KyivLvivPharma–2023: фармтехнології, що сприяють активному довголіттю

Урочисте відкриття VI Міжнародної науково-практичної конференції «KyivLvivPharma–2023. Фармацевтична технологія та фармакологія в забезпеченні активного довголіття» відбулося у величній актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка», де свого часу виступала дворазова нобелівська лауреатка в галузі фізики й хімії Марія Склодовська-Кюрі. Захід співпав із 20-річним ювілеєм кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології НУ «Львівська політехніка».

Якість життя людини безпосередньо залежить від рівня розвитку системи охорони здоров’я, профілактики хвороб та ведення здорового способу життя. Охорона здоров’я є галуззю, що базується на успіхах фармацевтичної науки та виробництва. Практика (промисловість) неможлива без освіти і науки, а ефективний розвиток — без поєднання всіх цих ланок, що дозволяє забезпечувати населення якісними лікарськими засобами та сприяє створенню нових у тому числі геронтологічних препаратів. Особливої уваги потребує залучення молодих науковців та надання їм можливостей для самореалізації. Питання, які розглядалися в рамках конференції, стосувалися освіти, розвитку фармацевтичної промисловості та нових наукових напрямків. Два дні конференції були дуже насиченими та інформативними. Зокрема, обговорювали питання, пов’язані з геріат­ричними лікарськими засобами, косметичною продукцією, дієтичними добавками, а також не менш актуальною на сьогодні темою засобів для індивідуальної військової аптечки.

Досягнення у сфері R&D

На сьогодні інтенсивно досліджуються похідні тіазолу/тіазолідинону. Результати 20-річного досвіду пошуку нових біологічно активних сполук у цій групі препаратів представив Роман Лесик, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особливе місце серед таких лікарських засобів займають похідні тіазолідиндіону або глітазони — агоністи рецепторів, які активуються пероксисомним проліфератором (PPAR). Вони застосовуються в лікуванні цукрового діабету ІІ типу (наприклад циглітазон, енглітазон та ін.). Також з цієї групи сполук виявлено та впроваджено інгібітори альдозоредуктази, діуретики нового покоління, антиконвульсанти, а також антимікробні препарати, зокрема інгібітори UDP-MurNAc/L-Ala-лігази та подвійні інгібітори COX-2/5-LOX.

Останнім часом вектор пошуку нових похідних 4-тіазолідиндіону найактивніше розвивається в напрямку протипухлинних лікарських засобів. У досліджуваній групі сполук визначено велику кількість активних цитотоксичних агентів, які могли б бути впроваджені як потенційні протиракові препарати. Наразі команда кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у співпраці з Національним інститутом раку синтезувала понад 7 тис. сполук, які проходять дослідження на різні види активності. З них понад 2 тис. сполук протестовано і відібрано 8 хітів для досліджень in vivo. Також потенційними напрямками досліджень є протитрипаносомна, протитуберкульозна та противірусна дія досліджуваної групи препаратів.

Основні проблеми, пов’язані з вивченням протипухлинних (і не тільки) препаратів, зумов­лені неадресною дією, що може призводити до негативних ефектів щодо нормальних тканин і органів, швидким розвитком медикаментозної резистентності, що може знижувати ефективність хіміотерапії; поганою розчинністю та стабільністю деяких синтетичних препаратів у воді. Як дослідники намагаються з цими проблемами впоратися, повідомив Ростислав Стойка, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу регуляції проліферації клітин і апоптозу Інституту біології клітини Націо­нальної академії наук (НАН) України.

Доповідач виділив 2 основні шляхи синтезу нових гетероциклічних сполук: ковалентну (дозволяє здійснювати синтез гібридних молекул, модифікувати побічні хімічні групи або атоми, сприяє покращанню водорозчинності сполук порівняно з гідрофобними молекулами) і нековалентну модифікацію (дає змогу прискорити поглинання препарату, сприяє покращанню стабільності та водорозчинності, подоланню резистентності в ракових клітинах та зменшенню негативних побічних ефектів in vivo). Шляхом нековалентної кон’югації з використанням мультифункціональних наноплатформ формуються «розумні», або «інтелектуальні» протиракові препарати. Серед інших підходів нековалентної модифікації — синтетична летальність (виникає між двома генами, коли мутація одного життєздатна, а мутація обох призводить до загибелі), імунологічна смерть клітин (викликає адаптивну імунну відповідь, впливає на поверхню клітини і сприяє вивільненню сигналів, які стимулюють презентацію пухлинних антигенів Т-клітинам), хемопротеоміка (технологія для опису способу дії лікарських засобів, оскільки вона безпосередньо ідентифікує мішені біологічно активних сполук і сприяє розробці оптимізованих низькомолекулярних сполук).

Світові тенденції до підвищення якості життя

Фармацевтичний ринок активно розвивається та демонструє приріст обсягів продажу. У безрецептурному сегменті, зокрема, перспективним напрямком є фітопрепарати. Він є досить цікавим для фармвиробників та аптечних мереж, зауважив Андрій Смагло, начальник технологічної лабораторії дослідного центру АТ «Галичфарм». Це пов’язано, зокрема, із такими загальносвітовими тенденціями, як старіння населення, акцент на здоровому способі життя та профілактиці хвороб, популярність дієтичних добавок та комбінованих препаратів на основі рослинної сировини. Україна не відстає від загальносвітових тенденцій — сегмент ОТС-препаратів та лікарських засобів на основі рослинної сировини зокрема, а також сегмент дієтичних добавок є досить затребуваними серед споживачів.

Цікавим для фармбізнесу є й напрямок препаратів, що містять похідні канабісу, а також метформін, який розглядається як перспективний геротерапевтичний засіб.

