Що робити, коли замучило безсоння?

Сон — одна з базових фізичних, психічних і емоційних потреб людини, що так само необхідна і важлива для організму, як повітря, їжа та вода. Якісний сон підтримує фізичне та психічне здоров’я людини та допомагає відновити свої внутрішні ресурси після насиченого робочого дня (Scott A.J. et al., 2021). Тобто щоб мати можливість залишатися у формі, необхідно висипатися. Дефіцит сну може відчутно впливати на організм та провокувати розвиток різноманітних ускладнень. Особливо гостро проблема постає сьогодні, коли ми всі перебуваємо у важких воєнних реаліях.

Фізіологічний сон людини має циклічну організацію: тривалість 1 циклу становить близько 1,5 год, протягом ночі відмічають 4–6 таких циклів. Кожен цикл має фазу повільного (75–80% від загальної тривалості) і швидкого сну, які, у свою чергу, характеризуються певною електричною активністю головного мозку, різною активністю психічної сфери, обмінних процесів і рівнем гормонального фону.

Порушення нічного сну (інсомнія) — характеризуються кількісними і якісними змінами структури та формули сну. Дефіцит фази повільного сну викликає відчуття хронічної втоми, пригніченості, тривоги, соматичного дискомфорту, зниження розумової працездатності, рухову неврівноваженість, а зменшення тривалості фази швидкого сну супроводжується збудженням, психозами.

Що ж призводить до розладів сну?

Найбільш вираженими є демографічні фактори ризику з підвищеною поширеністю серед жінок і людей літнього віку, наявність супутніх хвороб, психічні розлади, робота вночі або змінні зміни (Roth T., 2007). Потенціюючу роль у розвитку безсоння в певної групи хворих може провокувати перезбудження (Riemann D. et al., 2010) та зміна циркадних факторів (Sweetman A. et al., 2021).

Один із відомих тригерів гострого та хронічного безсон­ня — стрес, розлади сну від якого минають після припинення дії стресового чинника (Morin C.M., 2022).

Порівняно з тими, хто добре спить, люди з постійними розладами сну більш схильні до нещасних випадків, мають вищий рівень прогулів на роботі, у них знижується продуктивність праці, погіршується якість життя (Roth T., 2007).

Окрім того, що розлади сну спричиняють значний дискомфорт у повсякденному житті, вони можуть провокувати розвиток низки соматичних порушень, наприклад ожиріння (Cooper C.B. et al., 2018), серцево-­судинні захворювання (Andersen M.L. et al., 2021), цукровий діабет ІІ типу (Rutters F. et al., 2022). Коротка тривалість сну також може призводити і до підвищення смертності (Grandner M.A. et al., 2010; Mengyang He et al., 2020).

Лікування інсомній

Терапевтичний менеджмент гострих розладів сну ґрунтується на лікуванні перш за все основного захворювання, що є патогенетичною основою порушень сну, — синдрому, що супроводжує ту чи іншу форму патології. Це в першу чергу застосування немедикаментозних (гігієнічних, фізичних, психотерапевтичних тощо) методів лікування для усунення стресогенного фактора, а далі за необхідності усунення клінічних проявів конкретного стресзалежного захворювання та призначення оптимального відповідного снодійного засобу лікарем.

Щодо лікування хронічного психофізіологічного безсоння, то тут слід згадати про когнітивно-поведінкову терапію, що включає контроль за гігієною сну й фізичною активністю, та навчання пацієнта технікам релаксації й роботи з негативними думками (когнітивна реструктуризація) (Aversa Lopes E. et al., 2014).

А що можуть порадити в аптеці?

Що стосується фармацевтичної допомоги, то перед тим, як рекомендувати відвідувачу аптеки снодійні препарати, варто з’ясувати, у кого і як давно виникли проблеми зі сном, скільки триває такий стан та що, можливо, уже застосовувалося з лікарських засобів для полегшення стану.

Червоні лінії

Необхідно терміново направити відвідувача аптеки до лікаря у разі, якщо він скаржиться на:

  • довготривале (більше 2 тиж) порушення сну;
  • повну відсутність сну понад 2 доби;
  • порушення сну, яке супроводжується підвищенням артеріального тиску, сильним головним болем, запамороченням, втратою свідомості, болем за грудниною, що іррадіює в ліву половину тіла, прискореним серцебиттям, підвищенням температури тіла, пітливістю, сухістю в роті, судомами;
  • тяжке засинання і часті пробудження викликані необхідністю відвідування туалету;
  • безсоння з’явилося на фоні застосування або відміни лікарських засобів (глюкокортикоїдів, тиреоїдних гормонів, симпатоміметиків, антиаритмічних або гіполіпідемічних засобів, адаптогенів, седативних препаратів чи вітамінів).

