утворення, вимоги до членів наглядової ради медичного закладу, їх права, обов’язки, а також типове положення про неї затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України.

Оксана Дмитрієва, заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань сучасних медичних технологій та розвитку трансплантології та одна із авторів проєкту закону, повідомила, що в першу чергу Комітет пропонує ще на рік (до 31.12.2024 р.) продовжити пільговий період для реорганізації медичних закладів, які ще не перебувають у статусі державних некомерційних підприємств, передбачений Законом України від 15.12.2021 р. № 1962 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення».

Нагадаємо: наразі триває процес побудови єдиного медичного простору, складовою частиною якого є реорганізація державних медичних закладів у державні некомерційні підприємства. Але 31.12.2023 р. закінчується період, який передбачає спрощену процедуру передачі нерухомого майна та звільнення медичних закладів від виконання кредиторських зобов’язань при реорганізації, необхідності отримання згоди на зміну боржника у зобов’язаннях, необхідності проведення обов’язкової оцінки майна тощо.

Максим Перебийніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я, поінформував, що 17 листопада підкомітетом розглянуто цей проєкт закону. Під час його обговорення МОЗ України були висунуто низку зауважень, зокрема щодо формування складу наглядових рад. Також підкомітетом підтримано пропозицію стосовно розширення спрощеної процедури реорганізації на державні і комунальні установи соціальної та гуманітарної сфери, які надають послуги, у тому числі з реабілітації.

Ольга Стефанишина, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, зі свого боку, повідомила, що, проаналізувавши проєкт закону згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію), Конвенцією про дискримінацію в галузі праці та занять від 25.06.1958 р. № 111, виявлено, що цей проєкт суперечить цілям Угоди про асоціацію, міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та потребує доопрацювання з урахуванням зауважень.

Зауваження стосуються права входження іноземних громадян до складу наглядових рад медичних закладів за рішенням власника, що не передбачено для інших членів наглядових рад. Тому така норма є дискримінаційною та потребує виправлення.

За результатами розгляду, Комітет ухвалив такі рішення:

• рекомендувати Парламенту включити проєкт закону № 10094 до порядку денного та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу з урахуванням необхідності внесення змін до інших структурних частин законів та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, відповідно до ч. 1 ст. 116 Регламенту Верховної Ради України (строки подання пропозицій і поправок до законопроєкту, який готується до другого читання);
• при підготовці законопроєкту до другого читання спільно з МОЗ усунути зауваження щодо наглядових рад, а також поширити спрощену процедуру реорганізації на державні і комунальні установи соціальної та гуманітарної сфери, які надають послуги, у тому числі з реабілітації.

«За» проголосували 12 народних депутатів.

ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Проєкт закону № 10221 має на меті захист від протиправного посягання на життя і здоров’я медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників під час виконання ними службових обов’язків.

Голова Комітету Михайло Радуцький повідомив, що загалом по країні правоохоронці щороку фіксують більше сотні кримінальних проваджень за фактом нападів на медиків. Однак у реальності ця цифра набагато більша. Адже значна кількість постраждалих не звертаються до поліції, тому що іноді найбільше покарання, на яке можуть очікувати такі нападники у суді, — штраф 17 тис. грн за хуліганство. Разом з тим на сьогодні Кримінальним кодексом України вже передбачено жорстке покарання для тих, хто посягає на життя і здоров’я правоохоронців і журналістів при виконанні ними своїх професійних обов’язків. Але для медиків чи рятувальників, щодо яких також мають місце такі протиправні дії, справедливого покарання не передбачено. Тому Комітетом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України (ККУ) новими статтями, якими впровадити кримінальну відповідальність за погрози, побої, тілесні ушкодження, вбивство або замах на вбивство, захоплення як заручника, вчинені проти медичних працівників, працівників системи «екстренки», аптечних закладів, фахівців з реабілітації та рятувальників.

Артем Шевчишен, заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України, зазначив, що аналіз об’єктивної сторони запропонованих двох нових складів злочину дає підстави стверджувати, що залежно від вчинених діянь, передбачених у проєкті закону, дії правопорушників за чинним ККУ можна кваліфікувати за низкою вже існуючих статей кодексу, зокрема це ст. 115 (Умисне вбивство), 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) тощо. Окрім того, вчинення злочину у зв’язку із виконанням потерпілим свого службового обов’язку є обставиною, яка відповідно до ст. 67 ККУ обтяжує покарання. А в окремих випадках виступає як кваліфікуюча ознака правопорушення. Таким чином, пропозиція щодо встановлення кримінальної відповідальності за вчинення згаданих вище діянь щодо окремих категорій осіб, на думку Національної поліції, вважається недостатньо обґрунтованою. Додатковою аргументацією недоцільності запровадження змін до ККУ від правоохоронного органу є зняття з розгляду Парламенту аналогічного за змістом проєкту закону від 07.02.2023 р. (реєстр. № 5124).

Олена Колобродова, представниця Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернула увагу на деякі зауваження стосовно проєкту закону, а саме:

• обтяження відповідальності за вчинення певних кримінальних злочинів відбувається у зв’язку із виконанням певних службових обов’язків, а не під час їх виконання, як це пропонується проєктом закону;
• щодо санкцій запропонованих проєктом — зокрема, вбивство або замах на вбивство медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків караються позбавленням волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі. Разом з тим за умисне вбивство за обтяжуючих обставин, передбачених у ч. 2 ст. 115 ККУ, — відповідальність від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Відтак запропоновані зміни не відповідають меті законопроєкту, адже є меншими за санкції, що вже передбачені чинним ККУ. Тобто замість посилення відповідальності проєкт закону її, навпаки, пом’якшує;
• некоректно в одній частині статті поєднувати різні за ступенем суспільно-небезпечні діяння (побої, легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження);
• запропонована редакція змін не враховує обтяжуючих обставин (наприклад, як кваліфікуватиметься заподіяння тяжкого тілесного ушкодження рятувальнику, що має характер особливого мучення?).

«Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поділяє прагнення захистити працівників сфери охорони здоров’я. Однак наразі чинний ККУ робить це краще, аніж ті новації, які пропонуються проєктом закону», — резюмувала О. Колобродова.

Однак, на переконання членів Комітету, окрема норма щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків має бути закріплена у ККУ.

Тому за результатами обговорення Комітет ухвалив рішення підтримати проєкт закону № 10221 та запропонувати Комітету з питань правоохоронної діяльності рекомендувати Парламенту за результатами розгляду законопроєкту в першому читанні прийняти його за основу. «За» проголосували 12 народних депутатів.

Також Комітетом підтримано напрацьовані пропозиції до проєкту Плану законопроєктної роботи Парламенту на 2024 р. «За» проголосували 11 народних депутатів.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»