Слідування принципам «зеленої хімії»

Геріатрична фармакотерапія вивчає особ­ливості впливу різних препаратів на старіючий організм, здійснює пошук біологічно активних речовин для боротьби з передчасним старінням, підтриманням на нормальному рівні діяльності всіх систем організму. Впровадження принципів «зеленої хімії» для сталого розвитку технологій активних фармацевтичних інгредієнтів геріатричних лікарських засобів окреслив Володимир Бессарабов, доктор технічних наук, професор кафедри промислової фармації КНУТД.

Принципи «зеленої хімії» передбачають, зокрема, запобігання відходам, де тільки можливо, мінімізацію утворення небезпечних речовин, які можуть бути токсичними для навколишнього середовища, використання «атомної економіки» (це означає максимізувати ефективність виробництва, щоб дало змогу при створенні кінцевого продукту виробляти меншу кількість шкідливих речовин), використання в хімічних процесах безпечних розчинників та допоміжних речовин, розроб­лення енергозберігаючих хіміко-технологічних процесів, використання поновлювальних джерел сировини, мінімізація виробництва похідних речовин. В. Бессарабов повідомив про результати досліджень науковців КНУДТ у галузі «зеленої хімії», зокрема застосування твердих деконтамінаційних систем на основі пероксиду водню для очищення технологічного обладнання фармацевтичного виробництва від залишків фосфорорганічних активних фармацевтичних інгредієнтів у рамках концепції ощадливого виробництва.

Косметика та космецевтика

Міркуваннями щодо підготовки фахівців з розробки технології косметичної продукції поділилася Людмила Петровська, доктор фармацевтичних наук, доцент кафедри косметології і аромології НФаУ. У своїй професійній діяльності практикуючі косметологи мають вирішувати естетичні проблеми, а також проводити процедури з використанням косметичної продукції — кремів, скрабів, гелів, масок — для профілактики та усунення недоліків шкіри в поєднанні з сучасними методами апаратної косметології. Компонентами підготовки фахівців за програмою «Технології парфумерно-косметичних засобів» є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок щодо розробки складу вітчизняної косметичної і парфумерної продукції, виготовлення та контролю якості основних груп засобів парфумерно-косметичної галузі, забезпечення майбутнім магістрам з кваліфікацією фармацевта-косметолога можливості якісного виконання функціональних обов’язків, виробництва косметичних засобів різної спрямованості дії, багатопланової консультативної допомоги щодо їх використання, а також проведення косметологічних процедур.

Про особливості сучасного маркування косметичних засобів (елементи маркування, інформаційні знаки, графічні символи, мітки тощо) розповіла Інна Баранова, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації та економіки фармації НФаУ. На сьогодні ринок переповнений косметичними продуктами, які позиціонуються як натуральна, екологічна косметика. Споживач, безумовно, очікує отримати від таких засобів помітний швидкий результат, тож перед виробниками стоїть непроста задача. Особ­ливе місце на ринку зай­мають космецевтичні продукти — косметика, яка містить біологічно активні речовини. Проблематику створення сучасних лікувально-косметичних засобів на основі природної сировини у своїй доповіді розглянула Олена Федорова, кандидат хімічних наук, доцент кафедри технології біологічно активних наук, фармації та біо­технології НУ «Львівська політехніка». Спікер представила результати роботи кафедри в пошуку альтернативних рішень щодо отримання біологічно-активних сполук з природної сировини. Зокрема, щодо розробки нового косметичного засобу на основі екстракту біомаси арніки гірської, одержаного методом культивування рослин в умовах in vitro.

Актуальними для воюючої країни є засоби з ранозагоювальною та протирубцевою дією. Властивості рослин для ранозагоєння та запобігання утворенню рубців окреслила Катерина Гуцько, аспірантка кафедри технології біологічно активних наук, фармації та біотехнології НУ «Львівська політехніка». На українському ринку представлено ранозагоювальні креми на рослинній основі, у складі яких є екстракти арніки, алое та інших рослин. Перевагами технології in vitro в розробці нових фармакокосмецевтичних засобів є прості клітинні моделі, відсутність взаємодій і контролю з боку інших тканин, можливість швидко отримувати біомасу в асептичних умовах та конт­роль умов за багатьма параметрами.

Клітинна терапія

Мезенхімальні стовбурові клітини — недиференційовані клітини, наявні в різних тканинах організму, мають значний потенціал у регенеративній медицині завдяки їх здатності до самовідновлення і диференціювання в тканинно-специфічні клітини. Їх використання є перспективним щодо ангіогенної терапії для лікування пацієнтів з ішемічними й нейродегенеративними захворюваннями, загоєння ран, лікування фіброзу тканин та органів. Мезенхімальні стовбурові клітини можуть бути ауто­логічними (походити від реципієнта) або алогенними (від донора). Найчастіше їх виділяють із кісткового мозку і жирової тканини. Відбір донорів проводять відповідно до критеріїв, викладених у Директиві 2004/23/ЕС від 31 березня 2004 р. Про забезпечення стандарту підготовки та контролю якості мезенхімальних стовбурових клітин відповідно до вимог Державної Фармакопеї України розповіла Неля Кишинець, старший науковий співробітник відділу Державної Фармакопеї України ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів».

У рамках науково-практичної конференції було представлено ще багато цікавих доповідей, зокрема стосовно перспектив створення антибіотиків та їх застосування в медичній практиці, сучасних методів деконтамінації компонентів хімічної зброї та розробок зі створення засобів для лікування поранень, реабілітації і догляду за хворими. Також відбулася панельна дискусія «Ощадливе фармацевтичне виробництво і його сумісність з GMP», у якій взяли участь фахівці провідних вітчизняних фармацевтичних підприємств.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!