Якщо ж під час бесіди з відвідувачем аптечного закладу виявляється, що він має хронічні захворювання (наприклад психічні порушення чи період менопаузи) або є фактори, які можуть провокувати розлади сну (стрес, емоційне перевантаження, робота в нічну зміну, швидка зміна часових поясів, зловживання психоактивними речовинами, порушення гігієни сну чи старечий вік старше 60 років), потрібно направити хворого до лікарні для уточнення діагнозу і призначення раціональної фармакотерапії відповідно до діагностованої патології, а для тимчасового полегшення стану порекомендувати снодійні та седативні засоби, що відпускаються без рецепта лікаря, на основі доксиламіну, пасифлори чи валеріани .

Доксиламін невибірково зв’язується з H1-рецепторами, сприяючи седативним та снодійним ефектам (Brott N.R. et al., 2023).

Снодійний ефект валеріани лікарської пояснюється наступними механізмами дії: потенційне посилення дії гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) в головному мозку, що призводить до зниження нервової збудливості (Yuan C.S. et al., 2004; Benke D. et al., 2009), сприяння підвищенню рівня серотоніну, який в організмі перетворюється на мелатонін, що є основ­ним регулятором циклу сон-неспання (Tammadon M.R. et al., 2021), та допомога в усуненні м’язової напруги (Shinjyo N. et al., 2020). Застосування екстракту кореня валеріани у пацієнтів з розладами сну в дослідженні продемонструвало позитивний вплив на структуру сну (Donath F. et al., 2000), підтвердило виражений снодійний ефект та безпеку обраного лікування (Herrera-Arellano A. et al., 2001), в тому числі і в якості попередження розвитку інсомнічних порушень (Shinjyo N. et al., 2020).

Пасифлора — лікарська рослина, екстракти якої традиційно використовуються як заспокійливий і снодійний засіб, чинять седативну, анксіолітичну, знеболювальну та спазмолітичну дію (www.ncbi.nlm.nih.gov, 2020). Результати досліджень свідчать про те, що біологічно активні компоненти пасифлори сприяють подовженню тривалості фази повільного сну та гальмують фазу швидкого сну, тому цю рослину вважають індуктором сну (Guerrero F.A. et al., 2017).

Окрім визначених Протоколом фармацевта снодійних препаратів, людині з порушенням сну додатково можна порекомендувати лікарські засоби та дієтичні добавки, що містять речовини, які прямо чи опосередковано можуть сприя­ти зменшенню вираженості інсомнічних розладів.

Наприклад, мелатонін є основним гормоном, який бере участь у контролі циклу сон-неспання (Poza J.J. et al., 2018), що синхронізує циркадні ритми та покращує початок, тривалість і якість сну. Альтернативне вживання продуктів на основі мелатоніну пропонує альтернативний підхід до сприяння розв’язання проблем, пов’язаних з розладами сну (Xie Z. et al., 2017).

Триптофан — незамінна амінокислота, яка відіграє важливу роль у синтезі серотоніну й мелатоніну (Richard D.M. et al., 2009), таким чином допомагаючи підвищити якість сну (Sutanto C.N. et al., 2022).

Магній може допомогти покращити сон, зменшуючи вираженість стресу (Abbasi B. et al., 2012).

Екстракт листя меліси сприяє полегшенню тривожності та пов’язаних з нею симптомів безсоння (Cases J. et al., 2011), а в комбінації з екстрактом валеріани — зменшенню вираженості симптомів інсомнії в період менопаузи (Taavoni S. et al., 2013).

Використання ефірної олії лаванди асоціюється з поліпшенням якості сну (Chen T.Y. et al., 2022).

Загальні рекомендації при безсонні в межах фармопіки

Дослідження показали, що зміна способу життя та звичок до сну є одним із кращих способів боротьби із сомнологічними розладами, які можна поєднувати з прийомом снодійних препаратів. Тому поряд з рекомендаціями засобів від безсоння фармацевт має нагадати про важливість коригування способу життя та поведінки: організація комфортних умов праці та відпочинку, дотримання гігієни сну та роль збалансованого харчування (Markwald R.R. et al., 2018).

Як бачимо, коли безсоння закрадається під подушку, заснути все-таки можливо, і в аптеці є значний арсенал снодійних лікарських засобів, що можуть полегшити перебіг інсомній. Але в жодному разі не варто зволікати з відвідуванням лікаря, якщо проблема перетворюється на хронічну.

Бережіть себе та солодких снів!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті