Пацієнтів з потенційними проблемами із ліками дуже багато? З чого почати?

Клінічний фармацевт, як і лікар первинної ланки надання медичної допомоги, мають своїм обов’язком прагнути до оптимізації фармакотерапії із запобіганням негативним наслідкам поліпрагмазії. Але якщо пацієнтів дуже багато, про їх індивідуальні ризики відомо мало, то з чого починати?

У країнах, де фармацевтична опіка вже досить давно «прокладає собі доріжку» у повсякденне життя лікарень та громадських аптек, розуміють неможливість охоплення оглядами фармакотерапії (medication review) великих контингентів хворих одночасно. У зв’язку з цим розробляють інструменти для визначення пріоритетних точок докладання зусиль.

Цікаво, що методики, розроблені в лікарнях та випробувані лікарями первинної ланки, беруть на озброєння клінічні фармацевти. Так, У Нижній Саксонії було обрано підхід, розроблений та валідований у первинній ланці Данії. Він базується на оцінці ризику, виходячи з кількох параметрів, які є обов’язковими в загальноприйнятих інформаційних системах з даними про пацієнтів.

Розробники повідомили, що у Данії поширеність поліпрагмазії, яка визначається як одночасний прийом більше 5 препаратів, становить близько 12%. У середньому данський лікар загальної практики має 1600 пацієнтів, з яких близько 200 мають поліпрагмазію. Однак існують великі відмінності в поширеності поліпрагмазії в данських муніципалітетах: близько 10–30% залежно від району (Høj K. et al., 2021).

Так, огляд ліків — це визнаний метод оцінки доцільності лікування пацієнта та виявлення потенційних ризиків міжмедикаментозної взаємодії. Огляд включає критичну оцінку всіх ліків, що ґрунтується на найкращих наявних доказах та знаннях про пацієнта, включаючи історію хвороби та прийому ліків, а також індивідуальні потреби, переваги та цінності пацієнта.

Шкала ризику ліків (Medication Risk Score — MERIS), розроблена в лікарнях Данії, базується на трьох показниках:

• загальна кількість призначених ліків;
• показник швидкості клубочкової фільтрації;
• оцінка ризику груп призначених ліків щодо міжмедикаментозних взаємодій та побічних реакцій.

Наприклад, до препаратів із високим ризиком побічних реакцій віднесено:

• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП);
• НПЗП, що селективно блокують циклооксигеназу 2-го типу;
• аміодарон.

У той же час високий ризик взаємодій мають:

• антагоністи вітаміну К;
• трициклічні антидепресанти;
• протиепілептичні засоби.

Відповідно, сумарну оцінку ризику порівнюють із пороговим показником. Включивши в дослідження майже 500 пацієнтів, данські дослідники, надавши рівне значення чутливості та специфічності, запропонували у якості порогового значення за шкалою MERIS показник 15 балів.

Проте потреба у вищій чутливості може спонукати до зниження порогового показника. Наприклад, це дослідження свідчить, що значення, більше ніж 10, характеризується значно підвищеною частотою небажаних взаємодій. У той же час бал MERIS, рівний 20, дає 80% ймовірність потенційно серйозних несприятливих фармакотерапевтичних подій (рисунок).

Рисунок. Вірогідність несприятливого результату

Дослідники, які валідували інструмент для застосування в первинній ланці Данії, повідомили, що у половини досліджених пацієнтів із середнім віком 70 років виявлений потенційний ризик несприятливих фармакотерапевтичних подій, при цьому MERIS мав достатні чутливість та специфічність.

З Нижньої Саксонії, де лікарні вже 2 роки в обов’язковому порядку мають у своєму штаті клінічних фармацевтів, наприкінці листопада цього року повідомили про скринінг за допомогою MERIS своїх пацієнтів. Так, підвищений ризик виявлено у близько 30% пацієнтів похилого віку, що потрапляли в лікарні. Виступаючи на засіданні місцевої фармацевтичної асоціації, Томас Форверк (Thomas Vorwerk), президент Федеральної асоціації німецьких лікарняних фармацевтів (Bundesverband Deutscher Krankenhausapotheker — ADKA) у 2020– 2023 рр., окремо оцінив і роль штучного інтелекту в передових аптечних технологіях.

«Штучний інтелект підтримає нас у цьому — він не замінить нас, але допоможе в аналізі та дослідженнях. Але ми, люди, продовжимо ухвалювати рішення щодо конкретного пацієнта і, перш за все, говорити з ним про його лікування», — зазначив він.

За матеріалами onlinelibrary.wiley.com, www.pharmazeutische-zeitung.de

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!